Логістична складова повоєнного відновлення: підходи та пошук ресурсів
Сума прямих збитків, завданих росією українській інфраструктурі, промисловим об’єктам та виробничій логістиці, зросла майже до 50 мільярдів доларів. Такі цифри оприлюднили під час онлайн-форуму “FIT for Ukraine: логістичні хаби та індустріальні парки”. За даними урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest, внаслідок повномасштабної російської агресії в Україні, зокрема, знищено і пошкоджено 22% складських приміщень. І йдеться ж не лише про можливості для зберігання різноманітних товарів для кінцевого споживача. Без якісної та сучасної логістичної інфраструктури (складської і транспортної) неможливе повноцінне повоєнне відновлення виробничого сектору. Відповідно, роботи з відбудови зруйновних ворогом та створення нових промислових об’єктів мають вестися паралельно з відновленням та модернізацію системи логістики, яка є невід’ємною частиною виробничих ланцюжків.
Складська логістика: що втрачено і чого Україна потребуватиме після війни
За даними UkraineInvest, до повномасштабної російської агресії в Україні було понад 2,5 млн кв.м. складської інфраструктури, переважна більшість — на Київщині. Тепер же її обсяг суттєво зменшився. Адже агресор повністю або частково знищив приблизно 382 тисячі кв.м. складських площ. Найбільше — саме у столичній області. Складські площі в регіоні скоротилися з 1,6 млн кв.м. на кінець 2021 року до 1,3 млн кв.м. Причому, понад 200 тис. кв.м. складів ворог зруйнував повністю.
Зокрема, на Київщині постраждали склади компаній МХП, Rozetka, Фокстрот, Fozzy Group, АТБ, NOVUS, Bohnenkamp Україна, Good Wine, Ekol Logistics Ukraine, Logistic Plus, Watsons, SAVService, DC Ukraine і Mary Kay та багатьох інших виробників, девелоперів, продавців і постачальників.
Частину зруйнованих логістичних комплексів вже відбудовано. Приміром, мережа супермаркетів “АТБ” почала відновлювати одразу два свої складські приміщення, а компанія “РЛС” реконструює пошкоджені ворогом склади у Броварах. Dragon Capital відновила одну з будівель повністю зруйнованого ворогом великого логістичного комплексу West Gate Logistic поблизу села Стоянка.
Загалом торік вдалося відновити та побудувати в межах нових, заморожених у перші місяці війни, проєктів понад 40 тисяч кв.м складських приміщень. Завершення будівництва ще низки об’єктів перенесли на нинішній і наступний роки.
Але задовольнятися лише відновленням зруйнованого — власне, як і в більшості галузей, - на думку учасників онлайн-форуму, не можна. По-перше, суспільство очікує, що вже в середньостроковій перспективі усю нашу економіку буде модернізовано, відповідно — вона потребуватиме логістичної (у тому числі) інфраструктури нового рівня. По-друге, за висновками експертів, і до війни якісної транспортної та складської інфраструктури нам катастрофічно не вистачало. Особливо це стосувалося складських об’єктів класу “А” (з високим ступенем цифровізації, автоматизованою роботою всіх систем, контролем температури й вологості, з висотою стелі не менше 10 метрів і достатньою кількістю докових воріт, - ред.).
Плюс уже згадані руйнування та пошкодження ворогом майже п’ятої частини складської інфраструктури. Тому навіть гальмування економічних процесів та зниження попиту на споживчі товари унаслідок повномасштабної російської агресії не призвели до зменшення дефіциту якісних приміщень для складування, перевантаження, сортування, відправлення та отримання сировини й товарів. При цьому багато виробників і ритейлерів, які раніше, передовсім, розраховували на власні складські потужності чи мали довготривалі контракти з партнерами, змушені були шукати вільні площі для оренди.
У зв’язку з релокацією десятків підприємств та зростанням ділової активності на Заході України різко зріс попит на оренду складської нерухомості на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині та на Волині. Тож і не дивно, що вартість оренди складських приміщень для клієнтів там зросла майже вдвічі.
Тому, відкриваючи форум “FIT for Ukraine: Logistic hubs and Industrial Parks”, Перший віце-прем’єр міністр України, міністр економіки Юлія Свириденко, запросила не відкладати планування інвестиційних проєктів, аби якнайшвидше виправити ситуацію у країні. “Ми постійно працюємо над тим, щоб забезпечити найкращі умови для наших партнерів. Зокрема, Україна надає податкові пільги в межах реалізації проєктів промислових парків протягом 10 років. Зараз ми створюємо фонди, які допоможуть з фінансуванням та покриватимуть кредитні ризики за рахунок державних агенцій і донорських коштів”, - розповіла урядовиця. Адже мета — побудувати кращу Україну, спираючись на найкращий міжнародний досвід.
Логістика підтримає промисловість, а промисловість — дасть поштовх логістиці
Вже у найближчому майбутньому Україна має брати активну участь у глобальному ланцюгу доданої вартості. А це неможливо без відновлення - причому, на якісно новому рівні - промислового потенціалу. Виробничий же сектор, своєю чергою, потребує якісної логістичної інфраструктури. Порівнюючи внесок логістики в національний ВВП, Сергій Цівкач констатував, що у наших європейських сусідів він коливається в межах від 6,5% до 10%. В Україні ж — не перевищує й 4%. Тобто, і до війни Україна “мала куди рости”, не кажучи вже про повоєнні потреби й можливості.
“При цьому існує прямий зв’язок між розвитком виробництва й логістики. Ще один показник — це валові капіталовкладення. В Україні він не перевищує 14% (станом на 2021 рік), а в Польщі — 21%, в Румунії — 26%, в Німеччині — 23%, у Чехії — 30%. Вочевидь, зараз наш показник ще знизився. Але найближчим часом очікуємо на його зростання, адже країна потребуватиме великої кількості логістичних центрів та індустріальних парків. А звідси — й попит, який пришвидшуватиме окупність інвестицій”, - наголосив Цівкач.
Він переконаний, що держава має максимально сприяти відповідним зусиллям бізнесу. Адже в UkraineInvest сподіваються не лише на відбудову зруйнованого, а й на започаткування нових інвестиційних проєктів в цій царині.
Виконавчий директор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій нагадав про фінансову підтримку, яку гарантує інвесторам наша країна за Законом “Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні”. Документ передбачає надання інвестпроєктам, що відповідають визначеним критеріям, державних гарантій щодо незмінності законодавства протягом 15 років, а також відшкодування можливих збитків, завданих держорганами, та надання держпідтримки інвестиційним проєктам обсягом до 30% від суми інвестицій.
Керівник UkraineInvest також анонсував ухвалення законопроєкту №8138 щодо додаткових стимулів для залучення в українську економіку міжнародних інвесторів, який вже пройшов перше читання в парламенті. Згідно із цим законопроєктом, інвестори зможуть розпочинати підготовку до втілення проєктів за 12 місяців до офіційного подання заявки, що дозволить заощадити час на бюрократичні процедури й узгодження. Також із 20 мільйонів до 12 мільйонів євро зменшать порогову суму інвестицій, яка дає право на державну підтримку проєкту. Окрім того, буде лібералізовано вимоги щодо кількості нових робочих місць, які створюються у межах інвестпроєктів. Дію ж стимулів поширять на нові галузі - ІТ, виробництво матеріалів для енергоефективного будівництва, виготовлення обладнання для боротьби зі змінами клімату та устаткування для кондиціонування повітря.
“Найбільш перспективні для розвитку нових промислових парків і логістичних комплексів - Київ, Київщина, Львів та Львівська область. Також ми розраховуємо, що до 2030 року Одеса стане “дверима” для торгівлі з Європою і центром логістичної системи України”, - сказав голова Advanter Group, радник засновника мереж магазинів EVA та Varus Андрій Длігач. Лише Київщина потребуватиме, за його оцінками, щонайменше 500 тисяч кв.м. додаткових логістичних складських приміщень. До того ж, важливо, щоб це були сучасні об’єкти, створені з використанням найкращих технологій. Перспектива - в будівництві комплексної інфраструктури для виробництва, пакування, зберігання, сортування та відвантаження продукції. Длігач вважає, що частину таких проєктів можна втілювати вже зараз, незважаючи на те, що війна триває.
“Ми усвідомлюємо, що логістична система, міжнародна торгівля - одна з найбільших перспектив для української економіки. Зараз країна має значний дефіцит складських приміщень класу “А”. Тому працюємо над великим проєктом “Логістичні хаби” у чотирьох найбільших містах. Загальний обсяг інвестування — понад $450 мільйонів. Очікуємо, що період повернення капіталовкладень не перевищить семи років. І сподіваємося вже за півтора року ввести ці об’єкти в експлуатацію”, - деталізував керівник Advanter Group.
Індустріальні парки: віримо у прорив після десятка років “розкачування”
Як наголошували учасники форуму, поміж необхідних кроків, які сприятимуть швидкому повоєнному відновленню та економічному зростанню через залучення інвестицій і технологій, - розбудова система індустріальних промислових парків. Таким чином формуватимуться сприятливі умови для реалізації проєктів в країні, де виробництво значною мірою залежить від обробної промисловості.
“У цих парках створюються додаткові робочі місця, що сприяє розвитку держави й окремих територій. Це також місця, які дозволяють інтегрувати ланцюги доданої вартості і збільшувати її. За статистикою, зменшення податкового навантаження на підприємців істотно збільшує доходи та ВВП”, - сказав Сергій Цівкач. За приклад він навів Туреччину, яка значно збільшила обсяги валового продукту завдяки створенню великої кількості промислових парків. При цьому експорт з країни зріс щонайменше втричі. У Польщі нині працюють майже 80 промислових парків й десятки спеціальних економічних зон.
Таким шляхом вирішили йти і в Україні, удосконаливши відповідне законодавство, зокрема, внісши зміни до ухваленого ще понад 10 років тому Закону “Про індустріальні парки”, який до останнього часу по-справжньому не працював. Поміж законодавчих стимулів для діяльності таких парків — компенсація відсоткової ставки за кредитами на облаштування та здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків; надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо); компенсація витрат на приєднання до інженерно-транспортних мереж; звільнення від податку на прибуток на 10 років за умови його реінвестування в розвиток інвестиційного проєкту; звільнення від оподаткування ПДВ ввезення нового устаткування (обладнання) для власного використання; можливість застосування за рішенням органу місцевого самоврядування пільг на податок на нерухомість на території індустріальних парків; звільнення від обкладання ввізним митом нового устаткування (обладнання), що ввозиться учасниками індустріальних парків для власних потреб.
Під час форуму керівник із залучення інвестицій Проєкту USAID Володимир Червяков анонсував започаткування наприкінці цього року та в першій половині 2024-го частини пілотних проєктів з підтримки індустріальних парків в Україні. Вже за кілька місяців розпочнеться прийом заявок на надання такої підтримки.
“Ми розглядаємо індустріальні парки як основу для промислового відновлення держави. Промислові парки як бізнес-модель мають величезний потенціал. Зараз перебуваємо на етапі дослідження і формування пілотних проєктів. Передовсім, намагаємося підтримувати бізнес і населення на сході України”, - розповів Червяков.
За його словами, Проєкт USAID розраховує отримати різні заявки, почути різні ідеї щодо можливостей розвитку індустріальних парків в Україні. Це буде період відбору й надання технічної підтримки відібраним проєктам. “Сподіваємося, нам вдасться активно залучати приватний сектор. І, звісно, сподіваємося, що ці проєкти будуть сталими, чому ми всіляко сприятимемо. Зокрема, надаватимемо технічну підтримку при розробці проєктів промислових парків за пріоритетними напрямами. Також допомогатимемо з доступом до фінансування на вигідних умовах, зокрема залучаючи провідних фінансових радників. Технічна підтримка надаватиметься і у випадках прямого інвестування в розвиток індустріальних парків”, - запевнив Володимир Червяков.
Нові індустріальні парки вже будуються
Поміж великих проєктів, які вже втілюються в Україні, - будівництво першої черги індустріального парку М10 Lviv Industrial Park – сухого складського комплексу площею 14 400 кв.м., яке за фінансової підтримки ЄБРР веде Компанія Dragon Capital. Інвестиційний директор компанії Михайло Сакун розповів, що загалом проєкт передбачає створення шести промислових майданчиків на 23,5 гектарів, спланованих під складські та виробничі приміщення загальною площею 140 тис. кв. м. Розташування дуже вигідне — поблизу львівської об'їзної дороги й лише за 60 кілометрів від КПП “Краковець” на кордоні з Польщею.
“Індустріальний парк М10, як ми очікуємо, дасть робочі місця 3 тисячам українців. Він має чудовий доступ до робочої сили, адже поблизу зосереджені дуже великі людські ресурси”, - розповів Сакун.
За його оцінками, індустріальний парк – ідеальне рішення для розміщення виробництва в Україні. Передовсім, це ефективний бізнес-кластер для його резидентів та можливість отримати особливі преференції у вигляді податкових пільг та іншої підтримки від держави.
Ще один великий індустріальний парк на Львівщині починають будувати в Мостиськах.
“Ми розумімо, що інтерграція України з ЄС поглиблюватиметься. Насамперед, бачимо перспективу у транскордонній співпраці із Польщею. Ми віримо, що ця країна є нашим стратегічним партнером, і торговельні та логістичні суперечки, якщо й виникатимуть, то швидко вирішуватимуться, як це відбувається зараз з транзитом української агропродукції. Із вересня минулого року ми шукали місце поблизу кордону з оптимальною логістикою. Це, насамперед, залізнична інфраструктура, стик широкої української і європейської колій. Проєкт досить швидко розвивається. У травні почнемо будівництво. Зокрема, цього року інвестуємо у продовження залізничних колій та прокладання автодоріг”, - розповів керівник проєкту Індустріальний парк “Мостиський сухий порт” Віктор Довгань.
Водночас лише логістикою проєкт не обмежується. Одним із його напрямів є створення сучасної виробничої бази для релокованих і нових місцевих підприємств, які орієнтовані на експорт до Європейського Союзу.
Інший приклад — розбудова мережі індустріальних парків АгроФудТех — напряму, що є складовою екосистеми Ukrainian food valley VOLIA. “Частина цього проєкту — Вінницький індустріальний парк. Основна ідея в тому, що тут все зосереджуватиметься на переробці продуктів та підтримці харчової промисловості. Ми, передовсім, намагаємося створити нову покращену харчову промисловість. Основна частина нашої діяльності — її вдосконалення, тому велику увагу приділяємо роботі науково-дослідного центру”, - розповів співвласник холдингу HD-group, засновник GFS GROUP Борис Шестопалов.
Для цього, за його словами, планується збудувати 125 тис. кв.м. промислових площ, а також адміністративні приміщення й майже 15 тисяч кв.м. складського простору. “Звичайно, зараз ми маємо багато проблем з логістикою та сировиною. І зараз дуже складно забезпечувати переробку продукції в Україні. Наша мета - змінити ситуацію. Зокрема, плануємо збудувати 20 фабрик, що забезпечать робочими місцями від 3 до 4 тисяч наших співвітчизників”, - запевнив Шестопалов.
До слова, практично усі учасники онлайн-форуму наголошували на важливості створення максимальної доданої вартості саме в Україні, що допоможе покінчити із переважно сировинною спеціалізацією нашого експорту. Майданчиком для продовження відповідної дискусії стане анонсований UkraineInvest на травень черговий форум “FIT for Ukraine”. Цього разу — присвячений питанням агропереробки.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: forbes.ua
