Зруйновані багатоповерхівки: реконструювати чи зносити

У більш як п’яти тисячах багатоквартирних будинків, пошкоджених у Харкові військами рф, провели перший етап технічного обстеження. За його результатами вирішується, чи потрібні більш глибокі дослідження в кожному конкретному випадку, чи будинок можна ремонтувати. Експертизи другого та третього рівнів тривають не один місяць. Є вже перша багатоповерхівка, на яку готова експертиза третього рівня. Але висновок «Підлягає відновленню» ще не означає, що будуть реконструювати. Наразі остаточно зрозуміло, що майже 50 зруйнованих будинків узагалі зникнуть із мапи міста. Долю тих, що мають значні пошкодження, вирішуватимуть з огляду на фінансову доцільність.

ВІДНОВИТИ МОЖНА ВСЕ, ГОЛОВНЕ – ЦІНА

У найбільш зруйнованому харківському житловому масиві Північна Салтівка практично немає вцілілих будинків. Майже всі влучання в цей район сталися навесні 2022-го. Тисячі вікон поки закриті OSB-плитами.

Разом із першим заступником директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Олексієм Богачем ми знаходимося в мікрорайоні «Північна-5» біля будинку №271 по вулиці, яка досі ще називається Дружби народів. Трисекційна 16-поверхівка постраждала дуже сильно – пряме влучання в дах із руйнацією кількох поверхів, пошкодження від влучань як зі сторони вхідної групи, так і з тильної. Значна частина квартир ущент вигоріла. В будинку, звісно, ніхто не живе. Дехто із мешканців інколи приїздить поглянути на свої квартири.

Ця багатоповерхівка перша, на яку готова експертиза третього рівня.

«Якщо візуально дивитися на цей будинок, то всі думають, що його відновити неможливо. Експертиза каже інше: несна здатність (тримкість – ред.) є – ремонтуйте. Утім, існують обмеження по часу: експерти зазначають, що реконструкція буде вдалою, якщо зробити її протягом року. Якщо ж у такому стані цей будинок “піде” в чергову зиму, доведеться уточнювати експертизу. Розумієте, якщо стоїть контур не закритий, і діють природні фактори – мороз, дощ…» – говорить Богач.

Він зазначає, що наразі за висновками експертизи для будинку №271 готуються проєкт та кошторис відновлювальних робіт. І може так статися, що будинок усе ж знесуть.

«Коли ми зрозуміємо, що цей кошторис дорожчий від побудови нового, ось тоді й буде прийнято рішення – працювати з цим будинком чи будувати новий», – пояснив Богач.

Можна припустити, що на посадовців чекає ще не один «сюрприз» від експертів. «Відновити можна все, але скільки це коштуватиме?» – зауважує заступник директора департаменту ЖКГ.

На сьогодні остаточно зрозуміло, що 49 будинків доведеться знести, їх стан такий, що навіть без експертизи зрозуміла їхня трагічна доля.

«У нас у місті налічується 5200 будинків, яких так чи інакше торкнулася російська агресія. Вони мають ушкодження різного ступеня та складності. Технічний огляд інженерними службами балансоутримувачів пройшли всі ці будівлі. Із них 450 – зі значними ураженнями, які потребують детального обстеження. 49 будинків, по суті, знищені вщент. У всіх інших експертизи тривають. На жаль, виявляться зрештою такі будівлі, які після третього ступеня експертизи матимуть вердикт: відновленню не підлягає», – зазначає Богач.

ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ КОЖНЕ КРІПЛЕННЯ ТА ПЕРЕКРИТТЯ

Отже, коли мешканці Харкова, зокрема, Салтівки, дізнаються про подальшу долю своїх будинків – поки що невідомо.

«Зараз на всі 450 будинків складаються інструментальні експертизи, а після них розроблятимуться проєкти, а потім – кошториси. Це робота не одного місяця. До кінця 2023 року, я думаю, ми відповімо на всі ці питання», – зазначає заступник директора департаменту ЖКГ і додає, що війна триває, тож стан будинків і статистика пошкоджень іще, на жаль, можуть змінитися.

Наразі експертизи пошкодженого житла в Харкові проводять 15 спеціалізованих фірм. Із початку року департамент ЖКГ уже сплатив за роботи з техобстеження будинків більше 7,7 млн грн. Перший огляд балансоутримувачем коштує 20-30 тисяч, детальне дослідження – 90-100, а інструментальна експертиза, яка, по суті, є лабораторними дослідженнями, обходиться місту в майже 300 тис. грн кожна.

«Це лише на перший погляд значна сума, бо насправді в такому дослідженні залучено десятки інженерів. У ході інструментальної експертизи досліджується кожне перекриття, кріплення. На кожному поверсі вирізається шматок перекриття, береться для перевірки армуючий пояс. Фахівці дивляться – що з бетоном, що з металом, бо невідомо, наприклад, скільки горів будинок, які це має наслідки», – говорить Богач.

Інструментальна експертиза проводиться протягом двох-чотирьох місяців. Підготовка будинку до неї також потребує часу та витрат.

«Буває так, що починається розбір якихось конструкцій, приїздить кран – і люди думають, що це вже ремонт. Ні. Ми пояснюємо: щоб експерти могли дістатися до якогось кріплення, фундаменту, конкретного місця, ми маємо забезпечити їм доступ», – зазначає Богач.

Тож поки тривають експертні роботи, в місті намагаються ремонтувати будинки, що мають незначні ушкодження. Цим займаються більше десяти будівельних компаній, а також комунальні підприємства.

«Минулого року в Харкові «реанімували» близько 200 будинків. У деяких провели капітальний ремонт, у частині – поточний. Цього року роботи тривають у більш як 50 будинках. Ця цифра збільшуватиметься, оскільки зараз лише початок року», – каже Олексій Богач.

Одна з найвитратніших статей у відновленні будинків – скління. Склопакети закуплялися за кошти місцевого, державного бюджету, допомагали благодійні організації та фонди. Однак потреба в них і зараз величезна – десятки тисяч штук.

«Місто Харків за минулий рік посклило близько 75 тисяч вікон. Якщо у квадратних метрах, то це десь на 150 тис. кв.м ми допомогли мешканцям зі склінням. Зараз, повірте, всі виробники скла працюють з перевантаженням. Забезпечити поруйновані регіони віконним склом непросто: всюди черги за цим товаром, скло потрібно і в Харківську область, і в інші області. Це питання дуже складне, але місто працює над його вирішенням», — сказав Богач.

Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського