Польща–Євросоюз: Судова конфронтація і привид Polexit
Кілька днів тому суд ЄС у Люксембурзі та Конституційний трибунал Польщі майже одночасно ухвалили рішення, які ще більше підігрівають градус напруження в і без того непростих відносинах Варшави й Брюсселя.
Польща, фактично, визнала, що конституція країни має перевагу над європейським законодавством. Натомість Єврокомісія вже заявила, що не залишить цього без уваги. В якому напрямі рухається ця суперечка, і що з усього того “світить” Польщі?
СУДОВІ БАТАЛІЇ
Минулої середи, 14 липня, суд ЄС зобов’язав Польщу негайно призупинити реалізацію положення закону про Верховний суд РП – щодо повноважень і рішень Дисциплінарної палати цього суду. Це означає негайне припинення роботи палати. Таким чином суд виніс тимчасове рішення за зверненням Єврокомісії. Брюссель вважає, що законодавча ініціатива президента Анджея Дуди щодо “батога” на незалежних суддів через створення Дисциплінарної палати суперечить європейському законодавству.
Утім, за годину після цього Конституційний трибунал Польщі ухвалив контррішення. Зокрема, він постановив, що одна зі статей договору про ЄС (передбачає, що країни-члени Євросоюзу вживають усіх доступних заходів для забезпечення виконання обов’язків, які виникають із договорів і нормативних актів ЄС) суперечить кільком статтям польської конституції. З цього випливає, що тимчасове рішення суду ЄС у справі Дисциплінарної палати “не має пріоритету (над польським законодавством – ред.) і не може бути застосоване безпосередньо”. Іншими словами, польський державний орган дозволив не виконувати рішення суду ЄС у даній справі.
Але на цьому все не закінчилося. У четвер суд ЄС ухвалив ще одне рішення, що стосується функціонування судової гілки влади в Польщі. Зокрема, в іншій справі суд постановив, що система дисциплінарної відповідальності суддів у РП суперечить європейському праву. Як наголосив суд у Люксембурзі, реформи судочинства у Польщі в останні роки не дають підстав стверджувати, що Дисциплінарна палата Верховного суду буде незалежною, незаангажованою і захищеною від безпосереднього впливу польської законодавчої й виконавчої влади.
Суд ЄС пояснив, що Дисциплінарна палата Верховного суду має важелі впливати на рішення загальних судів в інтересах влади і тиснути на суддів для ухвалення вигідних владі рішень.
Баталія польського і європейського судів, схоже, триватиме без літнього перепочинку. Незабаром, 3 серпня, Конституційний трибунал Польщі, на підставі звернення прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, розгляне питання щодо конституційності принципу переваги окремих положень європейського законодавства над польським.
Варто зауважити, що суд ЄС раніше вже ухвалював рішення у справі Дисциплінарної палати Верховного суду РП. Зокрема, у квітні 2020 року за ініціативою Єврокомісії суд зобов’язував Польщу негайно призупинити діяльність цього підрозділу Верховного суду. Утім, тоді це рішення також залишилося без уваги влади.
ВЛАДА: КОНСТИТУЦІЯ ПЕРЕДУСІМ
Рішення суду ЄС викликало невдоволення у представників польської влади. Вони вважають його “політичним”, і переконані, що органи ЄС ділять Спільноту на країни першої та другої категорії.
Зокрема, міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро та його заступники першими кинулися боронити рішення Конституційного трибуналу Польщі.
“Маємо справу з політичним вироком, виданим на замовлення Єврокомісії, який базується на розподілі країн на кращі й гірші, під чим насправді криється колоніальне мислення щодо поділу країн і громадян Євросоюзу”, – підкреслив Зьобро.
Він переконував, що польська система призначення суддів є майже копією іспанської, але Єврокомісія чомусь не має жодних запитань із цього приводу до Мадрида. Міністр продовжував, що судова система в Німеччині також є “найбільш політичною з можливих”, але Берлін також чомусь ніхто не чіпає. Зьобро наголошував, що польська Конституція є актом найвищого рангу і це підтвердив Конституційний суд країни. Водночас, міністр юстиції зауважив, що Варшава поважає свої зобов’язання щодо Брюсселя, є лояльним і солідним членом ЄС та поважає вироки Суду ЄС, там де Єврокомісія має виключні повноваження.
Схожу аргументацію вживали й інші представники польської влади. Прем’єр Польщі Моравецький наголошував, що суди Німеччини, Франції, Румунії, Іспанії раніше також визнавали пріоритет внутрішнього права над європейським. Він наголосив, що для нього найважливішим правовим документом є польська конституція, і додав, що за слушної нагоди вдягне футболку з написом “Конституція”. З його боку це є своєрідним тролінгом опозиції, яка вдягає футболки із цим написом, аби висловити таким чином протест проти порушення, на їх думку, владою Основного закону.
Позицію правлячої PiS у контексті пріоритету національного законодавства над європейським прогнозовано підтримала націоналістична євроскептична Конфедерація. Її лідери запевнили, що в суперечці з Брюсселем завжди стоятимуть на боці переваги польського права над європейським.
ОПОЗИЦІЯ: НА ШЛЯХУ ДО POLEXIT
Polexit – термін, який в останні роки доволі міцно вкоренився у політичний лексикон Польщі. У контексті рішення Конституційного трибуналу польська опозиція знову заговорила про те, що Качинський та його оточення послідовно (не обов’язково усвідомлюючи це) ведуть Польщу до виходу з ЄС.
Після появи рішення Конституційного трибуналу новий лідер найбільшої опозиційної партії “Громадянська платформа” Дональд Туск написав у Твіттері, що “не Польща, а Качинський зі своєю партією виходить з ЄС”. Експрезидент Євроради підкреслив, що всупереч пропаганді правлячої партії, ніхто в ЄС нікого силою не тримає, а тому пересічні поляки повинні зупинити цю владу.
Лідер опозиційної партії “Польща 2050” Шимон Головня наголосив, що партія Качинського цим рішенням виразила неповагу до поляків, які під час референдуму про вступ Польщі до ЄС у 2003 році висловилися, зокрема, і за дотримання Варшавою, поряд із польським, європейського законодавства, зокрема й виконання країною всіх рішень судів ЄС.
Про правовий Polexit заговорили й польські експерти-конституціоналісти та правники. Колишній речник громадянських прав Польщі Адам Боднар переконаний, що ситуація розвивається у бік виходу польської системи судочинства з-під європейської юрисдикції. Він визнав, що й справді – в інших країнах ЄС також мали місце схожі ситуації. Однак у цих випадках ніхто не мав сумнівів у незалежності судової гілки влади, зокрема Конституційного суду. Натомість у Польщі Качинський саме з Конституційного суду розпочав реформу судової системи, значні застереження до якої мала Єврокомісія.
Багато польських експертів, фахівців із права говорять прямо: Польща зобов’язана, без жодних додаткових умов, виконати вимогу суду ЄС щодо негайного призупинення роботи Дисциплінарної палати Верховного суду. В іншому випадку – це прямий шлях до Polexit, a перед цим – до значних фінансових покарань Польщі з боку Єврокомісії.
ЄВРОКОМІСІЯ: ВИКОНУЙТЕ АБО ШТРАФ
Брюссель одразу відреагував на рішення Конституційного трибуналу Польщі. Речник Єврокомісії Ерік Мамер підкреслив, що цей вердикт Варшави ще раз підтвердив побоювання Брюсселя щодо “стану верховенства права в Польщі”. Він наголосив, що Єврокомісія дотримується і продовжуватиме дотримуватися позиції, що право ЄС стоїть над національним законодавством, оскільки права громадян всіх країнах Спільноти мають захищатися однаково.
Він зауважив, що Єврокомісія аналізуватиме рішення Конституційного трибуналу Польщі також і під кутом реалізації Національного плану відбудови – фінансової допомоги Брюсселя для подолання наслідків пандемії коронавірусу. Польща має отримати з європейської казни на реалізацію цього плану 770 млрд злотих (приблизно 170 млрд євро). Гостра конфронтація Брюсселя з Варшавою може вплинути на терміни отримання цих коштів РП. Єврокомісія, як стало відомо, зволікає із затвердженням даного плану для Польщі. За інформацією видання Gazeta Wyborcza, Брюссель має намір висунути Польщі ультиматум: виконати впродовж найближчих днів вимогу суду ЄС, або підготуватися до фінансових покарань: щоденних штрафів аж до повного замороження діяльності Дисциплінарної палати Верховного суду.
Зрозуміло, що партія Качинського навіть у найсміливіших думках не розглядає Polexit, адже це було б політичним самогубством цієї політсили. Населення Польщі є одним з найбільш проєвропейських, членство в ЄС підтримує незмінно вже багато років понад 80% громадян країни. Зрештою, сам Моравецький напередодні заявив, що немає жодного ризику Polexit, це – “політична фантазія” опонентів. Утім, багато хто вказує на прецедент експрем’єра Великої Британії Девіда Кемерона. Розпочинаючи свого часу політичні ігри з Єврокомісією, він також не дуже хотів Brexit, але маховик процесу виходу Британії з ЄС розкрутився сам, перемоловши також і самого Кемерона.
Можна припустити, що зараз Варшава тестує, наскільки наміри Єврокомісії щодо фінансових покарань Польщі є серйозними і чи вплинуть вони на національний план відбудови Польщі. В останні тижні уряд і партія Качинського активно пропагують новий план розвитку країни “Польський лад”, який значною мірою спирається на фінансові вливання з Брюсселя. Реальна загроза фінансових покарань з боку Єврокомісії, ймовірно, змусить польську владу виконати рішення суду ЄС щодо призупинення роботи Дисциплінарної палати Верховного суду і піти на мирову з Брюсселем. В іншому випадку, протистояння між Польщею та Єврокомісією вийде на новий рівень із не до кінця прогнозованими наслідками, але на радість Росії, яка прагне множення чвар у Спільноті й у результаті – розпаду ЄС.
Юрій Банахевич, Варшава
