Відбудувати енергетику допоможуть приватний капітал і надійне страхування - експерт
Таку думку висловив на брифінгу в Медіацентрі «Україна» директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, передає кореспондент Укрінформу.
Подякувавши іноземним партнерам за підтримку енергетичного відновлення України, експерт звернув увагу на те, що, з огляду на особливості державного сектору та міжнародної бюрократії, необхідні для нас рішення часто ухвалюють із запізненням.
«При всій повазі до західних партнерів, те, що в таких умовах наша енергосистема працює, - не їхня заслуга. Якщо обрахувати баланс спільного внеску у відновлення, то, як на мене, 80% – це зусилля українців, а 20% – частка міжнародної допомоги. Причому, і представники України, і наші партнери визнають: механізми надання допомоги – зокрема, через бюрократичні процедури - працюють повільно та неефективно. Часто відтоді, як українська сторона сформувала запит (а вона його при цьому ще й три місяці формувала), до моменту, коли надходило необхідне обладнання, минало більше року. І вже є консенсус, що це треба змінювати», - розповів Харченко.
Каталізатором та ключовим інструментом відновлення української енергетики, на його думку, має стати прихід іноземних інвесторів, надання безперешкодного доступу приватного капіталу на цей сегмент українського ринку, можливостей будувати нові енергетичні потужності.
«Україна має безліч переваг для того, щоб це робити, масу базових умов, завдяки яким такі інвестиції є привабливими. Але маємо і один великий мінус – російські ракети та дрони, пріоритетними цілями для яких, поміж іншого, є й енергооб’єкти. Тож зараз активно дискутують, як сформувати механізм, який убезпечуватиме приватних інвесторів від впливів війни. Йдеться про страхування військово-політичних ризиків», - сказав експерт.
Він пояснив, що чинні у світі страхові механізми за наших умов не спрацьовують, адже вони доволі повільні й не розраховані на таке масове застосування, як вимагає того ситуація в Україні.
«Зараз партнери намагаються сформувати такий інструмент, який буде помічним та швидким. Бо рішення в межах чинних механізмів ухвалюються, зазвичай, за рік чи й півтора. Нам же потрібно, щоб це спрацьовувало за три місяці. Якщо таке станеться, це справді буде ключовим елементом відновлення української енергетики. Тому що забезпечить прихід іноземних інвесторів, котрі готові ризикувати прямо зараз, маючи страховку й будуючи нові об'єкти, яких ми потребуємо якнайшвидше», - продовжив директор Центру досліджень енергетики.
Різницю в підходах державного сектору і приватного бізнесу він проілюстрував на прикладі ухвалення рішень про закупівлю обладнання. Державна компанія оголошує тендер, який триває пів року, а потім ще витрачає час на затвердження його результатів. Тож часто до моменту підведення підсумків з’ясовується, що необхідне устаткування вже перекупили.
«У приватного ж власника іде щонайбільше два тижні на ухвалення рішення і три тижні - на підписання контракту. За півтора-два місяці обладнання вже виїжджає. Швидкість принципово різна. І, безумовно, без доступу приватного капіталу, без застосування ефективних страхових механізмів, наше відновлення затримається на роки», - переконаний Олександр Харченко.
Як повідомлялося, за оцінками Міненерго, минулий рік став найскладнішим для української енергосистеми, оскільки відбувався в умовах постійних ворожих атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. Упродовж 2024-го Росія здійснила 13 масованих атак на українську енергетику (це не рахуючи постійних поодиноких ударів). Для ремонтних та відновлювальних робіт використовується, зокрема, обладнання, надане міжнародними партнерами, або закуплене коштом донорів.
