Санкції ЄС не змінять ситуацію в Білорусі - експерт
Таку думку висловив аналітик Центру східних досліджень (Польща) Каміль Клісінський на круглому столі в Укрінформі на тему: «Політична криза в Білорусі: економічні наслідки».
«Звичайно, Євросоюз розуміє, що санкції не є головним фактором, який змінює обстановку в Білорусі. Головне, що скаже білоруський народ, учасники тих же демонстрацій. І важливим фактором є Росія, як головний союзник Білорусі. Санкції за значенням залишаються третім фактором на події в Білорусі», - вважає Клісінський.
При цьому він зауважив, що ЄС є складною структурою, де країни-учасниці не завжди єдині в думці щодо санкцій проти когось.
«Коли оцінюємо політику Євросоюзу щодо Білорусі, треба розуміти, що ЄС є складною структурою, де не все вирішується одним підписом. Є багато країн-учасниць, і все затягується в часі і процедурах. І коли ми дивимося на події і фактори, які можуть підштовхнути Євросоюз прийняти новий пакет санкцій, всі країни повинні з цим погодитися і має бути щось гучне й сумне», - зазначив Клісінський.
На його думку, обставиною для нового пакета санкцій проти режиму в Білорусі могло б стати підтвердження репресій проти опозиції.
«Наприклад, з'явилися чутки про нібито табори для білоруської опозиції у віддалених місцях, у лісі. Доказ тому, що ці табори дійсно створюються, міг би стати поштовхом до нового пакету санкцій. Або, наприклад, вирок Віктору Бабарику. Для нових санкцій Євросоюзу потрібні нові події, які вкотре доведуть, що білоруський режим нездатний домовитися і з Євросоюзом, і з власним суспільством», - наголосив експерт.
Зі свого боку аналітик Українського інституту майбутнього, політичний експерт (Білорусь) Ігар Тишкевич висловив думку, що економічні санкції ЄС не змінять політичну ситуацію в Білорусі, а лише посилять вплив на неї Росії.
«У Білорусі вже був період економічного тиску за допомогою санкцій. Санкційний тиск, що переходить в економічну площину, всього лише дасть додаткові бонуси для РФ, щоб посилити свій вплив у Білорусі. У 2010 році, коли РФ допускала можливість запустити Митний союз без участі Білорусі, але після того, як Лукашенко розігнав мітинг після президентських виборів, Білорусь потрапила під санкції і паралельно зі збільшенням загального державного боргу на 4 млрд потрапила в Митний союз», - нагадав Тишкевич.
На його думку, економічний тиск ЄС може лише з часом полегшити ситуацію в Білорусі, як це вже траплялося раніше.
«З точки зору трансформації самої системи і контактів з ЄС це станеться, але не відразу. Причому Білорусі знадобляться посередники, тому що Литва і Польща принципово не підуть на прямий контакт. На цьому ж етапі йде зачистка протестного поля, щоб потім за традиційним білоруським алгоритмом почати «торгувати головами» в обмін на певні політичні поступки або для початку діалогу», - зазначив експерт.
Круглий стіл організували Civil Defence Fund (Литва), Міжнародний центр протидії російській пропаганді і Центр соціального інжинірингу "РАНД" (Україна).
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.
Режим застосовує проти демонстрантів жорстокі репресії і масово заарештовує їх.
Легітимність режиму Лукашенка не була визнана ЄС, США, України та більшістю демократичних країн світу. Євросоюз запровадив санкції проти Лукашенка та його оточення.
