Роль громад та громадськості у повоєнному відновленні
Окрім пошуку грошей на відновлення України, важливо вже зараз визначитися, яким ми бачимо його результат. Схоже, тільки лінивий не говорив і не писав про те, що маємо не лише відбудувати усе зруйноване ворогом, а й модернізувати країну, її економіку, інфраструктуру, державні та суспільні інституції. Концептуально із цим влада визначилася ще торік, представляючи в межах Міжнародної конференції в Лугано проєкт Плану відновлення України. Проте остаточно цей документ досі не затверджено.
З одного боку, це й зрозуміло: доки триває війна, складно визначити, якою буде відправна точка “українського ренесансу”, бойові дії й ворожі ракетні атаки ледь не щодня вносять корективи в будь-які плани. Але це не означає, що планувати не треба. І йдеться не лише про національну візію, а й про стратегічні програми та конкретні проєкти у регіонах і на місцях. Адже зрозуміло, що єдиного рецепту відновлення для маленького села й великого обласного центру чи міста-мільйонника бути не може. Десь пошкодження незначні, а подекуди цілі міста стерті рашистами з лиця землі. Десь на звільнених від ворога територіях вже відновлюють окремі будинки, квартали й мікрорайони, а кудись щодня “прилітає”. Десь збереглися бюджетоутворюючі підприємства, а деінде їх зруйновано вщент. І таких відмінностей – безліч. Врахувати усі нюанси “за рознарядкою з центру” неможливо. Тому тут, – знову повторимо одне з улюблених висловлювань наших політиків, – “м’яч на полі громад” та громадськості, яка має підказувати, допомагати й обов’язково контролювати місцеву владу.
ЯК ГРОМАДАМ ВИЗНАЧАТИСЯ З ПРІОРИТЕТАМИ ТА ПЛАНАМИ ВІДБУДОВИ
Замість того, щоб спускати згори конкретні завдання громадам, влада за підтримки міжнародних партнерів вирішила запропонувати в цілому методологію планування майбутнього відновлення. Таку собі оболонку, яку мають наповнювати змістом самі громади. План дій з розробки Програм комплексного відновлення областей або територій територіальних громад (їх частин), який містить чіткі алгоритми розроблення таких програм, обговорювали цими днями на засіданні робочої групи Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
В основі плану – аналіз структури бізнесу, майна, населення і всієї ресурсної бази громад, зроблений експертами Програми USAID DOBRE. Фахівці взялися за підготовку пілотних проєктів програм комплексного відновлення у 18 громадах Кіровоградської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей.
“В умовах повномасштабного російського вторгнення ми активно співпрацюємо із 67 громадами. Працюємо над питаннями ефективності їх життєдіяльності, ефективності управління активами, надання різних видів допомоги. І оскільки ми дуже добре розуміли структуру бізнесу, майна, населення, взагалі всю ресурсну базу громад, охоче погодилися й на те, щоб пілотувати програми комплексного відновлення громад. Це дуже різні “пілотні” громади – від невеликих моногромад до територій площею понад 1200 квадратних кілометрів. Це й сільська, і щільна міська забудова. У кожній з громад, із якими працюємо, від 3 до 50 населених пунктів”, – розповіла представниця Програми USAID DOBRE Віра Козіна.
Та загалом типові підходи і документи, які готуються, передовсім, будуть цікавими для невеликих територіальних об’єднань. Найбільша з “пілотних” громад станом на початок повномасштабного вторгнення мала 45,5 тисяч населення.
Експертка, зокрема, наголосила на важливості збирання й відновлення інформації, що стосується різних аспектів життєдіяльності громад. “Доведеться відновлювати величезну кількість інформації. Ми розуміємо: якщо йдеться про відомості щодо нерухомості до 2013 року, які свого часу не були оцифровані, це стане великою проблемою не тільки для формування програм комплексного відновлення, а взагалі для стратегічного та просторового планування”, – сказала представниця Програми USAID DOBRE.
Дуже складно, за її словами, буде відновити масиви даних, наприклад, у Херсоні – єдиному обласному центрі, який було тимчасово окуповано ворогом під час активної фази бойових дій. Додає проблем на нинішньому етапі підготовки до масштабної відбудови ще й те, що частина потрібної для формування програм відновлення інформації в умовах воєнного стану не підлягає оприлюдненню, себто, є секретною. Особливо це стосується стратегічних підприємств, енергомереж та об’єктів критичної інфраструктури.
А ще на формування регіональних та місцевих програм відновлення помітно впливатимуть проблеми розмінування й ліквідації засміченості територій вибухонебезпечними предметами, предметами розпаду, а також питання міграції, релокації бізнесу, створення індустріальних парків тощо. За цими показниками ситуація в різних громадах неабияк відрізняється.
Це – ще одне підтвердження тези про хибність можливого розрахунку регіональних чиновників та ОМС на те, що хтось принесе їм усі завдання та плани “на блюдці”. Натомість для них підготують методичні рекомендації, нададуть доступ до усіх необхідних державних реєстрів та баз даних, зокрема, до Порталу державної електронної системи у сфері будівництва. Але левова частка роботи – власне, наповнення програм конкретним змістом, – це вже поле діяльності й креативу самих громад. “На підставі консультацій із Мінвідновлення, ОВА, територіальними громадами визначаємо оптимальний перелік вихідних даних, готуємо алгоритми, опрацьовуємо шаблони документів. А потім із кожною громадою узгоджуватимемо особливості та порядок збору й опрацювання необхідної інформації”, – сказала Козіна.
Вихідні дані, отримані громадами при підготовці до розробки програм комплексного відновлення, використовуватимуться для подальшого стратегічного планування, розроблення концепцій інтегрованого розвитку, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад. Програма USAID DOBRE готова надати усім зацікавленим органам місцевого самоврядування підготовлені опитувальники, покрокові алгоритми та зразки рішень з коментарями.
За словами Віри Козіної, пілотні проєкти комплексного відновлення у різних регіонах країни втілюють і інші програми міжнародної технічної допомоги.
Тим часом Кабінет міністрів затвердив порядок створення та функціонування єдиної Геоінформаційної системи (ГІС) здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.
“ГІС є одним з ключових цифрових рішень, які впроваджує Міністерство для успішного відновлення і розвитку громад. Відновлення неможливо робити наосліп, і система дозволить ухвалювати рішення, впроваджувати плани відбудови та моніторити їх виконання, ґрунтуючись на актуальних даних. Це робить її сучасним і потужним інструментом реалізації державної політики регіонального розвитку”, – наголосив віцепрем'єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Система, за його словами, матиме три блоки: збір інформації про громади, планування відбудови, оцінка діяльності на національному, регіональному та місцевому рівнях. Окремі шари ГІС вже працюють. Повний функціонал системи буде доступний восени, запевнив Кубраков.
ЛЮДИ САМІ МОЖУТЬ (І МАЮТЬ) ВИРІШУВАТИ, ЩО ТА ЯК ВІДБУДОВУВАТИ
Проте хоч яким би цифровізованим був процес підготовки та подальшого втілення комплексних програм і планів повоєнної відбудови України, її регіонів і територіальних громад, – успіх багато в чому залежатиме від фінансування та технологій (Укрінформ писав про це, зокрема, тут), а також від людей – місцевого самоврядування та громадськості. Адже саме від їх активності залежатиме пріоритезація конкретних проєктів на конкретних територіях для задоволення конкретних потреб тамтешніх громад. І зараз активісти мають прекрасний шанс не лише критикувати владу, а й самим визначати місцевий порядок денний, у тім числі, й при підготовці програм відновлення.
Гуртування, навчання й підтримка таких людей – одне із завдань адвокаційних проєктів, які втілюють клуби документального кіно з прав людини Мережі DOCU/CLUB у громадах по всій країні.
“Адвокаційні проєкти – це можливість самих мешканців ставати рушіями змін. Адже вони краще знають, що їх турбує та що потрібно змінити. Зусилля DOCU/CLUB спрямовані на те, щоб знаходити небайдужих і активних людей у невеликих громадах та допомагати їм, підтримувати в їхніх прагненнях. Ми навчаємо їх, як у правовий спосіб впливати на органи влади, якими інструментами можна ще більше гуртувати довкола себе однодумців та партнерів, – наголошує в коментарі Укрінформу проєктна менеджерка Мережі Ніна Хома. – Для нас важливо, щоб люди які отримують свій перший досвід адвокатування змін, просування реформ у своїх громадах, не зневірилися у власних силах, а навпаки відчули впевненість та спроможність до подальших кроків у цьому напрямі”.
Приміром, кіноклуб Docudays UA при Освітньо-молодіжному просторі “Крок” у Слобожанській громаді (Чугуївський район Харківської області) ініціював програму інтеграції у громаду внутрішньо переміщених осіб – передовсім, молоді.
“На початку війни наша громада була прифронтовою територією. До Балаклії – трохи більше 20 кілометрів, тож ми стали першою точкою, куди втікали люди із цього міста. Через нас пройшли дуже багато переселенців. Чимало залишилися у громаді ще й зараз, бо не мають куди повертатися чи побоюються за свою безпеку”, – розповіла Укрінформу завідувачка освітнього простору “Крок” смт. Слобожанське, координаторка кіноклубу Юлія Щербак.
За її словами, громада, де мешкає 26 тисяч жителів, прийняла до 6 тисяч біженців. Нині багато молоді, у тім числі й ВПО, відвідують молодіжний простір, багато хто бере участь у заходах кіноклубу Docudays UA.
“Також актуальна для громади проблема працевлаштування. Робочих місць, на жаль, дуже мало. І ми вирішили взяти курс на кар’єрне консультування та молодіжне підприємництво. Сюди звертаються юнаки й дівчата, яким допомагаємо складати резюме, готувати документи. Також у комунікації з Харківським обласним Центром молоді провели тренінг “Як відкрити власну справу”. Ця тема дуже зацікавила молодих”, – ділиться координаторка кіноклубу.
Зараз у межах адвокаційного проєкту готують комплексну програму інтеграції ВПО у Слобожанську громаду.
Незважаючи на те, що Слобожанське не постраждало від ворожих обстрілів, а в селах громади пошкоджено лише кілька приватних будинків, місцева молодь покладає великі надії на повоєнну відбудову.
“Ми опитали фокус-групу молоді-ВПО і з’ясували, що актуальним для юнаків та дівчат питанням є стан доріг у населених пунктах громади (у Слобожанському більш-менш, а в інших населених пунктах – це велика проблема). А ще молодь просить покращити комунікацію населення з місцевою владою. Плануємо обговорити це питання на зустрічі із селищним головою Дмитром Діхтярем. Він вже повідомив, що розраховує почути від молоді інноваційні ідеї щодо розвитку громади”, – розповіла Щербак.
Вона запевнила, що молодь готова долучатися до будь-яких толок та інших заходів, які сприятимуть розбудові й розвитку Слобожанської громади.
А в Чорноморську, що на Одещині, за сприяння Мережі DOCU/CLUB втілюється проєкт “Голоси молоді та ВПО: культура Чорноморська”. За словами керівника кіноклубу “Віжен”, художнього керівника міського Палацу культури Володимира Сліпця, до 10% населення міста – це внутрішньо переміщені особи. Зараз їх у Чорноморську до 7 тисяч (приблизно третина з цієї кількості – молодь). І їх важливо долучати до життя міста, зацікавлювати його історією, разом думати про те, як зробити його кращим та зручнішим для проживання. Адже частині переселенців, чиї оселі у рідних містах і селах зруйновано, мабуть, доведеться жити в Чорноморську ще й деякий час після війни. А дехто, можливо, ухвалить рішення залишитися тут назавжди.
Також актуальне для Чорноморська питання залучення молоді до життя громади – зокрема, через культуру.
“Ідея приєднатися до адвокаційної кампанії виникла тому, що в місті великий відсоток молоді – здебільшого, школярів, – яка майже не залучена до культурного життя. Щоб виправити ситуацію, ми вирішили створити ініціативну групу із молодих людей, які б хотіли провести в місті якісь культурні заходи. Причому, двоє із 10 активістів, котрі відгукнулися на запрошення, – внутрішньо переміщені особи”, – розповів Сліпець. За його словами, на початку травня для активістів провели навчання: фахівці в галузі культури та проєктного менеджменту поділилися досвідом організації й проведення масових заходів. Зокрема, юнаки та дівчата вчилися, як писати грантові заявки, щоб одержати фінансову підтримку, планувати організацію заходів тощо. Вже підготували та подали на розгляд місцевої влади проєкти трьох заходів. Один з них, приурочений до Дня захисту дітей (серія безплатних майстер-класів з арттерапії та з орігамі), відбудеться вже 1 червня, ще один попередньо запланували на вересень.
АДАПТАЦІЯ ВПО Й УВАГА ДО ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ: ДОСВІД ГРОМАДИ ВОЗНЕСЕНСЬКА
Активно залучає до місцевих справ молодь, у тому числі, з-поміж внутрішьо переміщених осіб, і Вознесенська громада на Миколаївщині. Про це на пресконференції в Укрінформі “Ефективність врядування для відновлення громад Миколаївщини та Чернігівщини” розповіла головний спеціаліст відділу стратегічного планування та розвитку Вознесенської міськради, співзасновниця кіноклубу документального кіно Docudays UA Рита Жукова. За її словами, з ініціативи молодіжної ради, куди увійшли 33 активісти, за останній рік в місті втілено п’ять проєктів, для яких залучено 1,3 млн грн. Зокрема, волонтери з різних куточків країни та місцеві активісти відновили шість дахів у пошкоджених обстрілами будинках місцевих жителів.
Також за участю молоді впорядковано зону відпочинку на річці Південний Буг. Зокрема, встановлено пірс, лежаки, облаштовано волейбольний майданчик, вивезено сміття.
“Ми давно вже опікуємося екологічною тематикою й саме їй присвячено більшість наших кінопоказів та обговорень. Участь в адвокаційній кампанії від Мережі DOCU/CLUB ми беремо з проєктом “Екомолодь: відроджуємо компостування”, – додала в коментарі Укрінформу інша співкоординаторка місцевого кіноклубу, волонтерка БО “Фонд громади Вознесенська” Юлія Гуртова.
За її словами, тема поводження з органічними відходами дуже болюча для громади, де понад 11 тисяч домогосподарств. Місцевий полігон уже на 90% заповнений відходами – у тому числі, й з городів містян. “Полігон дуже часто, практично щоліта, самозаймається від великої кількості органіки. Рекультивація й пересипання сміття шарами ґрунту не допомагає. За кілька років до війни дослідження виявило, що понад 70% відходів, які складуються на полігоні, – органічного походження. Ми хотіли хоча б трохи зменшити цю кількість, впроваджуючи програми з домашнього компостування”, – розповіла Гуртова.
В межах проєкту, за її словами, вже провели два воркшопи – один із молоддю на тему можливостей компостування, інший – з представниками управління комунального господарства, обговоривши план поводження із твердими побутовими відходами. Активісти вже підготували перелік доповнень до міського плану.
Готують і пропозиції для масштабної повоєнної відбудови. Адже у Вознесенську ворог зруйнував та пошкодив понад 700 об’єктів. “У нашій громаді багато пошкоджень – і приватних будинків, й інфраструктурних об’єктів. Думаємо, що можна змінити у процесі відбудови. Можливо, вже не доцільно відновлювати певні обʼєкти у такому вигляді, як раніше, та будувати натомість щось принципово нове”, – каже волонтерка.
За її висновками, влада міста налаштована обговорювати з громадськістю всі проєкти повоєнного відновлення. Гуртова переконана: кожну слушну пропозицію буде враховано.
“Ми також братимемо в цьому активну участь. Мене, приміром, як волонтерку та жительку Вознесенська, хвилює те, що було зруйновано великий автомобільний міст через річку Мертвовод, який сполучав два мікрорайони міста та був основним шляхом до Миколаєва, Херсона й Криму. Замість нього зробили тимчасову переправу, що порушило русло річки та зруйнувало її береги. Зараз міст починають відновлювати. І ми плануємо, тільки-но завершаться роботи, домогтися, щоб русло відновили та створили на березі зону відпочинку. Там велика територія, можна облаштувати цікаві й корисні для городян простори”, – вважає співзасновниця кіноклубу Мережі DOCU/CLUB у Вознесенську.
Також як про одне з перших “відбудовних” завдань для влади Юлія Гуртова говорить про створення в місті Молодіжного центру, де можна буде проводити масові заходи, навчання і тренінги, влаштовувати кінопокази.
“Зараз, під час війни, людям особливо важливо гуртуватися довкола цінностей, важливих справ. Наші кіноклуби – саме таке місце єднання. Люди приходять дивитися фільми, обговорюють їх, знаходять щось спільне, виявлять бажання щось змінювати. Потім з'являться ініціативні групи, які ці бажання й потреби перетворюють на конкретні кроки до позитивних змін. Інколи цей шлях довгий та складний, а інколи зміни настають швидко, якщо громада єднається і ключ до вирішення – у місцевій раді”, – узагальнює менеджерка Мережі DOCU/CLUB Ніна Хома.
Словом, ініціативних, небайдужих та креативних людей на місцях вистачає. Громадськість, безперечно, готова брати участь у повоєнній відбудові країни. Головне, щоб місцева влада прислухалася до побажань та порад активістів. Адже (хоч як би пафосно це звучало) маємо розуміти: в демократичному суспільстві “громада + громадськість = сила і результат”.
Владислав Обух, Київ
