Відбудова: як Токіо заохочує японський бізнес іти в Україну

У січні укладено угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Великою Британією, яка містить безпрецедентні домовленості про співпрацю і конкретні обсяги допомоги за ключовими для оборони й безпеки напрямами впродовж десяти років і на подальшу перспективу. Уже за місяць, у лютому, аналогічні угоди Київ підписав із Берліном та Парижем, і найближчими тижнями країн, які беруть на себе безпекові зобов'язання у співпраці з Україною, ставатиме більше.

Зброя і військова допомога зараз найнеобхідніші, ворога на нашій землі треба винищувати і звільняти окуповані території, проте не менш важливим стане наступний крок – творення, відновлення і відбудова. Зважаючи на масштаби завданих агресором руйнувань, самотужки впоратися буде складно, і тут українцям також потрібні союзники. Вони є, і не тільки на Заході, а й на Сході.

ПАРТНЕРИ В КРАЇНІ СОНЦЯ, ЩО СХОДИТЬ

Географія союзників України, демократій, які щиро підтримують нашу боротьбу з російським вторгненням, охоплює весь світ. Левова частка військової та іншої допомоги, необхідної для стримання агресора, надходить із Заходу, від друзів у Європі та Північній Америці.

Проте й зі Сходу Україна отримує потужну підтримку. Лідером тут є Японія, невелика за територією, практично позбавлена природних копалин і постійно під загрозою землетрусів, але країна, що входить до п’ятірки найбільших економік світу і яка вважається однією з найбільш технологічно розвинених держав.

Ресурсна обмеженість і постійна боротьба з підступною стихією спонукали японців не опускати руки й не покладатися на милість долі, а наполегливо шукати нові й нові можливості для удосконалення, розвитку і зміцнення своєї домівки. Саме в Японії сконцентровано найкращий досвід швидкої і якісної відбудови після масштабних руйнувань, так необхідний зараз нашій державі.

«Якщо ви шукаєте найкращий в світі досвід у відбудові країни після війни, відновлення інфраструктури та промисловості, то найкращого місця, аніж Японія вам не знайти», – неодноразово казав посол України в Японії Сергій Корсунський, який багато зробив і продовжує робити для заохочення японського бізнесу до інвестицій в Україну.

Японія підтримує Україну від самого початку повномасштабної війни. Це й приєднання до санкційних пакетів ЄС і США, і запровадження власних обмежень проти причетних до агресії осіб і компаній із РФ та інших країн, і, звичайно, чимала фінансова й гуманітарна допомога.

Як повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, з лютого 2022 року Японія спрямувала Україні через проєкти Світового банку та Японське агентство міжнародного співробітництва JICA $4,6 мільярда, у тому числі близько $372 мільйонів у формі грантів. За його словами, ця допомога є життєво важливою для забезпечення економічної та фінансової стабільності воюючої України.

Летальне озброєння Токіо не може передавати, бо це суперечить чинному законодавству країни, тому зосереджується на відновленні, екстреному, яке проводиться вже зараз після чергових ракетних ударів ворога, і майбутньому – після перемоги й покарання агресора.

Потужний імпульс рухові в цьому напрямі дав неанонсований візит прем’єр-міністра Японії Фуміо Кішіди до Києва у березні минулого року. Після побаченого в Бучі й у самій українській столиці та почутого від президента Володимира Зеленського Кішіда став ще більш рішучим лобістом допомоги Україні й просував це питання не лише в Японії, а й тримав у центрі уваги під час її головування у «Великій сімці» (G7) у 2023-му.

Вочевидь, тоді ж з’явилась ідея провести спеціальну конференцію з відбудови України, щоб залучити до проєктів відновлення якомога більше японських компаній та сприяти їх бізнесу з українськими партнерами. Над цією ініціативою Київ і Токіо працювали більше десяти місяців, щоб зробити її максимально ефективною.

ПАРТНЕРСТВО ДЕРЖАВИ Й БІЗНЕСУ

Конференція з відновлення України пройшла в Токіо 19 лютого, і її результати справді виявились доволі потужними, та про це трохи згодом. Спочатку про деякі аспекти навколо її організації, важливі для глибшого розуміння події.

Ідея заходу полягала в тому, щоб поінформувати японські компанії про наявні й майбутні потреби України у відновленні, заохотити їх до інвестицій і розвитку проєктів у нашій країні та допомогти з пошуком українських партнерів по бізнесу. При цьому уряд Японії обрав сім цільових сфер, де країна має найкращі позиції: розмінування, покращення гуманітарно-побутових умов, сільське господарство, біохімічне виробництво, цифрова та інформаційна індустрії, інфраструктура виробництва і транспортування електроенергії та антикорупційні заходи.

Організаторами конференції виступили уряди Японії та України, а також найбільша Японська федерація бізнесу Keidanren, у складі якої понад 1600 учасників, від великих японських компаній та промислових асоціацій до регіональних економічних об’єднань, і Японська організація зовнішньої торгівлі JETRO (Japan External Trade Organization), урядова структура, чиїм завданням є сприяння розвитку взаємної торгівлі та інвестицій між Японією та іншими країнами.

Такий склад відповідає визначеному урядом Японії підходу до відновлення України на основі державно-приватного партнерства, коли держава запрошує корпоративний бізнес долучитись до реалізації важливих для неї проєктів і надає всіляку підтримку та сприяння зі свого боку. Таке партнерство держави й приватного бізнесу традиційне для Японії, але ще недостатньо впроваджене в Україні.

Однак такий підхід зрозумілий японським корпораціям і компаніям, а участь уряду країни в цій ініціативі є для них показником надійності українських партнерів та того, що їм можна довіряти й мати з ними справу.

Українська делегація на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та кількома міністрами, главами регіонів, очільниками держкомпаній і приватного бізнесу в своєму складі, загалом понад 100 осіб, також продемонструвала готовність до предметної співпраці.

До речі, щоб заохотити бізнес до роботи в Україні, за ініціативи уряду Японії найближчим часом буде внесено зміни до законодавства й спрощено правила поїздок місцевих підприємців до України. Чинними нормами поїздки до воюючої країни японцям заборонені, а бажаючим отримати спеціальний дозвіл доводиться проходити тривалі виснажливі процедури, що, зрозуміло, не сприяє справі.

Знайомство українських і японських компаній, які зацікавилися перспективами в Україні, організатори провели завчасно, аби вони могли попередньо обговорити майбутні плани. За три дні до конференції японське агентство JICA організувало в Токіо триденний презентаційний захід, де потенційні ділові партнери з двох країн могли познайомитися, дізнатись про можливості одне одного і визначити напрями співпраці у проєктах відбудови.

Сама конференція, як уже було згадано, проводилася 19 лютого під головуванням прем'єрів Шмигаля та Кішіди. У залі разом із українцями зібрались близько 200 японських учасників, серед яких – члени кабінету міністрів, керівники державних холдингів, очільники бізнес-об’єднань, глави приватних корпорацій і компаній, зокрема Kawasaki Heavy Industries, Sumitomo Corp., Rakuten Symphony, Yanmar Agribusiness та інших.

Однією з особливостей, яку відзначили організатори, стала підвищена увага до перспектив роботи в Україні з боку місцевих стартапів. Представники цих відносно невеликих фірм активно цікавилися майбутніми проєктами й одразу ж пропонували свої послуги зі значною інноваційною складовою.

У ході конференції глави урядів України і Японії виступили з промовами та підписали спільне комюніке з політичними заявами про засудження російської агресії, необхідність продовжувати підтримку України та готовність Японії допомагати з відновленням. Практичним результатом стало підписання двосторонніх документів про співпрацю між Україною та Японією, кількість яких досягла 56.

МЕМОРАНДУМИ ТА УГОДИ

Серед підписаного – міжурядові угоди, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади, проте левову частку складають меморандуми про наміри співпрацювати. Це не контракти з чітко визначеними обсягами фінансування, обов’язками сторін тощо, але так працює договірний механізм – спочатку домовляються про обговорення ділового проєкту, а всі практичні параметри його реалізації визначають у ході подальших переговорів. Тож меморандуми уже в недалекому майбутньому мають трансформуватись у ділові угоди й контракти.

Якщо поглянути на перелік підписаних документів, опублікований японським МЗС, стає зрозумілим комплексний підхід урядів України і Японії до майбутньої співпраці на довгострокову перспективу. Домовленості починаються з міжурядових і відомчих та спускаються до регіонального рівня (області й міста України) і корпоративних угод між державними й приватними компаніями.

Детальніше варто зупинитись на угодах між урядами, оскільки вони матимуть найбільший вплив на майбутнє українсько-японських відносин, точніше їх найважливіших торгово-економічної та інвестиційної складових. Їх три, і направлені вони на заохочення бізнесів з обох країн активніше співпрацювати.

По-перше, це Конвенція про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і Протокол до неї. Це один із найважливіших документів для стимулювання японського бізнесу до розширення операцій в Україні й навпаки – заохочення вітчизняних підприємців до роботи з японськими партнерами.

Наступним іде меморандум про приєднання України до механізму спільного кредитування Японії Joint Crediting Mechanism. Участь у даному механізмі дозволить залучати японські інвестиції в програми декарбонізації різних секторів української економіки й відбудовувати виробничі потужності та інфраструктурні об’єкти «дружніми» до природи.

Ще одна угода – про надання Україні гранту у розмірі $100 млн для Фази 3  Програми екстреного відновлення. Ця програма швидкого відновлення енергетичної і транспортної інфраструктури та розмінування територій, що вже певний час реалізується в Україні за підтримки уряду Японії (Фаза 1 і Фаза 2), дозволяє швидко ремонтувати критичну інфраструктуру, зруйновану триваючими обстрілами росіян.

Шмигаль і Кішіда також домовилися розпочати офіційні переговори щодо двосторонньої угоди про захист інформації, важливої для запобігання витоку комерційних та інших конфіденційних даних, а також обговорили лібералізацію візового режиму для громадян України, зокрема представників бізнесу.

Міністерства освіти України та Японії підписали меморандум про співробітництво у сфері освіти та технологій, а вітчизняне міністерство аграрної політики уклало з великими японськими компаніями Kubota та Yanmar Agribusiness угоди, які передбачають надання Україні сільгосптехніки, обладнання та аграрних технологій.

Група Нафтогаз підписала меморандуми з японськими компаніями Sumitomo Corp., Kawasaki Heavy Industries та Komaihaltec для модернізації ТЕЦ, розвитку спільного проєкту в галузі вітроенергетики та підготовки до модернізації газокомпресорних станцій оператора газотранспортної системи України.

Більше десятка домовленостей про підтримку відбудови України укладено з потужними японськими агентствами міжнародного співробітництва JICA, зовнішньої торгівлі JETRO, Експортно-кредитним агентством NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва. Так, уряд Японії через агентство NEXI профінансує програму на €1,25 млрд для підтримки своїх інвесторів в Україні та має намір цього року виділити Києву до $4,5 млрд фінансової допомоги.

Серед корпоративних домовленостей можна назвати угоду Rakuten Symphony і телекомоператора Київстар про спільне відновлення цифрової інфраструктури в Україні, меморандуми між українськими і японськими компаніями про постачання обладнання для розмінування, автономної очищення води, міні електростанцій і генераторів тощо. Кілька документів підписано з японськими консалтинговими фірмами, які надають послуги з аналізу й підготовки проєктів у різних галузях.

«ГАРАНТІЇ» ВІДНОВЛЕННЯ

Конференція з відновлення в Токіо пройшла не надто помітно в інформаційному полі на тлі резонансних подій останніх днів в Україні, в Росії, ЄС і США, проте її важливість від того не стає меншою. За своїми наслідками для майбутнього українців, укладені в столиці Японії угоди можна сміливо співставити з гарантіями безпеки, оскільки це теж гарантії, тільки відновлення і відбудови.

Причому відновлення за сучасними найкращими прикладами та на основі передового досвіду, з зеленою енергетикою, «розумним містом», автоматизованими екологічно чистими виробництвами, переробкою сміття і так далі. Це колосальні обсяги роботи, яку самотужки виконати буде надзвичайно важко.

Взяти лише два аспекти, такі як розмінування й утилізація величезної кількості уламків, утворених війною. Щоб самим розв’язати лише ці завдання, знадобляться роки на пошук оптимальних рішень, їх апробацію і впровадження. Натомість у японських партнерів уже є засоби виявлення вибухових предметів шляхом сканування місцевості з повітря, а також напрацьовані технології утилізації будівельного сміття, коли бетонні та асфальтобетонні уламки переробляються в матеріали для використання в дорожньому покритті й новому будівництві.

Окрім можливості отримати передові японські технології і досвід, є й інші, менш очевидні зараз позитивні наслідки тісної кооперації з Японією. Угоди з Токіо стануть сигналом для інших країн та міжнародних корпорацій, компаній і фондів про те, що з Україною можна вести справи.

Якщо японський бізнес іде в Україну, значить там можна безпечно працювати, мається на увазі поки що не фізично, а в правовому відношенні, значить там сприятливий бізнес-клімат і повага до прав власності. Це стане найкращим спростуванням фейків і негативного образу корумпованої олігархічної України, який російська пропаганда старанно будувала у світі впродовж десятків років. 

Президент Володимир Зеленський подякував японському прем’єру Кішіді, його команді та всьому японському народу за їх тверду підтримку нашої країни й українців.

«Найголовніше, ми побачили, скільки японців люблять Україну. Ми будемо вічно вдячні за це», – наголосив президент.

Щоб перемогти у Великій війні та убезпечитись від нових російських вторгнень, Україні потрібно мати потужні збройні сили й міцний сектор безпеки. А для цього треба значні фінансові ресурси, які генеруватиме відбудована національна економіка.

Звичайно, не лише Японія, багато інших країн, обурених варварством і брутальністю Росії, готові й допомагатимуть українцям відновлювати свій дім. Та Японії варто відвести особливе місце не лише тому, що вона п’ята економіка у світі й технологічно розвинена країна, а ще й тому, що має подібні до наших проблеми з Москвою: окуповані Північні території, які росіяни називають Південні Курили.

Про них український прем’єр також згадав на спільній із Кішідою пресконференції, покликавши на допомогу міфічних персонажів зі світу, яким наповнена голова російського диктатора Путіна.

«Один псевдоісторик у Кремлі обов’язково обґрунтує окупацію Курильських островів міфічним скандинавом Рюриком, Іваном Грозним, Петром І, ельфами або гномами. Але для нас, для вас, це не має жодного значення, бо справедливість і міжнародне право – на боці Японії й на боці України», – заявив Денис Шмигаль.

У Токіо зроблено перший важливий крок. Попереду ще багато роботи, та настрій, що панував у залі конференції, додає впевненості у тому, що разом ми справимося з усіма труднощами і відбудуємо нашу Україну.

Володимир Сидоренко, Пекін

Фото: Денис Шмигаль / Телеграм