Шахта незгоди: Чому поляки посварилися з чехами
Суд ЄС зобов'язав Польщу платити Єврокомісії щодня 500 тисяч євро штрафу за експлуатацію шахти "Турув" на польсько-чесько-німецькому прикордонні через невиконання попередньої вимоги з травня призупинити її роботу. Раніше Чехія не змогла домовитися з Польщею і пішла зі скаргою до Брюсселя, який став на бік Праги.
СУДОВЕ РІШЕННЯ
Суд ЄС у Люксембурзі у понеділок, 20 вересня, ухвалив рішення про фінансове покарання Варшави за невиконання попереднього рішення цього суду від кінця травня. Воно стосувалося призупинення експлуатації шахти з видобутку бурого вугілля “Турув” на кордоні Польщі з Чехією через екологічні причини. Скаргу на Польщу в лютому цього року подав чеський уряд, який переконував, що вичерпав усі можливості полюбовного вирішення проблеми з Варшавою щодо перспектив подальшої експлуатації шахти та виконання всіх екологічних вимог. Прага наголошує, що активна робота шахти різко знижує рівень ґрунтових вод у населених пунктах Ліберецького краю ЧР, а місцеві жителі змушені дихати пилюкою, що підіймається в результаті видобутку вугілля.
Проміжне рішення про щоденний штраф у розмірі 500 тисяч євро за кожний день функціонування шахти до моменту припинення її експлуатації, або до часу прийняття судом остаточного рішення у суперечці Польщі й Чехії, самостійно прийняла віцеголова суду ЄС Розаріо Сілва де Лапуерта. У польському уряді звинувачують цю суддю у неприхильному ставленні до Польщі, й зауважують, що незабаром у неї завершується каденція судді.
Таке рішення викликало різку реакцію у Польщі. Фактично одразу в оприлюдненій заяві речник польського уряду Пьотр Мюллер підкреслив, що Варшава не припинить видобуток вугілля на шахті, оскільки це загрожує енергетичній безпеці регіону та Польщі загалом. Отже, рішення cуду польська влада розцінює як “упереджене і несправедливе”.
Наступного дня прем’єр-міністр Моравецький під час пресконференції наголосив, що рішення суду ЄС є “надзвичайно агресивним” і шкодить польсько-чеським відносинам. За його словами, ухваливши таке рішення, суд став посміховиськом, адже складно собі уявити позбавлення урядом кількох міст південно-західної Польщі тепла узимку в разі виконання цієї вимоги. І польський уряд зробить усе можливе, щоб довести невідповідність рішення суду ситуації. Моравецький висловив переконання, що такого роду рішення має ухвалювати розширений суддівський склад, а не один суддя. Він визнав, що Польща не має наміру відмовлятися від експлуатації шахти і пов’язаної з нею електростанції “Турув”, оскільки йдеться про 4-7% енергетичної системи Польщі, яка забезпечує електроенергією мільйони людей у південно-західній частині країни.
Глава уряду Польщі різко висловився і про своїх чеських партнерів по Вишеградській групі. За його словами, “не було доброї волі” Праги, аби переговори завершилися успішно. Він зауважив, що тональність та попередні домовленості сторін давали підстави сподіватися на полюбовне завершення суперечки.
“Однак у Чехії через кілька тижнів відбудуться вибори, і вони не дуже хотіли завершити цю суперечку”, – пояснив польський прем’єр. Він констатував, що у зв’язку із нинішньою ситуацією – польсько-чеські відносини “різко погіршилися”.
ШАХТА НА КОРДОНІ
Шахта з видобутку бурого вугілля “Турув” експлуатується з початку XX століття. Вона забезпечує роботу розташованої неподалік, у місті Богатиня, однойменної теплоелектростанції, яка безперервно працює від середини минулого століття і є однією з найбільших ТЕС у Польщі. Шахта разом із електростанцією структурно входять до польської енергетичної компанії PGE. На цих об’єктах працевлаштовано до 8 тисяч людей. Робота ТЕС на бурому вугіллі з шахти “Турув” гарантує подачу електроенергії до 3 млн польських користувачів.
Очевидно, що Польща не готова йти на радикальний крок закриття шахти вже зараз, різко збільшуючи безробіття в регіоні й зменшуючи енергетичні можливості країни на початку опалювального сезону. Більше того, з цією шахтою Варшава пов’язує енергетичну безпеку країни ще як мінімум на 20 років. Торік міністерство клімату Польщі продовжило концесію на видобуток вугілля на цій шахті до 2025 року. Польська влада не приховує, що хоче експлуатувати об’єкт ще принаймні до 2044 року.
У Польщі в енергетичному секторі частка вугільних електростанцій становить зараз понад 60%. Утім, попри вимоги досягнення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року, Польща поки що не готова у найближчій перспективі відмовлятися від видобутку вугілля.
ПОШУК ВИННИХ
Польська ліберальна опозиція вимагає звіту Моравецького у парламенті щодо переговорів із чехами, адже ще кілька місяців тому він запевняв у позитивному ході переговорів із Прагою. Опозиційні політики наголошують, що уряд провалив перемовини і зараз на польського платника податків упаде тягар виплати щоденного штрафу у пів мільйона євро. Політики опозиційної “Громадянської платформи” мають власний рецепт розв’язання кризової ситуації: інвестувати в системи очищення, щоб видобуток вугілля відповідав екологічним вимогам. За їхніми словами, уряд уже давно це мав зробити, але не здійснив відповідних кроків.
Як неофіційно інформують польські ЗМІ, в уряді шукають винних за поразку в переговорах із чехами. У цьому контексті називаються прізвища міністра клімату Міхала Куртики, міністра з європейських питань Конрада Шиманського та деяких інших урядовців.
Трохи по-іншому все виглядає на місцевому рівні. Органи місцевого самоврядування Польщі й Чехії в районі функціонування шахти намагаються гасити емоції, підкреслюючи, що хочуть мирного співіснування. Не в останню чергу це викликано тим, що з чеського, а також німецького боку кордону також функціонують кілька шахт із видобутку бурого вугілля. І звинувачувати в екологічних проблемах цього регіону виключно польську сторону було б не зовсім справедливо. Ще перед оголошенням рішення суду в Люксембурзі у чеському Градку над Нисою зустрілися представники місцевої влади з польської й чеської сторін. Вони підготували спільне звернення до Моравецького і глави чеського уряду Андрея Бабіша із закликом швидко дійти до порозуміння в інтересах мешканців Нижньосілезького воєводства Польщі та Ліберецького краю Чехії. Учасники зустрічі запевнили, що відносини між сторонами мають залишитися добросусідськими, а консенсус треба досягнути у дусі взаємоповаги.
Утім, рішення суду ЄС розлютило польську владу, а своє незадоволення вона спрямувала на Чехію. За неофіційною інформацією деяких польських ЗМІ, Польща розглядає можливість призупинення своєї участі у зустрічах на рівні Вишеградської групи. Офіційно Варшава це не підтверджує, але речник уряду Мюллер визнав, що розглядаються різні варіанти дій.
ПОЗИЦІЯ ЧЕХІЇ
Чеська сторона теж не хоче йти на конфронтацію з Польщею і, найпевніше, погодилася б на фінансову компенсацію Варшави за експлуатацію “Турова”. Польща навіть була готовою виплатити 50 млн євро компенсації Чехії. Саме у стільки чеський уряд оцінив збитки від експлуатації шахти. Сторони вели переговори з цього приводу, однак згодом щось пішло не так.
Як повідомив Укрінформу відомий чеський журналіст Любош Палата, свою роль зіграло наближення парламентських виборів у Чехії 8-9 жовтня. Попри те, що питання шахти не було предметом активного обговорення під час виборчої кампанії в Чехії, влада все ж не ризикнула піти на поступки Польщі перед виборами, аби не втратити електорат у прикордонних із Польщею районах. Глава чеського уряду Андрій Бабіш прагне перемоги своєї партії ANO на виборах, а відтак – другого прем’єрського терміну. Як запевняє журналіст, після виборів чеський та польський уряди, ймовірно, швидко домовляться. Тривала суперечка не на руку Бабішу і з особистих міркувань, адже контрольована ним агрокомпанія Agrofert активно веде свій бізнес у Польщі.
Утім, у міністерстві клімату Чехії запевняють: незважаючи на те, хто переможе на парламентських виборах у країні, питання шахти “Турув” залишатиметься на порядку денному в Празі й країна не поступиться своїми інтересами.
Уже зараз зрозуміло, що Польща за будь-яких обставин і тиску ззовні не погодиться на закриття шахти “Турув”. Водночас, уряд країни ще вагається, чи виплачувати Єврокомісії штраф, який уже нараховується з 20 вересня. Між Варшавою і Брюсселем з’явилася ще одна лінія поділу – і це не посилює позиції країни в європейських інституціях. З іншого боку, всередині Вишеградської групи, яка віддавна вважалася доволі монолітним об’єднанням, чи не вперше серйозно зіпсувалися відносини між двома найбільш впливовими країнами. Навіть якщо суперечку швидко владнають і Чехія відкличе свою скаргу проти Польщі в суді ЄС, осад залишиться надовго. Моравецький у четвер відмовився їхати на демографічний саміт до Будапешта, навіть не приховуючи причину – присутність там чеського прем’єра Бабіша.
Не виключено, що модератором у процесі нормалізації відносин між Польщею та Чехією стане угорський прем’єр Віктор Орбан, який має дуже хороші відносини як із польською, так і з чеською владою.
Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: PAP
