Відбудова України по-канадськи

Минулого тижня у Канаді відбулася друга бізнес-конференція “Відбудова України”. Як і рік тому, урочиста зала одного з найпрестижніших готелів Торонто була вщент заповнена канадськими й українськими підприємцями та урядовцями, відкритими і готовими до співпраці. Протягом двох днів 350 учасників говорили про інвестиційні проєкти, спрямовані на відбудову й модернізацію України в галузях сільського господарства, будівництва, інфраструктури, енергетики та охорони здоров’я.

КОНФЕРЕНЦІЯ, ЯКОЇ НЕ МАЛО БИ БУТИ

“Я би не хотів тут бути”, – із цих слів почав своє вступне слово президент Бізнес ради Канади Голді Гайдер. Однак, він одразу продовжив: “Ми раніше хотіли і досі прагнемо, аби перемога України настала швидко, й рани вашої держави загоїлися. Сподіваюся, що наступні два дні допоможуть нам досягти обох цілей”. Дійсно, значно приємніше було б говорити про розвиток і розбудову держави, а не її відбудову після війни, але така постановка завдання зробила досягнення цього значно більш нагальним і краще мотивувала учасників, аніж лише бізнес-інтереси.

Канадсько-українській торговельній палаті, яка була основним організатором заходу, вдалося зібрати вражаюче коло учасників. До присутніх звернулися міністр торгівлі Канади Мері Інг, міністр економіки України Юлія Свириденко, заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, заступник міністра інфраструктури Анатолій Комірний та багато інших. Не менш поважним був перелік гостей і від приватного сектору, причому як велетенських інвестиційних фондів з мільярдними капіталами, так і менших компаній і навіть стартапів, які шукали партнерів для масштабування.

“Усі ми розуміємо, що лише надзвичайні обставини могли змусити віцепрем’єр-міністра Канади Христю Фріланд не відвідати цей захід”, – зазначив депутат канадського парламенту від Ліберальної партії Іван Бейкер. Він пояснив, що у день проведення конференції Фріланд представляла у парламенті проміжний бюджет, тож не мала змоги приїхати, хоча дуже хотіла. Водночас, він від її імені зачитав звернення, в якому Україні була обіцяна усестороння підтримка Канади. “Ми розуміємо, що ви боретеся за всіх нас і за заснований на правилах порядок усюди в світі, тож ми рішучі у своїй підтримці. Наш уряд робитиме все можливе протягом усього необхідного часу для підтримки відважного українського народу та відбудови вільної, успішної й переможної України, коли для цього настане час”, – написала Христя Фріланд.

ПРОГРАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ

Дійсно, Канада – один із лідерів міжнародної коаліції на підтримку України. У перерахунку на душу населення, надана Оттавою від початку повномасштабного вторгнення фінансова допомога – найбільша у світі. Канада уже розпочала процес конфіскації активів кількох російських підсанкційних осіб та активно шукає способи зробити те саме із суверенними коштами РФ. Утім, очевидно, що лише державною підтримкою велетенські потреби України не вдовольнити. “Україні необхідно багато допомоги, й лише державною підтримкою усіх проблем не вирішиш. Тож приватний бізнес має чудову інвестиційну можливість”, – зауважила посол Канади в Україні Наталка Цмоць.

І канадський приватний бізнес із цим згоден, він явно зацікавлений в інвестуванні в Україні, але чинна безпекова ситуація змушує підприємців добре задуматися. “Україна – це, по суті, маленька Канада на східному фланзі Європи, яка із належним наглядом і стратегічними іноземними інвестиціями може досягти потенціалу однієї з п’яти найбільших економік ЄС”, – переконував президент Канадсько-української торговельної палати Зенон Потічний. За його словами, Канадській державі слід підтримати приватний бізнес, розділивши із ним частину ризиків. Ідеться в першу чергу про державне страхування або гарантії на випадок знищення інвестицій у ході бойових дій. Хоча більшість території України мінімально постраждала від ворожих обстрілів, наш божевільний сусід досі становить загрозу для всієї країни. Судячи із виступів канадських урядовців, Канада активно розглядає різні варіанти заохочення інвестування до України, однак остаточно рішення ще немає.

ДОВГОСТРОКОВА ПЕРСПЕКТИВА

Більшість обговорень під час конференції вказували на те, що українці навчилися жити – а не лише виживати – в умовах війни. Хоча іноземців це досі дивує, вони охоче переймали кризовий досвід України. Це ставлення відрізняється від минулорічного, коли ситуація в Україні усіх глибоко шокувала, й ніхто не розумів, як узагалі за таких умов можна працювати. Ця зміна, вірогідно, позитивно відобразиться на кількості нових практичних домовленостей між підприємцям з двох країн. За словами Потічного, канадські бізнесмени зазвичай дуже консервативні, “люблять подумати, розглянути усе уважно”. “Але щось таки буде, якісь проєкти вискочать”, – заявив він за підсумками конференції.

Український бізнес-омбудсмен та колишній посол Канади в Україні Роман Ващук, який прилетів до Торонто, аби взяти участь у конференції, погодився із тим, що захід обов’язково призведе до пожвавлення економічних відносин між Канадою й Україною. Однак він відзначив, що на відміну від подібної конференції, яка тижнем раніше відбулася у Варшаві, на заході у Торонто йшлося переважно про довготермінове енергетичне та інвестиційне партнерство, а не про швидкі ремонтні роботи. “Йшлося про Україну як партнера для довготривалого інвестування, а не про відбудову – умовно, однієї школи”, – розповів Ващук.

Його підтримав і мер Львова Андрій Садовий, який представив під час конференції десятки проєктів, що вже зараз втілюються в Україні. ”Ми говорили про майбутнє, про індустріальні парки, про те, яким буде аеропорт після відкриття польотів, про великі транспортні вузли, які ми плануємо побудувати. Канада – це країна, яка має унікальний досвід”, – сказав Садовий.

Власне, такий підхід вписується у бачення Канади, яка розглядає себе саме у ролі стратегічного партнера України. Показовим було те, що міністр Інг одразу після участі в конференції повернулася до Оттави, аби проголосувати у другому читанні за ратифікацію Угоди про вільну торгівлю з Україною.

ВЗАЄМОВИГІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Перший день конференції був присвячений переважно демонстрації галузей, потенційно вигідних для інвестування, та успішних прикладів цього, але протягом другого дня фокус змінився. Учасники отримали змогу детально познайомитися із додатком “Дія” й українськими компаніями та організаціями, які працюють у галузях інформаційних, фінансових та військових технологій. Зважаючи на те, що цього року Джастін Трюдо включив до свого кабінету міністра, відповідального за цифровізацію державних послуг, провідний досвід у цьому України може бути дуже корисним Канаді.

Хоча конференція була наповнена спілкуванням, необхіден час, аби оцінити її практичні наслідки. Утім вже зараз зрозуміло, що канадський бізнес дуже зацікавлений в українському ринку, хоч і не готовий до надмірного ризику. Водночас за наявності державної підтримки, реалізація певних проєктів може розпочатися досить швидко. Це підтверджує співпраця між “Енергоатомом” та канадської компанією “Cameco”, у рамках якої усі українські АЕС буде незабаром переведено з російського пального на шведське. 12-річний проєкт отримав схвалення урядів обох держав. Також багатообіцяючим є майбутня співпраця між канадською “Aecon” та “Укргідроенерго” щодо планів відновлення Каховської ГЕС та будівництва Канівської ГАЕС. Делегація “Укргідроенерго” цього тижня побувала в Канаді, де оглянула один зі споруджених “Aecon” об’єктів у провінції Британська Колумбія.

Керівництво Канади явно усвідомлює свою важливу роль, адже міністр торгівлі Мері Інг пообіцяла наступного року особисто привезти в Україну торговельну місію, до якої доєднаються “дійсно найкращі канадські підприємці”. “Ми підтримуватимемо Україну в її боротьбі за свободу й демократію стільки, скільки буде потрібно. Коли Україна візьме гору, Канада та канадські бізнеси усіх розмірів підтримають її відбудову”, – зазначила міністр. Її слова свідчать, що війна не стала перепоною для міжнародного бізнесу, охочого працювати з Україною.

Водночас президент Бізнес ради Канади Голді Гайдер висловив сподівання, що спільними зусиллями кровопролиття в Україні вдасться незабаром спинити, і бізнес повернеться на колишню мирну траєкторію зростання. “Я думаю, чи відбудеться ця конференція наступного року, і сподіваюся, що ні. Маю надію, що наступного року ми все ж зберемося, але нам не треба буде говорити про війну, бо ми вже проминемо її, знайшовши норму, яка передбачатиме мир, можливості відвідувати одне одного, займатися разом бізнесом, ділитися культурою та розвивати глибокі міжособистісні зв’язки, які є основою відносин між Канадою й Україною”, – підсумував він.

Максим Наливайко, Торонто

Фото: unsplash, надані Канадсько-українською торгівельною палатою