«Безпілотні» авто виїжджають на дороги ФРН
Голосування по новому закону про автономне водіння (поправки до закону про дорожній рух) проходило майже опівночі з 20 на 21 травня. Обговорення було дуже коротким і абсолютно миролюбним: із кількахвилинними ремарками виступили по одному представнику від 4 фракцій. За проєкт у результаті проголосували партії правлячої коаліції – консерватори та есдеки, а також ліберали. Проти – правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» та «Ліві». «Зелені» утрималися.
Документ наразі перебуває в Бундесраті, представництві федеральних земель, який має розглянути його 28 травня. Перешкод не буде.
З ПУНКТУ А ДО ПУНКТУ Б
ФРН стала першою державою, яка створила правову базу для використання такого типу автомобілів на своїх дорогах. Для того, щоб авто майбутнього заполонили Європу, інші країни ЄС не лише мають запровадити подібні нормативні акти, а й гармонізувати національні законодавства. Але це не питання сьогоднішнього дня.
Перспектива ж появи на дорогах Німеччини безпілотних авто є більш близькою, ніж могло здаватися ще зовсім недавно. Закон передбачає, що «самохідні» автомобілі зможуть стати повноцінними учасниками дорожнього руху вже наступного, 2022 року.
Перші кроки будуть досить обережні: передбачається використання автономних транспортних засобів рівня 4. Цей рівень означає, що бортовий комп’ютер повністю контролює функції автомобіля, а в разі небезпеки він має сам зупинитися на узбіччі дороги. Присутність водія в салоні не обов’язкова, та, власне, зовсім не потрібна.
На початковому етапі йдеться, як уточнили в міністерстві транспорту та цифрової інфраструктури, про перевезення вантажів; використання мікроавтобусів у громадському транспорті, мікроавтобусів-човників для перевезення, приміром, працівників у периметрі промислового об’єкту, або пацієнтів у медичних центрах. Тобто їздити такі транспортні засоби будуть спочатку лише у спеціально визначених зонах експлуатації, або по спеціально створеним смугам, умовно кажучи, між пунктом А і пунктом Б. До того ж з обмеженою швидкістю.
Отже, це лише попередній етап на шляху до «справжнього» автономного водіння. Про індивідуальний транспорт наразі не йдеться. Інженери, ІТ-шники працюють над вдосконаленням бортових комп’ютерів, але запрограмувати реакцію машини на, скажімо, на кожен рух пішохода чи велосипедиста досить складно (в силу непередбачуваності останніх). Тут насправді потрібен інтелект, бодай штучний. Саме тому пересування на великих швидкостях міськими вулицями поки що не на порядку денному.
Що ж стосується логістичних перевезень на автобанах (не плутати з роздовбаним шосе), то тут як раз все може змінитися досить швидко, і колони «вантажівок-дронів» перетворяться на буденність.
ПОПЕРЕДУ ВСІЄЇ ЄВРОПИ
В Асоціації німецької автомобільної промисловості (VDA) ухвалення закону привітали з ентузіазмом. «Клієнти, промисловість та Німеччина, як центр бізнесу, отримають від цього величезну вигоду. Німецька автомобільна промисловість може стати лідером світового ринку в цій галузі», - заявила ЗМІ президент VDA Гільдегард Мюллер.
В Асоціації німецьких транспортних компаній (VDV) також говорять про «віху», яка сприятиме переходу до «справжньої мобільності». «Автономне водіння пропонує чудову можливість доповнити класичні перевезення», - зауважує президент VDV Інго Вортманн.
Обидва очільники асоціацій наполягають на якомога швидшій імплементації положень закону в життя, адже часу до обіцяного 2022 року залишилося небагато, а зробити треба ще купу всього. Зокрема, отримати дозволи від регуляторних органів, забезпечити інфраструктуру на маршрутах тощо.
У мінтрансі підкреслюють: Німеччина повинна взяти на себе провідну роль в галузі автономного водіння. Федеральний уряд готовий підтримувати наукові дослідження і розробки, щоб зробити мобільність майбутнього більш універсальною, безпечною, екологічно чистою та орієнтованою на користувачів.
Зрозуміло, що ФРН як провідна автомобільна та іноваційна держава в змозі не лише розробляти технології, які «обдурюють» екологічну інспекцію (історія дизельгейту у виконанні Volkswagen назавжди увійшла в анали), але й вивести на ринок насправді революційні технології. Так, саме Німеччина ініціювала ухвалення на міжнародному рівні використання на автомагістралях системи утримання смуги 3 рівня (ALKS - автоматизована система утримання смуг руху) при швидкості до 60 км/г.
Близько 40% усіх патентів у галузі автономного водіння походять сьогодні саме з Німеччини.
До слова, закон про автоматизоване водіння (восьма поправка до Закону про дорожній рух) набув чинності в Німеччині ще 21 червня 2017 року. Тоді були зафіксовані права та обов'язки водія транспортного засобу під час автоматизованого водіння. Це означає, що автоматизовані системи (рівень 3) можуть взяти на себе функції людини за певних умов, але сам водій має все одно бути за кермом. Так що Німеччина не починає з нуля.
ХТО «КРАЙНІЙ»
Сучасні (дорогі) автомобілі вже оздоблюються чималим числом «електронних асистентів» водія, таких як системи для обгону, тримання в смузі, рух у дорожньому короку, гальмування перед перешкодою, автоматичне паркування та ін. Приміром, у моделі Porsche - повністю електричному автомобілі Taycan встановлено понад 20 таких помічників.
Всі ці програми покликані не просто полегшити завдання людини за кермом, але, насамперед, зменшити ризики, зробити дорожній рух більш безпечним. Адже людський фактор фактично завжди є серед причин смерті та травм на дорогах.
Утім, якщо йдеться про автономне водіння, то питання відповідальності є проблемним. З технічними аспектами все набагато простіше - автомобіль стає, по суті, не просто засобом пересування, але надзвичайно складним роботом. Але в разі нещасного випадку, які можуть бути претензії до робота? До кого ж тоді? До виробника? - Можливо. До власника засобу? - Можливо. А якщо водій у машині був, але не керував?...
Все це треба прописати. В проєкті закону детально це не визначено, але напрям думки такий: чим більш самостійно їде транспортний засіб, тим більша відповідальність повинна бути перекладена з власника на виробника.
Належить визначитися і з страхуванням відповідальності: якщо трапиться нещасний випадок, його жертва має бути захищеною та отримати відшкодування.
«Автономне водіння потребує довіри. І тут важливе питання відповідальності: хто її несе - виробник чи володар?», - розмірковував під час обговорення законопроєкту Штефан Ґелбгар, депутат від «Зелених» (які утрималися при голосуванні). Він зауважив, що більшість німців усе ще дуже скептично ставляться до безпілотних авто.
У МАЙБУТНЄ З ВІТЕРКОМ
Варто нагадати, що армія симпатиків автономного транспорту помітно зменшилася після смертельної ДТП кілька років тому за участю новомодного авто в США, коли новісінька Tesla Model S на високій швидкості врізалася в дерево й зайнялася, загинули дві людини. Слідчі дійшли висновку, що електромобіль їхав у режимі автопілота, місце водія було порожнім. Щоправда, глава компанії Ілон Маск наполягає, що автопілот не був активований. Якою б не була правда, але довіри це точно не додало. І цей інцидент – не єдиний серед авто-безпілотників. Після різних неприємностей якось послабшав ажіотаж, викликаний появою й безпілотного таксі від Uber.
Але прогрес уже не зупинити. Експерти-оптимісти прогнозують, що років через 15 у тій чи іншій мірі автоматизованими будуть близько 40% автомобілів. А там уже й до повної автономності недалеко.
Розробкою самокерованих авто займається сьогодні не одна лише Tesla (європейська гігафабрика якої, до слова, вже до кінця цього року з’явиться неподалік від Берліна). Над цим працюють як «патріархи» автомобілебудування, такі, наприклад, як згаданий вище Volkswagen, General Motors, Ford, так і безліч маленьких стартапів, назв яких ніхто (поки) не знає.
За оцінками, які здаються дещо заниженими, дорогами світу сьогодні їздять близько півтора мільярда транспортних засобів. Лише в Німеччині кількість авто наближається до 50 мільйонів. Багато автовласників мріють про те, щоб водіння було більш комфортним і менш стресовим.
Але чимало знайдеться й таких, хто ні за що не відмовиться від задоволення прокотитися з вітерцем, витискаючи газ і міцно тримаючи в руках кермо.
Як би там не було, хвилюватися, що вже незабаром все за нас на дорозі будуть виконувати робити-машини, а нам залишиться лише дивитися у вікно (або смартфон) не варто.
Хоча майбутнє може настати швидше, ніж ми собі уявляємо.
Ольга Танасійчук, Берлін.
