Чехія – не лише вірний союзник України в наших євроатлантичних прагненнях, у цій державі українці становлять найбільшу групу іноземців.

Про те, коли й чого чекати нашим співгромадянам, котрі хочуть повернутися додому чи поїхати в Чехію, розмовляємо з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ ПОВНОЦІННО НАЛАГОДИТЬСЯ, КОЛИ ПОНОВИТЬСЯ БЕЗВІЗ

- Євгене Петровичу, днями чеські консульські установи в Україні відновили роботу з візами. Кількість заяв на них зросла в десятки разів. Коли українські робітники зможуть поїхати до Чехії?

- У Львові та Києві справді відкрилися чеські консульські установи, почали працювати візові центри, які були закриті у зв’язку з пандемією. Ті, хто має чеські робочі візи, уже можуть в’їжджати до Чехії.

Раніше значною перешкодою для цього було транспортне питання, оскільки навіть із чеською візою в паспорті або ж дозволом на проживання було непросто потрапити сюди через закриття транзиту через Словаччину й Польщу. Однак зараз ці країни також поступово відкриваються для проїзду. Що ж до повітряного сполучення, то його відновлення ми очікуємо вже ближчим часом. Авіакомпанії – як українські, так і чеські – до цього готові.

- На сайті Чеських авіаліній анонсовано перший рейс Прага–Київ уже 22 червня, а до Одеси – з 1 липня. Наскільки можна вірити такій інформації?

- Тепер це залежить головним чином від самих авіакомпаній. Знаю, що відновлення польотів, крім Чеських авіаліній, планують й українські авіакомпанії МАУ та SkyUp. З боку України, починаючи з 15 червня, більшість перешкод для цього були зняті – відкрито пункти пропуску в аеропортах, скасовано обмеження на в’їзд іноземців з епідеміологічно благополучних країн, до яких належить і Чехія.

До речі, у самій Чехії авіасполучення формально не закривалося. Більшість рейсів у середині березня було скасовано за ініціативи самих авіакомпаній. Скажімо, наші «репатріаційні» рейси могли здійснюватися безперешкодно: компанія SkyUp протягом березня-травня здійснила понад 20 польотів із Праги, що дало нам змогу значною мірою розв’язати проблеми тих українців, яким треба було нагально повернутися додому.

Важко, однак, сказати, коли буде відновлене повноцінне авіасполучення. Очевидно, що інтенсивність польотів залежатиме й від здатності авіакомпаній наповнювати рейси пасажирами, оскільки основна категорія тих, хто раніше користувалися літаками, – це туристи, а вони все ще не можуть подорожувати. Без туристів навряд чи вдасться заповнити рейси в колишніх обсягах. Тому про повноцінне відновлення авіасполучення можна буде говорити тоді, коли відновиться безвізовий режим.

- Щодо поновлення безвізу, то це має бути рішення Європейської комісії? 

- Так, це має бути консолідоване рішення ЄС. Окремі країни не можуть вирішувати такі питання самостійно, оскільки йдеться про спільний «шенгенський» простір.

Наскільки мені відомо, ЄС збирається обговорювати питання відновлення в’їзду за безвізом для третіх країн уже найближчим часом. Але, скоріше за все, ЄС не відкриватиметься однаково для всіх країн. Це робитиметься вибірково, залежно від епідеміологічної ситуації в тій чи іншій країні, а також з урахуванням принципу взаємності.

Другу умову Україна вже фактично виконала: громадяни більшості європейських країн з помірним рівнем захворюваності на COVID-19 уже можуть до нас в’їжджати. Сподіваємося, що розвиток епідеміологічної ситуації в нашій країні дасть можливість ЄС невдовзі ухвалити рішення про відновлення безвізу. МЗС і посольства над цим посилено працюють.

УРЯД ЧЕХІЇ ПІШОВ НАЗУСТРІЧ ЗАРОБІТЧАНАМ 

- Поки туристи лише мріють, що зможуть влітку поїхати в Чехію, повертаються ті, хто виїхав, вирішивши, що краще в цей час бути вдома. Скільки загалом наших громадян повернулося в Україну? 

- Офіційних цифр, звичайно ж, немає. Можемо тільки робити припущення на основі даних щодо кількості громадян, котрі виїхали завдяки сприянню посольства – авіаційним, залізничним та автобусним транспортом. Це близько 10 тисяч осіб. Крім того, було багато тих, хто виїхав самостійно – приватними автомобілями та рейсовими автобусами через Австрію та Угорщину – єдиний наземний коридор, який був доступний із Чехії протягом усього часу. Це ще мінімум 10 тисяч чоловік, а то й більше. Тому можемо говорити щонайменше про 20-30 тисяч громадян України, які залишили Чехію в період коронавірусної кризи. Загалом же на початок нинішнього року дозволи на проживання й роботу в Чехії мали понад 150 тисяч українців. 

- Але напевно дехто заїхав за безвізом і не встиг вчасно повернутися або сподівався, що зможе виїхати пізніше, але потім уже справді не мав такої можливості. Чи зверталися до посольства такі громадяни по допомогу?

- Зверталися тисячі. Протягом усіх цих місяців у нас працювало багато каналів зв’язку: 4-5 телефонних ліній у найбільш критичні дні, електронна пошта, соцмережі… Посольство вживало заходів, щоб люди, які тут застрягли не зі своєї вини і які мають прострочені візи або перебувають за безвізом, не отримували жодних штрафних санкцій.

Саме завдяки нашим зверненням до МЗС і МВС Чехії (адже більшість випадків прострочення стосувалися саме громадян України, яких чи не найбільше серед іноземців, що проживають чи працюють у Чехії) чеський уряд ухвалив низку рішень, якими легалізувалося перебування іноземців навіть після завершення візового терміну.

Уряд Чехії досить ліберально і, я б сказав, по-людськи, підійшов до цієї ситуації. Усі, хто на момент запровадження надзвичайної ситуації, тобто 12 березня, перебували в Чехії легально, отримали можливість залишатися тут без жодних штрафів, депортацій і бюрократичної тяганини до закінчення НС – 17 травня. Крім того, їм було надано ще два місяці, щоб залишити Чехію. Тобто фактично ці люди можуть тут перебувати до 16 липня. Окрім цього, закордонним працівникам, які вже були в Чехії й не могли повернутися додому через закриття кордонів, продовжили дозвільні документи на роботу до 16 липня, аби вони не лишалися в чужій країні без роботи на час пандемії.

- Криза зачепила багато підприємств, у тому числі тих, де працюють українці. Чимало з них втратили роботу. Чи зверталися до вас такі співвітчизники – через порушення їхніх прав?

- З перших же днів ми зрозуміли, що такі ситуації виникатимуть, і почали звертатися як до підприємницьких асоціацій, торговельних палат, безпосередньо до компаній, так і до уряду з тим, щоб вони звернули увагу на захист прав наших громадян і не допускали порушення законодавства у сфері працевлаштування. У перші дні після запровадження надзвичайної ситуації було багато повідомлень про те, що фірми звільняють працівників, у тому числі громадян України, які фактично опинялися без грошей, житла й можливості виїхати додому.

Знову ж таки, завдяки й нашим зверненням, уряд дозволив таким людям знаходити нових роботодавців і підписувати з ними нові контракти.

Це дало змогу багатьом нашим громадянам знайти нову роботу й перебути цей складний період. Бо, незважаючи на хвилю звільнень на промислових об’єктах чи у сфері обслуговування, у сільському господарстві відчувається значний брак працівників. Чеський аграрний сектор завжди жив за рахунок робітників з України. Цього ж року через закриття кордонів він опинився в дуже складній ситуації. Через це чеський уряд навіть звертався до українського уряду з проханням дати дозвіл на переліт чартера, яким планувалося доставити з України кілька сотень українців, що мають чеські робочі візи. Україна була готова піти назустріч проханню чеської сторони, але врешті-решт рейс не відбувся, оскільки більшість із цих людей дісталися Чехії наземним шляхом. 

- Ще є студенти, які навчаються в чеських вишах. Яка ситуація з тими, хто продовжуватиме навчання або почне його цього року? Чи зможуть вони отримати візи до початку навчального року? 

- Загалом у Чехії навчається близько 4 тисяч наших студентів. Більшість із них протягом цього періоду залишалися тут, оскільки навчальний процес, хоча й у режимі онлайн, не припинявся.

Що ж до абітурієнтів, то коронавірусна криза дещо змістила звичний графік.

Чеські навчальні заклади дуже залежать від іноземних студентів, у тому числі фінансово. Ті іноземці, котрі знають чеську, можуть так само, як і чехи, навчатися на безкоштовній основі. Але студенти з англійською мовою – а таких тут десятки тисяч – за навчання платять. Університети дуже боялися, що цього року зірветься вступна кампанія для іноземців, але нещодавно було поновлено оформлення більшості категорій студентських віз, тому є сподівання, що вона відбудеться.

ПЛАНУЄМО ВОСЕНИ ЗАСІДАННЯ МІЖУРЯДОВОЇ КОМІСІЇ 

- Пандемія вплинула на графіки взаємних візитів, засідань, конференцій, інших подій. Частину з них переведено в онлайн, решту перенесли або скасували. Які двосторонні заходи планувалися на цей період?

- У першому півріччі ми планували кілька вагомих двосторонніх заходів, які, на жаль, не відбулися. Зокрема, ідеться про візит в Україну віцепрем’єр-міністра, міністра промисловості й торгівлі та міністра транспорту Чехії Карела Гавлічека для проведення чергового засідання міжурядової торговельно-економічної комісії, яке мало відбутися 10-11 березня. Чеська сторона скасувала візит буквально за два дні до вильоту через загострення ситуації з коронавірусом. Зараз ми почали консультації щодо нової дати візиту. Працюємо над тим, щоб це вдалося зробити восени, хоча поки що важко говорити, коли саме.

Також продовжуємо низку консультацій на рівні МЗС. На початку року відбувся візит міністра закордонних справ України до Чехії.

Наприкінці червня Чеська Республіка завершує головування у Вишеградській четвірці. На жаль, нам не вдалося провести кілька важливих заходів, які планувалися в першому півріччі у форматі Вишеградська четвірка плюс Україна. Проте працюємо над тим, щоб, як тільки буде можливість, активізувати двосторонній політичний діалог, зокрема на урядовому й парламентському рівнях.

- 28 травня в режимі відеоконференції відбулися українсько-чеські консультації з питань торговельно-економічного співробітництва. Зрозуміло, що двосторонній товарообіг падає. Чи можна очікувати на відновлення показників чи навіть на зростання їх у другому півріччі? 

- Справді, у першому кварталі торгівля впала на 19%. У другому кварталі, очевидно, падіння буде ще більшим. Але нічого не вдієш – криза вплинула не лише на українсько-чеську торгівлю. Ми є свідками глобальних кризових процесів та викликів, які потребують системних відповідей і рішень. Тим більше, що йдеться не про типову фінансово-економічну кризу, а фактично про надзвичайну ситуацію, яка є безпрецедентною за масштабами й негативним впливом у повоєнній історії Європи та світу.

Однак, будь-яка криза відкриває й нові можливості. Тому ми аналізуємо разом з нашими чеськими партнерами, у яких галузях відбувається найбільше падіння і що можна зробити, аби, по можливості, зупинити негативні тенденції, а також визначити перспективні напрями співпраці на середньострокову перспективу. Наприклад, це може стосуватися інформаційних технологій. Або ж експорту продукції українського сільського господарства. У європейських країнах сільгоспвиробництво, очевидно, значно скоротиться, зокрема, і через нестачу робочих рук. Україна могла б скористатися цим шансом, щоб спробувати наростити поставки своєї агропродукції.

СПІЛЬНО БОРОТИСЯ З ВІРУСОМ

- Чеська сторона заявила, що готова передати Україні технології виробництва протиепідемічних товарів і захисних засобів, розроблених чеськими науково-дослідними інститутами протягом кризового періоду. Чи можете розповісти докладніше про це?

- У Чеській Республіці, зокрема в наукових установах, університетах, розроблено досить цікаві моделі захисних масок і щитів, які можна друкувати на 3D-принтерах. Чеська сторона висловила готовність безкоштовно надати Україні технології такого друку. Цим зацікавилися в нашому Міністерстві охорони здоров’я, після чого ми сконтактували обидві сторони.

- Україна допомагала Чехії в доставці засобів захисту: наші літаки перевозили маски з Китаю.

- Чехія практично була першою європейською державою, куди прилетіли українські «Руслани» й доставили партію захисних засобів з Китаю. Чеський уряд пишався тим, що йому вдалося першим зафрахтувати три українські літаки в рамках натовської програми SALIS. Приліт «Русланів» уся країна спостерігала практично в режимі онлайн. А для України це, окрім усього іншого, мало значний позитивний іміджевий ефект.

- Нещодавно ви зустрічалися з керівництвом Міністерства оборони Чехії. Під час зустрічі йшлося, зокрема, про те, що чеська сторона братиме на лікування поранених українських військових. Раніше вона цього не робила…

- Це новий проєкт, над яким ми працюємо. Із заступником міністра оборони Чехії ми обговорили можливість підписання найближчим часом технічної угоди, яка дасть можливість забезпечити лікування наших поранених військових у чеських медзакладах. Цей проєкт повністю фінансуватиме чеська сторона.

Крім підписання угоди, потрібно дочекатися, коли відкриються кордони, тому очевидно, що його реалізація відбудеться десь восени. Чеське Міноборони готове буде надіслати в Україну літак з військовими медиками, котрі відберуть тих поранених, яким у Чехії може бути надано ефективне лікування.

Крім того, ми обговорювали питання співпраці України з НАТО. Тут маємо від чеської сторони стовідсоткову підтримку. Зокрема, Чехія однозначно підтримала приєднання України до Програми партнерства розширених можливостей, учасником якої кілька днів тому стала наша держава.

РОСІЯ ВИКОРИСТОВУЄ ЩОДО ЧЕХІЇ ТІ САМІ ПРИЙОМИ, ЩО Й ПРОТИ УКРАЇНИ 

- На початку року паралельно з візитом міністра закордонних справ України в Празі відбулося засідання Українсько-чеського форуму. Як він працює і чи не вплинула на його роботу пандемія? 

- Робота просувається дуже добре. Ми домовилися про те, що засідання Українсько-чеського форуму відбуватимуться раз на рік почергово в кожній країні. Цьогоріч засідання пройшло в Чехії, тому наступного року воно має відбутися в Україні. Обидві сторони перебувають у постійному контакті й працюють над спільними проєктами, зокрема, в історичній сфері. Наприкінці травня, наприклад, учасники форуму оприлюднили спільну заяву щодо роковин депортації кримських татар із Криму.

Приємно, що у багатьох питаннях і чеські, й українські учасники форуму часто є однодумцями. Сподіваюся, що форум стане помітним гравцем у двосторонніх відносинах.

- Як вплинула на вашу роботу активність Росії навколо 75-річчя закінчення Другої світової війни?

Чи пожвавилася, за вашим відчуттям, російська дезінформація в Чехії останнім часом? 

- Те, що робить Росія в Чехії, не може не стосуватися України, так само як чехів не може не стосуватися те, що Кремль робить у нашій державі. Гібридна війна, яку веде Росія проти цивілізованого світу, є тотальною. Щоб не дати Росії розперезатися, усі демократичні країни мають підтримувати одне одного й виступати спільним фронтом.

Питання, пов’язані з Другою світовою, є одним з інструментів, якими Росія намагається впливати на громадську думку в Чехії. Нещодавно я опублікував у одному з провідних чеських ЗМІ статтю про внесок українців у перемогу над нацизмом у війні. Через насаджені комуністами стереотипи тут про це мало говорилося. Але при цьому піхотні частини українських фронтів, що визволяли Чехословаччину, на 60-80 відсотків складалися з українців. Розуміння цього значною мірою змінює ставлення чехів до України й українців.

Ми, звичайно ж, уважно стежимо за останніми подіями в російсько-чеських відносинах. Багато що Росія вже використовувала проти нас, скажімо, кібератаки, дезінформаційні ресурси, соцмережі, фейкові новини, різного роду групи впливу, «п’яту колону». Ми готові ділитися своїм досвідом з чеськими друзями як на рівні неурядових організацій, так і в рамках співпраці офіційних інституцій. Тим більше, що Росія, схоже, обрала Чехію своєрідним форпостом своїх гібридних загроз у Центрально-Східній Європі. Тут просто засилля російських спецслужб, які часто діють відкрито й нахабно.

Але мені здається, що в Чехії, у тому числі й завдяки гіркому досвіду України, сьогодні добре усвідомлюють серйозність цих загроз і вельми ефективно їх нейтралізують. Значну роль тут відіграють не лише спецслужби, а й громадянське суспільство, експертні кола та неурядові організації. Сьогодні чехи чи не найкраще в регіоні розуміють усю небезпеку цих загроз.

Ольга Танасійчук, Прага

Фото автора