Кукурудза «біколор» – смачна, корисна й патріотична

Коли ви ласуєте солодкою вареною кукурудзою, то навряд чи здогадуєтеся, що, найімовірніше, вона має вінницьке походження. Позаяк саме тутешній стартапер Михайло Нагорняк у партнерстві з вітчизняними селекціонерами вже 18 років займається виведенням суперсолодких сортів овочевої кукурудзи. Тепер її вирощують аграрії по всій країні.

А цьогоріч він презентував свій новий здобуток – сорт, який, окрім смакових і навіть лікувальних властивостей, має припасти українцям до душі ще й через свою патріотичність. Бо це перша у світі кукурудза із синьо-жовтими, як наш державний прапор, зернами.

У чому особливість нового сорту, чому хоче зробити цю кукурудзу національним брендом і навіть запустити в космос, директор ПП «МНАГОР» Михайло Нагорняк розповів кореспондентові Укрінформу.

СОЛОДКЕ ЖИТТЯ – ЛЮБИТЕЛЯМ КУКУРУДЗИ

Михайло Нагорняк займається солодкою кукурудзою вже вісімнадцять років. Каже, узявся за цю справу, бо втомився спостерігати, як українські господині по дві години варять кукурудзу зернову, «забиту» крохмалем і несмачну. Тому вирішив, що й у нашій країні потрібно вирощувати сорти солодкої кукурудзи, або, як її ще називають, овочевої. Вона вариться лічені хвилини. І бажано, щоб ці сорти були ще й української селекції, мали смак, який подобається саме українцям.

- Коли я починав 20 років тому, офіційно в Україні продавали в межах 300–500 кг насіння солодкої кукурудзи. В нас її не споживали. Я сказав собі: потрачу кілька десятків років, але мої земляки більше годинами варити кормову кукурудзу не будуть, – розповідає Нагорняк.

На це знадобилося чимало зусиль, бо на виведення нового сорту потрібно 7–10 років.

- Між 2003 і 2006 роками я зібрав свій перший банк насіння. Здійснив багато закордонних робочих місій, побував у Душанбе, в Ташкенті, в Європі, маю в колекції американські сорти. В Україні побував на Сквирській дослідній станції, у Харкові в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва та Дніпрі в Інституті зернового господарства. І ми з усіма співпрацювали. Обмінявся з ними фондом, щось у них купив. Тоді ми випробовували близько 50 українських сортів кукурудзи. Вони всі були не тієї якості, яка була потрібна мені, – не такі смачні. І через 3–5 років я усіх позбувся, – згадує Михайло.

Тоді, каже він, й узявся виводити власні сорти кукурудзи, до того ж суперсолодкої. Бо якщо у солодкій кукурудзі цукру 8–12 % , то в суперсолодкій – понад 20 %.

- Я підприємець, яких тепер прийнято класифікувати як стартаперів. Адже великого земельного банку в мене немає, додатково орендую різні земельні ділянки в фермерів-партнерів залежно від потреб. Я продукую ідеї у вигляді нових сортів, маю їх упровадити, запропонувати виробничникам, а вже вирощують кукурудзу з нашого насіння фермери та консервні підприємства в області й по всій Україні, – ділиться Нагорняк.

Він розповідає, що українські аграрії вже тривалий час вирощують його сорти. Цього сезону дуже популярні на ринках України «Мармурова» та «Джамала». Деякі сорти створені за співпраці щонайменше з трьома спеціалізованими науковими інститутами. Також є приватні селекціонери, які з ним працюють. На всі сорти є патенти, а усім співавторам сплачують роялті.

ПРОРИВНА Й ІННОВАЦІЙНА

А незадовго до повномасштабної війни він вирішив створити і впровадити в Україні вирощування суперсолодкої кукурудзи інноваційної – бордової, яка містить антоціани.

- Зазвичай антоціанова кукурудза – з червоно-фіолетовими зернами – була тільки серед кормових культур. А нам це вдалося відтворити у їстівній, солодкій. Це можна вважати українським проривом, тому що сорт зі схожими властивостями є тільки в американців. Ані в європейських, ані в азійських селекціонерів таких сортів суперсолодкої кукурудзи наразі немає, – каже Михайло.

Щоб було зрозуміліше, антоціани – це натуральні рослинні пігменти, які надають овочам, квітам і фруктам інтенсивних червоних або фіолетових відтінків. А ще це складні цукри, які раніше у солодкій кукурудзі не траплялися. Їхня особливість у тому, що вони містять антиоксиданти. До того ж ця кукурудза має лікувальні властивості, дуже корисна для травлення і метаболізму.

- Це американські вчені довели, є численні публікації в наукових журналах. Проводили дослідження на хом'яках, яким давали споживати антоціанову кукурудзу. Ці тварини схильні до ожиріння і тому під час споживання звичайного корму набирали зайву вагу. За споживання антоціанової кукурудзи вони не товстіли, були грайливими й активно розмножувалися. Тому ці науковці поставили собі за мету максимально дослідити антоціани, щоб вивести нові популярні сорти кукурудзи. Зокрема, ще й тому, що, як виявилося в результаті досліджень, ця кукурудза має лікувальну дію на організм у разі діабету другого типу, – розповідає Нагорняк.

Вінничани створили таку кукурудзу і назвали «Бордо». Цей сорт вже пройшов початкову експертизу, йому присвоєно селекційний номер №718.

СИНЬО-ЖОВТА, УНІКАЛЬНА І СМАЧНА

- Ми почали працювали з червоною кукурудзою ще до початку повномасштабного вторгнення, але потім цю справу відклали. Бо, з огляду на війну, усі ці жахливі події, я захотів створити синьо-жовту, у наших національних кольорах. Тому 2022 року ми посіяли у фермера під Вінницею 44 дослідні ділянки. З усіх вирощених 43 варіанти я забракував, і тільки один мене влаштував.

Ми таки це зробили – вивели першу в світі синьо-жовту суперсолодку кукурудзу, яка містить антоціани! Поки що вона має робочу назву «Бордо (Український синьо-жовтий біколор)». У світі суперсолодкої кукурудзи з антоціанами немає, є тільки сорти першого і другого типів (слабкосолодкі й солодкі). Це абсолютна новинка, з новими смаками, виглядом та містить антоціани. Позаяк у ній немає крохмалю, її можна їсти навіть сирою і насолоджуватися фруктовими нотками смаку, – розповідає Михайло.

Він каже, що в американців є біло-синій сорт, він називається «Wild Violet». А «мнагорівська» «Мармурова» – жовто-біла. Позаяк поляки тепер дуже допомагають Україні, підприємець припускає, що створить для них червоно-білу кукурудзу, кольорів їхнього прапора, і назве сорт «Польський біколор».

- Наші ж кольори – синьо-жовті, і моїм завданням було створити таку кукурудзу. До речі, мене почули під час подання документів на грант від «єРобота». Комісія схвально оцінила мою ідею, адже я приніс вже створений вручну прототип – синьо-жовтий качан. Мені виділили кошти на закупівлю селекційних ізоляторів та різних пакувальних елементів, частково компенсували обладнання, а ми відповідно зобов'язалися додатково створити два робочих місця, – ділиться підприємець.

Михайло Нагорняк каже, що, попри незвичний вигляд, його кукурудза не містить ГМО, оскільки вони виводять свої сорти тільки способом традиційної селекції і сповідують відповідальні стововно природи технології вирощування.

КОЛИ ЗМОРШКИ – НА РАДІСТЬ

На полі кукурудза росте рядками. Материнські рослини, на яких – качани з «косами», перемежовані рядками з рослинами батьківськими, з волоттю (волоть – «колоски» на верхівках чоловічих екземплярів. – ред.), – «батьківський компонент», як каже Михайло.

- Ось бачите, тут у нас дослідна і виробнича ділянки. Оце на качанах кукурудзи – ізолятори, пакети, які запобігають перезапиленню сортів. Вони у нас теж інноваційні, такі тільки в мене і в Ілона Маска, – жартує.

Нагорняк зауважує, що тут росте кукурудза різних строків посіву.

- Найсмачніші качани – у стані технічної, так званої молочно-воскової стиглості, тоді їх зривають і готують. А ось це, гляньте, вже повної стиглості качани. Бачите, які зернятка поморщені? Не лякайтеся, так і має бути, це особливості солодких сортів. І що воно більш зморщене, то кукурудза смачніша. Коли я тільки починав пропонувати фермерам це насіння, навіть досвідчені агрономи не хотіли його брати через незвичний зморщений зовнішній вигляд. Я пояснював, яка відбудеться метаморфоза оцих зерен у гарний матеріал, але у стані молочно-воскової стиглості, – продовжує селекціонер.

На дослідній ділянці, де перевіряють сорти, кукурудзу вирощують буквально на піску, без застосування добрив і стимуляторів. Михайло каже, що це для чистоти експерименту. Адже треба, щоб його кукурудза добре росла, родила не тільки в «тепличних» умовах, а на звичайному фермерському полі, була стійка, зокрема, до спеки й посухи, які все більш стають притаманні українським нивам, і смачна. Адже сільгоспвиробництво – це не тільки продовольча безпека, але й основа для переробної галузі. Ми маємо прагнути переходити від сировинної до переробної промисловості, адже в переробці створюється додана вартість.

А солодка кукурудза у світовому рейтингу овочів для переробки займає друге місце після томатів.

ВІННИЦЬКУ КУКУРУДЗУ – НА МАРС І НА МІСЯЦЬ

Михайло каже, що наступним етапом після виведення сорту суперсолодкої синьо-жовтої кукурудзи з антоціанами має бути розроблення нової маркетингової стратегії просування українського національного інноваційного бренду.

- Щоб після перемоги до нас міг приїхати іноземний турист і замовити наш український продукт, наш бренд, який вироблятимуть чи вирощуватимуть по всій Україні. Такий, що його могла б виростити і звичайна черкаська бабуся в селі, і професійний фермер для постачання в ресторани Сави Лібкіна чи Клопотенка. Щоб ми могли постачати цей продукт по всьому світу. Нашу суперсолодку синьо-жовту кукурудзу мають знати, як, скажімо, херсонські кавуни чи закарпатське вино. У нас уже є традиційні страви з кукурудзи – це і банош, і мамалига. До переліку наших національних страв, які готують із кукурудзи зернової, має додатися і солодка кукурудза, – вважає Нагорняк.

Він каже, що насіння синьо-жовтої кукурудзи вже передали в Офіс Президента. А далі мріє відправити свій «Український біколор» у космос, щоб її вирощували й за межами нашої планети.

- Не знаю, наскільки це реально, але ж американці готують одну із місій, яка передбачає вирощування продукції в позаземних умовах? Ми хочемо, щоб від України це була наша синьо-жовта кукурудза. Спочатку на Місяці, а потім і на Марсі, – сміється Михайло.

А тимчасом українцям вона вже «заходить». Один із аграрних блогерів, якому Нагорняк презентував насіння синьо-жовтої кукурудзи, спробував продавати її на вулицях Львова. То наступного дня ті, хто її скуштував, просили ще.

- Бо це – найсмачніше, що є на ринку! Коли виводиш сорт, не знаєш, куди він заведе. Ми ж маємо продумувати, що буде цікаво людям через 10 років, і тому враховуємо смаки українців, – запевняє Нагорняк.

Михайло каже, що його завдання як стартапера – задавати іншим напрям дій. Собі ж ставить за мету популяризувати культуру споживання, навіть якщо його суперсолодка кукурудза – не той найперший продукт, який має рятувати від голоду, а скоріше вітамінний делікатес, продукт для вибагливого споживача.

Антоніна Мніх, Вінниця
Світлини Олександра Лапіна, Михайла Нагорняка