Екопарк під Харковом: відновлення після екоциду
«Фельдман Екопарк» розташований за кільцевою дорогою Харкова. Звідси 25 кілометрів до російського кордону. У перші ж дні повномасштабного вторгнення територія, де мешкали близько п’яти тисяч тварин, опинилася в зоні російських обстрілів, поруч ішли бої.
Цього року до Дня захисту дітей екопарк неподалік основної території облаштував нову локацію – «Долину альпака». Однак і величезну «стару» територію приводять до ладу, тварин поступово забирають з евакуації. Кореспонденти Укрінформу побачили, що загарбники зробили з комплексом, як його тепер відбудовують.
ЗАГИНУЛИ ШЕСТЕРО ЛЮДЕЙ І БІЛЬШЕ 300 ТВАРИН
Центральна будівля, що неподалік входу, розбита російськими «градами». Тут, до слова, раніше займалися юні натуралісти. Якби не вторгнення росіян, на даху вже б облаштували зимовий сад під скляним дахом – так планували. Усі інші будівлі та вольєри також пошкоджені. Руїни поросли бур’янами, залишки боєприпасів, які знайшли сапери, складені докупи біля однієї з доріжок.
На все це боляче дивитися: екопарк був надзвичайно популярним місцем родинного відпочинку. До 2014-го року сюди часто приїжджали автобусними турами чи приватним автотранспортом і росіяни. Парк славився й унікальною колекцією, і ставленням до тварин. Тут, зокрема, завдяки створеним умовам дали потомство тапіри (такого не було в жодному зоопарку країни).
Від початку обстрілів у комплексі зникло світло, а відтак – і опалення. Деякі тварини загинули через холод. Здебільшого кіпери мали лише 10–15 хвилин, інколи – кілька годин затишшя, щоб вивантажити харчі. Залишали якомога більше всього, бо не знали, коли вдасться потрапити до екопарку наступного разу.
Намагаючись урятувати підопічних, у різні дні загинули шестеро людей – співробітників парку й волонтерів. Серед них – неповнолітній хлопець, який допомагав батькам.
Двох застрелених кіперів знайшли 19 квітня в приміщенні вбиральні екопарку. Колеги впевнені, що вони загинули ще 7 березня: тоді чоловіки вирушили, щоб нагодувати тварин, і не повернулися.
«Процес евакуації був болісний і тривалий – із початку березня до початку травня. Усе відбувалося по-різному. Бувало, що все гладко та без обстрілів, але траплялося, що приїздили за конкретними тваринами, а знаходили їхні трупи. Утрачено понад 300 крупних тварин – хижаків, приматів, копитних. Гинули під обстрілами й люди», – розповідає директор регіонального ландшафтного комплексу «Фельдман Екопарк» Сергій Остапенко.
Іноді успіх евакуаційної команди був справжнім дивом.
«Наприклад, мали забирати бабуїнів. Це тварини, яких боїться навіть леопард. Адже коли ці мавпи нападають гуртом, можуть убити хижака. І от як їх змусити зайти в клітку для вивезення? Адже це – зграя: вожак, самки, дитинчата. А тут ще й обстріл почався. Один із волонтерів з усією серйозністю сказав: “Якщо хочете жити, заходьте в клітку”. І вони пішли! Тварини зрозуміли», – зазначає Остапенко.
РОСІЯНИ РОЗСТРІЛЮВАЛИ ДРІБНИХ ТВАРИН, МОВ У ТИРІ
Окремою проблемою стало вивезення великих хижаків. Засновник екопарку, нардеп Олександр Фельдман, 5 квітня опублікував звернення у фейсбуці. Він розповів, що через обстріли вже майже немає місця, яке так любили харків’яни, а кожен наступний удар може зруйнувати вольєри з ведмедями, левами, тиграми. Він зауважив: якщо ж тварини виживуть, то, оскаженілі від страху, розбіжаться й потраплять до населених пунктів. Через загрозу для людей постало питання про можливе присипляння чотирилапих. Аби допомогти тваринам, тоді відгукнулася вся країна.
«Було шалене єднання заради порятунку. Особливо відзначу дніпрян. Водії – справжні відчайдухи. Звісно, й вони боялися, але їхали. Ми вдячні всім, хто дав прихисток нашим підопічним. Найбільше тварин – до 90 відсотків – прийняв екопарк у селі Ковалівка під Полтавою. Харківський зоопарк узяв приматів, левів. Деякі тварини поїхали в західні регіони», – розповідає Остапенко.
Трагічною є історія бізона Саші, якому на початку вторгнення було лише півтора місяця. Він залишився сиротою.
«Ми думали, що він не виживе. Вольєр із бізонами був розташований у віддаленій частині парку, найближче до села Циркуни (окуповане до 5 травня 2022-го, – ред.), звідки окупанти нас обстрілювали. Осколками вбило пару бізонів, а малюк постраждав від вибухової хвилі. Батьки закривали його: малюк був між їхніми тілами, коли його знайшли. Ми дуже переживали. У Ковалівці його відгодували, поставили на ноги», – зауважує директор.
З часом для Саші знайдуть подружку й він не буде самотнім, обіцяють в екопарку.
Загинула через загарбників і третина собак із розплідника, що також був найближче до Циркунів.
«У ту частину парку заходили ДРГ. Там перебував черговий співробітник, чоловік 75-ти років. Росіяни його били, ставили на коліна, стріляли поруч. Знущалися й над собаками: не дозволяли їх нагодувати та напоїти», – згадує Остапенко.
Співробітники парку показують докази ще одного жахливого злочину росіян: прозорі плексигласові частини вольєрів із отворами від стрілецької зброї. Росіяни розстріляли байбака, дикобразів, куниць, ласок, морських свинок, кроликів. Рештки тварин працівники змогли захоронити через кілька місяців.
«У деяких побачили кульові отвори посеред лоба. Окупанти розважалися, наче “у тирі”», – зі сльозами на очах розповідає заступниця директора із зооветеринарної частини Світлана Вишневецька.
У жінки в Москві є родичі. Після пережитого вона наказала їм більше ніколи не телефонувати.
«Вони вірять тому, що по телевізору кажуть. Мовляв, у нас тут “біолабораторія”... Я не можу про це слухати. Наші тварини були залюблені, ми їх балували, обнімали, цілували. Я заходила у вольєр до єнотів, а вони на мене всі залазили. Я стояла, обвішана 23-ма єнотами!» – згадує Вишневецька.
Директор екопарку зауважує, що розстріляні вольєри, як нагадування про російську агресію, поки що прибирати не будуть.
«Треба бути повними моральними виродками, без жодних принципів, щоб так знущатися над беззахисними тваринами. Це екоцид!» – наголошує Остапенко.
ПОВЕРНУЛИ ПЕРШИХ ХИЖАКІВ – СІМЕЙСТВО ЛЕВІВ
Територію «Фельдман Екопарку» розміновують із лютого. Роботи чимало, адже площа комплексу – близько 140 гектарів. Фахівці знаходили й розтяжки, але найбільше тут – залишків касетних боєприпасів, протипіхотних і протитанкових мін.
Адміністрація запевняє, що більша частина парку вже безпечна, потрібно очистити біля 35-ти гектарів найскладнішої місцевості. Очікується, що сапери справляться до першого снігу.
Першою очищено локацію неподалік від основної території, де до 1 червня відкрили «Долину альпака» з контактним зоопарком. У ній є верблюди, корови, кози, вівці, поні та, власне, група альпак. Оскільки цю зону облаштовували з нуля, про війну там нагадують лише інформаційні стенди, що розповідають про втрати екопарку. Незмінним залишається безкоштовний вхід.
Але й на стару, звичну для відвідувачів, територію вже повертають тварин.
«Коли наші захисники відігнали росіян, ми відразу приїхали й почали маленькими кроками відновлювати парк. Тільки-но завершуємо ремонт якогось вольєра, одразу перевозимо до нього тварин. Тож кілька груп копитних, як буйволи, уже вдома», – зазначає Сергій Остапенко.
Кози, зокрема нубійські (вони використовують свої незвичайно довгі вуха як «вентилятори»), угорські степові корови дають про себе знати та хутко підходять до огорожі.
А півтора тижня тому з Харківського зоопарку перевезли сімейство левів. В евакуації ця розкішна пара стала батьками двох «кошенят». Тато відпочиває, матуся простяглася в сусідньому вольєрі під рослинами, а посередині грається малеча. «Котикам» – братикові та сестричці – трохи більше ніж місяць. Дорослі й малі хижаки, яким ще вигадують імена, уже адаптувалися, каже Світлана Вишневецька.
ГОТУЮТЬСЯ ДО ТРАДИЦІЙНОГО «БАЛУ ХРИЗАНТЕМ»
Співробітники парку зауважують, що деякі тварини, які розбіглися зі зруйнованих вольєрів, інколи заходять на територію парку. Тож для них розкладають харчі. Уже помічали, що приходить один із оленів, їсть і знову йде. Як підозрюють кіпери, забігають і кілька єнотів.
Побачити тварин на старій території відвідувачі зможуть із 1 жовтня: тут почнеться традиційне квіткове свято, яке до вторгнення РФ відвідували десятки тисяч людей.
«“Бал хризантем” цього року – свято надії, життя та віри в нашу перемогу. Ми готуємося, розчищаємо локації. Але роботи дуже багато, як ви бачите. Ми запрошуємо всіх небайдужих харків’ян і гостей міста приїхати до нас у вихідні та долучитися до толоки. З собою нічого не треба брати, окрім величезного бажання допомогти нам відродити екопарк. Рукавиці, інвентар дамо, обід організуємо», – зазначив директор екопарку.
За його словами, за три-чотири місяці відбудують будинок приматів. Тепер також відновлюють лемурятник. Пізніше повертатимуть з евакуації ягуарів, пум, птахів.
У парк поступово подають електрику.
«Активно готуємося до зими. Десь зимові вольєри матимуть електроопалення, десь обігріватимуть котлами на твердому паливі. Усіх тварин плануємо повернути ближче до наступного літа. Частину вольєрів треба будувати з нуля», – зауважує Остапенко.
В екопарку думають і над увічненням пам’яті про жертв російської агресії – співробітників, волонтерів і підопічних.
«Будуть створені два меморіали – як пам’ять про загиблих людей і тварин, з іменами та обставинами загибелі. Тварини гинули не лише від осколкових поранень, а й від холоду та стресу. Кілька з них загинули після евакуації, адже не змогли вийти зі стресового стану», – наголошує директор. Меморіали планують відкрити наприкінці весни наступного року.
Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського
