Як відбудовувати Україну: візії Лондонської конференції з відновлення

У межах Конференції з відновлення України URC-2023, що відбулася минулого тижня в Лондоні, наші урядовці представляли стратегічні напрями повоєнної відбудови й модернізації. За оцінками першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко, успішне реформування ключових секторів сприятиме зростанню за 10 років національного ВВП до $1 трильйона. Цифра на тлі нинішніх $150 мільярдів є просто фантастичною. Українські учасники URC-2023 визнають: досягнути мети буде нелегко і зробити це можна лише спільними зусиллями. Тож ключовими передумовами для відновлення країни та залучення інвестицій вважається вступ до НАТО й Євросоюзу, що гарантуватиме безпеку нам та інвесторам, доступ до великих ринків та невідворотність інституційних реформ.

Деталізуючи, експерти ж кажуть про забезпечення верховенства права, недоторканності приватної власності, незалежності й неупередженості судової системи. І не лише про високий рівень несприйняття корупції, а й про максимальне її викорінення. Адже якщо міжнародні партнери побачать зникнення зі спільної “банки” бодай кількох мільйонів, більше грошей нам ніхто не дасть – не залежно від того, з нудним чи з веселим обличчям ми їх проситимемо.

РЯТІВНА “ЧУДОВА ДЕВ’ЯТКА”, АБО ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ВІДБУДОВИ

Згідно з баченням українських урядовців, з яким ознайомили учасників URC-2023, розвиток України найближчими роками визначатимуть девʼять напрямів.

1. Наймасштабніше будівництво століття

Відновлення України потребуватиме розвитку локального виробництва будівельних матеріалів та обладнання. “У сфері будівництва та інжинірингу поточний інвестиційний портфель складається з 32 проєктів вартістю $30,8 млрд”, – повідомила Юлія Свириденко.

Залучати необхідні кошти (а таких проєктів буде на порядки більше) планується, передусім, за рахунок приватних інвестицій. Адже навряд чи Україна матиме можливість оплачувати, приміром, встановлення технологічних ліній з виробництва газоблоків коштом отриманих від партнерів грантів або дорогого зовнішнього чи внутрішнього фінансування, залученого на ринках комерційних запозичень. Це – поле діяльності для приватного капіталу, який може розраховувати на добрі заробітки вже в недалекому майбутньому. Адже йдеться не лише про колосальні потреби в засобах і матеріалах (а звідси – постійний високий попит) для відбудови зруйнованої війною великої за площею та за потенціалом країни, а й про можливості постачання цих товарів на сусідній європейський ринок. Що вже й казати про перспективи інтеграції нашого ринку до європейського...

За даними Конфедерації будівельників України, для відбудови лише зруйнованого війною житлового фонду буде потрібно не менше 3,9 млн кв.м. скла, 5,7 млн кубометрів (11,9 млн т) бетону, 39,3 млн кубометрів (або 14 млрд штук) цегли, 45 млн кв.м. черепиці. Усе це – додатково до звичних середньорічних обсягів споживання такої продукції. І йдеться лише про приблизні розрахунки.

Для забезпечення відповідних потреб нам знадобляться нові потужні виробництва будівельних матеріалів, які – й до ворожки не ходи – швидко окуповуватимуться. Фахівці не сумніваються, що за умови належної державної підтримки з боку України та мінімізації безпекових ризиків (детальніше про це трохи згодом) – темпи окупності вкладень у цю галузь будуть чи не найвищими в світі.

2. Розвиток енергетики, зокрема “зеленої”

За словами Юлії Свириденко, окрім електроенергії, Україна вироблятиме “зелений” водень і активно використовуватиме відходи агропромисловості для виробництва біометану.

“Зростання галузі також стимулюватиме виробництво необхідного обладнання та забезпечить “зелений” індустріальний перехід. В енергетичній сфері поточний інвестиційний портфель складається з 36 проєктів вартістю $25 млрд”, – поінформувала учасників URC-2023 перший віце-прем’єр.

Під час конференції підписали Меморандум про Енергетичне партнерство між Міністерством енергетики України і Міністерством закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Великобританії.

“Співпраця з британськими партнерами дозволить модернізувати нашу енергосистему та посилити її стійкість до військових загроз, а також створить підґрунтя для розвитку “зеленої” енергетики. Найближчим часом у межах програми український енергосектор отримає додаткові ресурси для ремонтів і відновлення пошкодженої інфраструктури”, – запевнив глава Міненерго Герман Галущенко.

Меморандум передбачає створення нового Фонду викликів у сфері зелених інновацій “InnovateUkraine” у розмірі 62 млн фунтів стерлінгів. Кошти підуть на проєкти енергетичних інновацій, які прискорять реконструкцію та відновлення української енергоінфраструктури.

Під час конференції йшлося також про посилення координації дипломатичних зусиль групи G7+ та міжнародних організацій у галузі розвитку й торгівлі, щоб збільшити інвестиції на підтримку Енергетичної стратегії України до 2050 року, майбутнього Національного енергетичного та кліматичного плану і пріоритетів національного відновлення. Нагадаємо: амбітні цілі України – принаймні всемеро збільшити виробництво електроенергії та майже у стільки ж разів наростити видобуток нафти, а також учетверо збільшити газовидобуток. При цьому країна хоче стати експортером газу до Європи, щороку постачаючи туди до 66 млрд кубометрів “блакитного палива”.

До речі, саме ці цифри багато експертів вважають найменш реалістичними з-поміж усіх планів, представлених у Лондоні. Фахівці нагадують, що за останні десятиліття країні не вдалося виконати жодної з анонсованих програм – приміром, Стратегії розвитку газовидобувної галузі “20/20”. Також пригадують не надто успішний досвід співпраці з відомими світовими видобувниками Shell та Сhevron.

Тим не менше, влада вважає досягнення цілей Енергетичної стратегії до 2050 року цілком реальним і оцінює загальну потребу в інвестиціях у 400 млрд доларів.

3. Гарантування глобальної продовольчої безпеки

При цьому акцентуватимуть на технологічній складовій виробництва. Завдання – забезпечити глибоке перероблення понад 50% продукції та повне використання відходів. За словами Свириденко, вже готовий інвестиційний портфель з 18 проєктів вартістю $700 мільйонів.

Тут же на полях URC-2023В Україна представила Стратегію розвитку агропромислового комплексу на наступні десять років. “Документ передбачає повну вертикальну інтеграцію із забезпеченням виготовлення необхідних матеріально-технічних ресурсів і засобів виробництва. Також зростання виробництва зернових та олійних до 150 млн тонн за 10 років, нарощування внутрішньої переробки та виробництва продукції тваринництва і садівництва. Загальний інвестиційний портфель складає 57 млрд доларів”, – розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Стратегією, поміж іншого, передбачене відновлення зрошення сільськогосподарських земель, що постраждали через підрив росіянами Каховської ГЕС.

Також у межах конференції Мінагрополітики та ГС “Органічна Україна” представили можливості вітчизняних виробників органічної продукції, яка активно витісняє частину “звичайних” харчів з ринків ЄС і Великобританії.

4. Інтеграція в інфраструктуру ЄС

В Уряді переконані, що Україна має переорієнтувати транспортні потоки з пострадянської на транс’європейську мережу, а також модернізувати їх. Інвестиційний портфель у цій галузі складає 30 проєктів вартістю $6,5 млрд.

Загалом же можливості інвестування в українську інфраструктуру й логістику майже безмежні. В Лондоні Україна презентувала ініціативу “We build Ukraine”, що має об’єднати всіх міжнародних партнерів, які долучені або планують доєднатися до повоєнного відновлення. “Закладаємо міцний фундамент на шляху до перемоги. Доки Росія намагається зруйнувати нашу інфраструктуру, ми – відбудовуємо, захищаємося та плануємо майбутнє України”, – прокоментував голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм. Поміж пріоритетів ініціативи – відновлення житла, енергетики, соціальної, транспортної та критичної інфраструктури, розмінування територій, підтримка приватного сектору.

Розбудова інфраструктури – одне з ключових завдань, – вважає голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Ще 10 років тому щорічні втрати від поганої якості доріг оцінювали у 3,5% ВВП. У вкрай зношеному стані залізниця – від колійного господарства до тяги та вагонів. Припинення експорту продукції морем відразу викрило вузькі місця на суходільному кордоні”, – нагадав парламентарій. Також, за його словами, важливо продовжити започатковану торік практику відкриття нових пунктів перетину кордону. Ще один важливий напрям – розширення потенціалу Дунайських портів.

Як приклад Гетманцев наводить порт Ізмаїл: “За неповні шість місяців обсяг вантажоперевалення досяг 9 млн тонн – більше ніж за весь 2022 рік. Маємо угоду з IFC про залучення інвестицій для оновлення флоту Українського дунайського пароплавства (до речі, торік воно вперше за роки незалежності отримало прибуток від операційної діяльності й сплатило 146 млн грн дивідендів до бюджету). Розраховуємо на прискорений розвиток портів, що приватизуються”.

Окрема тема – проєкти швидкого відновлення, для якого Україні поки що вдалося знайти лише половину необхідного ресурсу (загальна оцінка потреб перевищує $14 млрд). При цьому, як постійно наголошували учасники Конференції, для України важливо не лише відновити все “як було”, а модернізувати його, зробити кращим, сучаснішим. Уряд зокрема планує взятися за комплексне відновлення систем водопостачання та опалення по всій країні й запрошує приватний сектор до співпраці з комунальними підприємствами, що працюють у цій галузі. “Потрібно відновити системи опалення та водопостачання не лише у постраждалих регіонах, а скрізь, тому що ми користуємося комунікаціями, які залишилися ще з часів Радянського Союзу. Відповідно, ми разом з партнерами хочемо їх модернізувати”, – наголосив віце-прем’єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

5. Видобування та переробка корисних копалин, критичних мінералів

Як відомо, Україна має найбільші в Європі запаси літію, титану та значні поклади інших копалин, необхідних у виробництві акумуляторів, електротранспорту та іншої техніки, а також для забезпечення паливом атомних електростанцій. Інвестиційний портфель тут нараховує 10 проєктів вартістю $3,6 млрд.

Для освоєння вже розвіданих родовищ та пошуку нових покладів літію та інших “металів майбутнього” країна потребує великих інвестицій і сучасних технологій. Для цього планують відкрити літієві ділянки (а їх уже принаймні чотири – “Шевченківське”, “Полохівське”, “Добра” і “Крута балка”) для міжнародних та національних інвесторів на умовах угод про розподіл продукції. “Першою ластівкою” може стати родовище літію “Добра” (супутні метали – тантал, ніобій, рубідій, олово, цезій).

“Запаси літію в Україні недостатньо вивчені й потребують дорозвідки. Для геологічного вивчення, видобутку сировини та подальшої переробки кінцевого матеріалу необхідні мільйоні інвестиції та сучасні технології. Це обумовлено геологічною особливістю покладів. В Україні літій можна видобувати тільки шахтним способом. Для цього потрібно будувати шахти і збагачувати руду до товарної продукції. Реалізувати це можливо із залученням іноземних компаній, які дотримуються культури видобування і знають, що це тривалий бізнес”, – пояснює директор з розвитку "Геологічної інвестиційної групи", голова комітету з питань надрокористування ЕВА Дмитро Кащук.

6. Лідерство в “зеленому” індустріальному переході

Україна вироблятиме “зелену” сталь, алюміній та добрива без використання вугілля і природного газу. Використання екологічного транспорту, у першу чергу річкового та залізничного, стане активнішим. Також очікується, що частка електромобілів на українських дорогах поступово зросте до 60%.

Забезпечивши у процесі відбудови інституційну, фінансову і технологічну підтримку "зеленої" (вуглецево нейтральної) металургії, Україна має шанс стати одним зі світових лідерів галузі, – наголосив на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков.

“Зараз увесь світ йде шляхом декарбонізації, виробництва “зеленої” сталі. А в України (на жаль, через війну) є можливість почати все з “чистого аркуша” і зробити все правильно. Тому металурги, виробники обладнання, а також їхні клієнти, присутні на профільному заході, що відбувся в межах URC-2023, говорили про зацікавленість у тому, щоб якнайшвидше втілити такі плани. Адже це – можливість реальних змін, які за належної інституційної, фінансової і технологічної підтримки можуть вивести Україну на перші місця у світовій металургії”, – сказав Риженков.

Він переконаний, що іноземні партнери також розуміють: Україна обов’язково стане частиною Євросоюзу, тож потрібно відбудовувати її одразу як складову частину ЄС та європейських ланцюгів виробництва продукції. Тому вони також зацікавлені в тому, щоб скористатися перевагами, які має Україна: значними запасами залізної руди, підготовленими фахівцями, котрі вміють працювати, доступом до відновлювальних джерел електроенергії. Усе це, вважає промисловець, допоможе нашій країні стати конкурентною на ринках ЄС у виробництві “зеленої” сталі.

7. Стимулювання стартапів і підприємництва

За словами Юлії Свириденко, індустріальний розвиток України потребуватиме нових технологічних рішень, що у поєднанні з цифровізацією економіки стане стимулом для розвитку IT та R&D секторів.

На конференції Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури презентувало цифрову платформу DREAM, яка допоможе відстежувати інформацію про відбудову пошкоджених або знищених об'єктів.

“DREAM дозволяє всім громадянам країни, нашим донорам, чиновникам, бізнесу мати доступ до інформації й стежити за реалізацією кожного проєкту, який є в плані відновлення. Тобто можна подивитися, які гроші використовувалися, як вони використовувалися, на якому етапі втілення той чи інший проєкт. У зв’язку з тим, що DREAM кореспондує з іншими реєстрами, він максимально наповнений інформацією”, – пояснила в інтерв'ю Українському радіо голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

8. Забезпечення професійного то соціального розвитку для кожного

Завдання – створити умови для повернення українських громадян та забезпечення їхнього комфортного життя в Україні. Міністр соціальної політики Оксана Жолнович представила на Конференції Стратегію соціального розвитку. “Відбудова України неможлива без людей. На жаль, щодня українці стикаються з викликами, які несуть для них фізичні, ментальні, економічні й соціальні втрати. Мільйони наших громадян уже зараз потребують підтримки й відновлення”, – каже Жолнович. Поміж ключових векторів та пріоритетних проєктів у роботі Мінсоцполітики Жолнович назвала цифровізацію усіх соціальних рішень, побудову нової системи соціального супроводу, розвиток сімейних форм виховання, створення в Україні хабу з протезування, підтримку життєстійкості родин та осіб літнього віку.

9. Гарантування внутрішньої безпеки та захист східного кордону НАТО

Як запевнила Юлія Свириденко, надалі безпеку України гарантуватиме потужна армія з понад 500 000 військових, а також розвинений оборонний сектор.

Утім, зрозуміло, що з таким, як у нас, сусідом – лише цього для повної безпеки українців, їхньої власності та інвестицій буде недостатньо. У цьому зв’язку ключовою тезою майже всіх українських учасників UKR-2023 був заклик до міжнародних партнерів після війни не зволікати з рішеннями про запрошення України до Північноатлантичного альянсу та до Євросоюзу.

Виступаючи в Лондоні, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що “Україна активізувала темп реформ з вражаючою швидкістю та рішучістю”.

“Учасники Конференції привітали надану Європейською комісією інформацію щодо виконання Україною семи рекомендацій, необхідних для набуття статусу кандидата на вступ до ЄС. У межах Конференції підтримано розробку програми ОЕСР для України. Уряд України підтвердив відданість зміцненню потенціалу та операційної незалежності ключових антикорупційних інституцій, включаючи Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Уряд імплементував законодавство у сфері правосуддя, засобів масової інформації, захисту національних громад, а також протидії корисливим інтересам та відмиванню грошей. Уряд підтвердив відданість реформам і прагненню розпочати переговори про вступ до ЄС цього року”, – йдеться у підсумковій Спільній заяві співголів урядів України та Великої Британії, які були організаторами Конференції з відновлення.

“ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ” ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ

Одним із практичних результатів URС-23 стали обіцянки партнерів підтримати українське відновлення фінансово. Йдеться як про безповоротну, так і про кредитну допомогу, а також про урядові кредитні гарантії. Запропоновані суми серйозні. Це й мультиінструментальна багаторічна підтримка від Єврокомісії через механізм залучення грантових, кредитних, інвестиційних коштів і технічної допомоги – загалом на 50 мільярдів євро. У цілому наша країна може розраховувати на 60 мільярдів доларів додаткової підтримки.

Проте всі прекрасно розуміють: цього ресурсу не вистачить навіть на фізичне відновлення всього, що зруйнувала Росія, не кажучи вже про потреби інфраструктурної модернізації, про яку говорять і наші урядовці, й іноземні друзі. Для порівняння: за підрахунками, зробленими ще до російського теракту на Каховській ГЕС, на відновлення української економіки необхідно спрямувати понад 410 мільярдів доларів. Підрив греблі збільшив цю суму ще на кілька мільярдів. Збитків на сотні мільйонів доларів внаслідок постійних російських атак наша економіка – насамперед, інфраструктура та житловий фонд – зазнають щотижня. І так, на жаль, буде аж до завершення війни.

Безумовно, до міжнародної коаліції відновлення України ще приєднуватимуться нові учасники, либонь, ще не раз оголошуватимуть про додаткові вкладення наші ключові партнери. Але ж їхній ресурс не безмежний: через путінську загарбницьку політику від економічних потрясінь потерпає увесь світ, який потребує коштів для розв’язання власних проблем. А після війни потік безповоротної фінансової підтримки України (це об’єктивний процес) майже обміліє. Можливості кредитних запозичень також будуть обмеженими – принаймні, до унеможливлення, через механізм безпекових гарантій, подальших ризиків нових нападів РФ на Україну. До того ж, ми й самі розуміємо: брати кредити безкінечно не можна, інакше і наші правнуки з позикодавцями не розрахуються.

Тому на перший план виходить потреба у приватному інвестуванні, аби, відбудовуючи Україну, світовий бізнес міг добре (бажано – краще, ніж деінде) заробляти для себе.

“Не секрет, що коштів західних урядів, тобто платників податків, на такі інвестиції (інвестиції у розвиток України) не вистачить. Не вистачить навіть грошей, які ми можемо теоретично отримати у вигляді компенсацій від держави-агресора. А отже найважливішим джерелом для інвестицій у якісне відновлення та швидке економічне зростання України може стати лише приватний капітал”, – пояснює гендиректор, власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.

Важливо, що майже 500 компаній із 42 країн із загальною вартістю активів понад 5,2 трильйона доларів, які представляють 21 сектор економіки, вже підписали Український business-compact, зобов’язавшись підтримати відновлення та реконструкцію нашої країни.

“Компанії з усього світу погодилися співпрацювати з Україною, щоб допомогти реалізувати її величезний потенціал у пріоритетних секторах, серед яких енергетика, технології, інфраструктура та фінанси, а також передавати свій досвід у розвитку українського приватного сектору. Велика Британія та Україна створили нову цифрову платформу для пошуку бізнес-партнерів. Відтепер і до проведення URC24 в Німеччині міжнародні партнери працюватимуть над запуском нових ініціатив у форматі “бізнес для бізнесу” для розбудови та розвитку партнерських відносин з приватним сектором України”, – йдеться у Спільній заяві за підсумками Конференції.

Також важлива подія, що відбулась на полях конференції, – представлення проєкту Українського фонду розвитку (Ukraine development Fund, UDF), над розробкою якого працювали компанія з управління активами BlackRock і банк JP Morgan.

“Це вдалий механізм, який має шанс стати ефективним інструментом фінансування. Стратегічною метою фонду є мобілізація приватного капіталу. Залучення протягом 5 років не менше 50 млрд доларів інвестицій (від 20 млрд дол. – в інфраструктуру, від 10 млрд дол. – в енергетику, від 9 млрд дол. – в обробну промисловість і торгівлю, від 7 млрд дол. – в АПК, від 1 млрд дол. – в ІТ)”, – вважає Данило Гетманцев.

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук визнає, що під час Міжнародної конференції з відновлення України іноземні інвестори справді зацікавилися проєктами в нашій країні.

“Конференція в Лондоні перевищила мої сподівання, але вони, можливо, не були надто високими після тогорічного досвіду в Лугано, де все було дуже розпливчастим на рівні загальних принципів. Одна з великих відмінностей – активна присутність самого бізнесу, зокрема закордонного”, – сказав він в ефірі Українського Радіо.

Сповна скористатися новими можливостями Україні допоможе адекватна викликам безпеки система страхування, у формуванні якої мають сприяти (в тому числі, й через надання гарантій та коштів) міжнародні партнери. Під час URC-2023 пролунало чимало чітких сигналів про те, що нашу країну не залишать віч-на-віч із цією проблемою. Зокрема започатковано Рамкову програму страхування воєнних ризиків.

“Партнери оголосили про підтримку Трастового фонду “Підтримка реконструкції та економіки України” Багатостороннього агентства Світового банку з гарантування інвестицій (MIGA), при цьому Велика Британія оголосила про внесок у розмірі 20 млн фунтів стерлінгів на додаток до вже існуючого внеску Японії у розмірі 23 млн доларів. MIGA оголосило про підписання розширеного Меморандуму про взаєморозуміння з ProСredit банком, в результаті чого загальна сума гарантій зросла до 40,85 млн євро”, – йдеться в заяві співголів Лондонської конференції.

А Європейський банк реконструкції та розвитку розпочав роботу над пілотною схемою страхування воєнних ризиків. Уряд України, своєю чергою, зобов’язався збільшити обмін інформацією зі страховою галуззю.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ: ВІД ПОКАЗОВИХ РАЗОВИХ АКЦІЙ ДО СИСТЕМНОЇ РОБОТИ

Наступним кроком (точніше, такі кроки потрібні вже зараз, ще до завершення війни) має стати реальна боротьба з корупцією. Аби ми могли говорити не про поодинокі випадки арештів чиновників-корупціонерів “на гарячому”, а про системну й безкомпромісну боротьбу з таким явищем – без жодних винятків, без поділу на “своїх і чужих”, “близьких і далеких”. “Західних інвесторів треба переконати, що їхнім інвестиціям не загрожуватиме корумпований чиновник, правоохоронець чи суддя. Адже російська пропаганда створила нам імідж найкорумпованішої країни Європи. І не зовсім безпідставно, адже випадків, коли іноземний інвестор стикався зі свавіллям української влади, немало. Кожен такий випадок радо розноситься західними медіа. Більш того, вже навіть загартований український бізнес готовий тікати з країни на тлі свавілля силовиків”, – констатує Ігор Мазепа.

Водночас саме місцевий інвестор є лакмусовим папірцем, сигналом для іноземців про те, що тут безпечно і сюди можна інвестувати та заробляти. “Інакше кажучи, іноземні гроші сюди буде вкрай складно залучити за відсутності тут місцевих інвесторів”, – робить висновок очільник Concorde Capital.

З таким оцінками погоджується й голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський:

“На шляху інвестицій стоять серйозні проблеми – слабкі й корумповані судова та правоохоронна гілки влади. Якщо ми серйозно не візьмемося за кадрове оздоровлення та реформу цих органів – жодних інвестицій не буде. А це пряма загроза економічній (читай – всій) безпеці країни у повоєнні роки”.

За словами виконавчої директорки ГО “Інститут законодавчих ідей” Мартини Богуславець, ключовий висновок після Конференції в Лондоні: мільярди доларів та євро допомоги коштуватимуть нам серйозних антикорупційних кроків.

“Для того, щоб Київ не робив крок уперед - два назад, напередодні конференції в Лондоні G7 зробила заяву з чіткими дедлайнами: до 30 вересня Україна повинна відновити декларування та публічний доступ до реєстру декларацій, звітність політичних партій, а також посилити спроможність НАБУ і САП. Попри дружній та прихильний тон промов, міжнародні партнери, в тому числі бізнес, кивають на посилення боротьби з корупцією та пришвидшення реформ. Акцент – на судовій”, – нагадала Богуславець.

На контролі – й прозорість розподілу коштів. Адже далеко не завжди діяльність комісій і фондів є публічною, про більшість витрат українці можуть дізнаватися вже за фактом ухвалення рішень. Ставити заднім числом “до відома” міжнародних партнерів не вийде. Так що маємо загальний, сподіваємося, чітко зрозумілий відповідальним відомствам та особам, висновок: Лондонська конференція з відновлення України – це не про самовихваляння і не про поділ “шкури невбитого ведмедя” (обіцяних партнерами грошей). Це про внутрішні зусилля й реформи, які допоможуть сповна скористатися підтримкою й ресурсом наших друзів з усього світу для повоєнного українського ренесансу.

Владислав Обух, Київ