Чи загрожує Польщі вихід з ЄС?
Відносини влади Польщі й інституцій ЄС у жовтні знову значно погіршилися. Усе через рішення Конституційного трибуналу Польщі, який визнав перевагу Конституції країни над окремими положеннями європейського законодавства.
Ліберальна опозиція у Польщі відверто заявляє: це початок шляху до виходу РП з ЄС, в Єврокомісії та Європарламенті обіцяють наслідки для Варшави, якщо вона ставитиме під сумнів повноваження органів ЄС. Польський уряд відкидає всі звинувачення, наполягаючи на лояльності до Європейського Союзу. Утім влада зауважує, що Євросоюз не може бути “наддержавою” і забирати повноваження країн-членів.
Які шляхи виходу з кризи, чим це загрожує її учасникам, і як вплине на Україну?
ГЕНЕЗА КОНФЛІКТУ
Відносини Польщі з ЄС уже тривалий час складаються дуже непросто. Вони різко погіршилися після приходу до влади в РП восени 2015 року правоконсервативної Об’єднаної правиці. Ліній зіткнень між Варшавою і Брюсселем за останні кілька років назбиралося чимало: розбіжність поглядів на міграційну кризу на півдні Європи, незгода Брюсселя щодо загострення законодавства проти абортів у Польщі, ставлення офіційної Варшави до ЛГБТ-спільноти тощо. Однак, найбільше списів Єврокомісія і Варшава поламали з приводу реформування системи судочинства в Польщі.
Політична сила Ярослава Качинського ще до приходу до влади наголошувала, що після перемоги у виборах реформує судову гілку влади, яку вважає закостенілою, кастовою, а тому такою, що потребує змін. Після перемоги вони активно розпочали втілювати задумане в життя, змінюючи ряд законів, зокрема про Конституційний та Верховний суди. Характер цих змін та експресивні темпи їх впровадження викликали хвилю масштабних протестів у Польщі, а також негативну реакцію Єврокомісії. Після кількох попереджень Брюссель у 2017 році розпочав дисциплінарну процедуру проти РП у відповідності до 7-ї статті Договору про ЄС. В остаточному варіанті це загрожує країні тимчасовим позбавленням права голосу в Раді ЄС. Тоді Єврокомісія мотивувала це рішення тим, що виконавча влада Польщі “політично вмотивовано втручається у формування, адміністрування та функціонування судової системи”, що загрожує її незалежності. Правляча Об’єднана правиця відкидає звинувачення, підкреслюючи, що всі зміни робляться виключно в рамках польського законодавства, а дії Єврокомісії мають ознаки перевищення своїх компетенцій і втручання у внутрішні справи незалежної держави.
У липні цього року суд ЄС у Люксембурзі зобов’язав Польщу негайно призупинити дію національного законодавства, що стосується повноважень Дисциплінарної палати Верховного суду. Створення цієї палати в 2019 році відбулося саме в рамках реформування судової гілки влади і багатьма польськими та іноземними експертами оцінювалося як “батіг” для суддів, рішення яких може не влаштовувати владу. Тоді ж Конституційний суд РП визнав рішення суду ЄС незаконним і дозволив не виконувати його.
На початку вересня Єврокомісія оголосила про звернення до Суду ЄС із пропозицією накласти фінансове стягнення на Польщу за невиконання рекомендацій ЄК та попередніх рішень Суду ЄС, зокрема щодо функціонування Дисциплінарної палати Верховного суду. На цьому тлі глава польського уряду Матеуш Моравецький звернувся до Конституційного трибуналу Польщі, аби той оцінив, чи окремі положення європейських правових норм мають перевагу над Основним законом Польщі. Й 7 жовтня Конституційний трибунал Польщі визнав неконституційним верховенство деяких положень договорів ЄС над Основним законом Польщі.
Це рішення викликало схвальну реакцію польських провладних партій та окремих націоналістичних сил країни, і різку негативну реакцію опозиційних лівих та ліберальних партій Польщі. Керівництво Єврокомісії та Європарламенту не приховувало свою негативну реакцію і пообіцяло відреагувати на це рішення.
ВНУТРІШНІ ДИСКУСІЇ ПРО POLEXIT
Лідер опозиційної “Громадянської платформи” Дональд Туск відразу після рішення Конституційного трибуналу підкреслив, що це – перший значний крок на шляху до виходу Польщі з ЄС. Він закликав поляків не мовчати і вийти з протестами на вулиці польських міст проти політики Об’єднаної правиці, де першу скрипку грає “Право і Справедливість” Ярослава Качинського. 10 жовтня у центрі Варшави зібралися десятки тисяч людей, які протестували проти дій влади. Під лозунгами “Залишаємося в ЄС” і “Ні Polexit” вони наголошували, що не дозволять Качинському та його політичній силі всупереч волі народу та услід за Великою Британією стати на шлях виходу з ЄС.
Кілька днів потому у Сеймі Польщі відбулася гаряча дискусія між владою та опозицією. Глава польського уряду Моравецький не приховував своїх емоцій і роздратування діями опозиції. Він підкреслював, що опозиції бракує власної програми дій, відтак вони придумали фейковий Polexit, аби безпідставно лякати поляків і європейські інституції нібито бажанням чинної влади вивести країну з ЄС. “Хресним батьком” терміну Polexit він назвав Дональда Туска. Глава уряду Польщі іронічно зауважив, що за каденції Туска на посаді президента Євроради стався Brexit (вихід Великої Британії з ЄС), відтак нинішній лідер опозиції є спеціалістом по виведенню країн з Євросоюзу.
Туск та ліберальна опозиція в Польщі не заперечують, що оточення Качинського не хоче прямого виходу країни з ЄС. Утім, войовнича риторика щодо Брюсселя з боку політиків провладної політсили, яка дедалі посилюється, а також конкретні дії, зокрема рішення польського Конституційного трибуналу, є ознаками початку слідування шляхом, яким багато років тому почала йти Велика Британія. У цьому контексті експрезидент Євроради нещодавно заявив, що йому дуже знайома ця позиція соратників Качинського, адже 20 років тому Лондон починав говорити з ЄС схожим чином.
ГРА АРГУМЕНТІВ
Моравецький представив позицію офіційної Варшави стосовно рішення Конституційного трибуналу, а також загального ставлення до процесів у Євросоюзі під час дискусії в Сеймі минулого тижня, у своєму листі до лідерів країн ЄС, а також під час обговорення в Європарламенті 19 жовтня ситуації в Польщі. За його словами, чинна владна коаліція в Польщі не має планів вивести країну з ЄС. Рішення Трибуналу щодо верховенства польського права над європейським стосується лише одного конкретного положення, а не всіх нормативних актів ЄС. Офіційна Варшава визнає верховенство європейського права над польським до рівня законів, однак Конституція країни є важливішою за будь-який європейський нормативний акт. Моравецький підкреслив, що ЄС є не “наддержавою”, а альянсом рівних країн, отже не можна допустити надмірної централізації влади з боку Брюсселя. На його переконання, суди ЄС не можуть занадто глибоко втручатися у внутрішні справи країн-членів, адже їх ніхто не наділяв такими повноваженнями, і це заважає процесу реформування всередині країни.
Глава уряду Польщі також наголошував, що рішення Конституційного трибуналу Польщі не є якимось прецедентним, схожі рішення раніше приймали суди інших країн ЄС, зокрема, Німеччини, Франції, Данії та багатьох інших. Й офіційна Варшава не хоче, щоб існував поділ на кращих та гірших членів ЄС, одним з яких можна все, а іншим – нічого. Стосовно цього аргументу сумніви мають конституціоналісти. З одного боку, вони погоджуються, що національні трибунали в ряді країн ЄС і справді визнавали незаконними окремі рішення Суду ЄС. З іншого боку, є й суттєві розбіжності. По-перше, ці рішення стосувалися окремих не надто важливих питань, а не як у випадку Польщі – основ функціонування держави – питання суддівської незалежності. Крім того, ініціаторами таких звернень до конституційних судів у цих країнах ніколи не були уряди, як у випадку Польщі.
Аргументація Моравецького не справила значного враження на більшість політиків Європарламенту. Значна більшість депутатів ЄП із різних фракцій, за винятком консерваторів, до яких належить правляча партія “Право і Справедливість” Качинського та кількох інших невеликих груп, не поділяють доводи польського прем’єра. Деякі з них натякали, що слова Моравецького є дуже схожими до тих, які колись промовляв у ЄП один із лідерів Brexit, колишній британський євродепутат Найджел Фарадж. У дискусії багато політиків із провідних партій наголошували, що Польща не може порушувати універсальні для всіх норми Євросоюзу, оскільки це призведе до загального хаосу, послаблення і розпаду ЄС. Деякі ж говорили і про те, що цими діями Польщі задоволена Росія, а Путін у Кремлі з цього приводу “відкрив пляшку шампанського”. У Страсбурзі ряд політиків підкреслювали, що Варшава не може егоїстично ставитися до ЄС, обираючи для себе лише права, зокрема отримання коштів з європейських фондів, і відкидаючи обов’язки – дотримання обов’язкових для всіх членів ЄС правил гри.
Окремі депутати прямо звернулися до присутньої у залі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн здійснити рішучі кроки замість того, щоб вчергове попереджати Польщу про неприпустимість таких дій. Таким кроком може бути призупинення виплат Варшаві європейських коштів, зокрема з програми державного плану відновлення, який кожна країна розробляє окремо, а згодом його мають затвердити Єврокомісія та Рада ЄС. Підсумовуючи майже п’ятигодинну дискусію в Європарламенті, фон дер Ляєн заявила, що Єврокомісія очікує від Варшави виконання наступних заходів: ліквідації Дисциплінарної палати Верховного суду Польщі, повернення до роботи суддів, яких було звільнено з роботи цією палатою, а також відновлення незалежності судової гілки влади.
ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ ПОДІЙ
У Польщі немає суспільного запиту на вихід з ЄС. Станом на сьогодні членство в ЄС підтримують майже 90% поляків. Отже просування питання виходу Польщі з ЄС було б самогубством для будь-якої партії, яка б наважилася про це відкрито заявити. Навіть відверті радикали та націоналісти, які були б не проти виходу країни з Євросоюзу, не наважуються це робити. Усі розуміють, що додаткових політичних дивідендів це їм не принесе. Навряд чи тут щось може змінитися в Польщі у найближчій перспективі.
Водночас наслідком непоступливої позиції Польщі у відносинах з ЄС на даний момент може бути затримка з боку Єврокомісії затвердження державного плану відновлення Польщі. У результаті кошти на постковідну відбудову економіки з європейського бюджету (йдеться про 51 мільярд євро для Польщі загалом і приблизно 5 мільярдів уже до кінця цього року) країна може отримати зі значними затримками. У Варшаві неофіційно говорять, що готові до такого розвитку подій, що це не трагічно, хоч і не дуже приємно. Утім, правляча у Польщі Об’єднана правиця усе ж хоче уникнути цього сценарію, адже вже врахувала ці кошти в урядовій програмі “Польський лад”, яка є частиною передвиборчої стратегії політсили на парламентські вибори 2023 року. Тому офіційна Варшава готова зробити крок назад. Лідер PiS Качинський уже розповів в інтерв’ю польським ЗМІ, що Дисциплінарна палата себе не виправдала, а тому її, ймовірно, буде ліквідовано. Таку ж думку озвучив Моравецький у Страсбурзі. У цьому контексті лідер польської опозиції Туск, який за сумісництвом є лідером найпотужнішої в ЄП Європейської народної партії, заявив: якщо влада ліквідує цю палату, то він рекомендуватиме своїм європейським колегам “не карати Польщу” затримкою європейських коштів.
Проте в ЄС уже заявляють, що одного рішення по цій палаті вже може бути замало, адже до польської влади є довший перелік претензій.
У четвер Європарламент, вочевидь, ухвалить критичну резолюцію щодо Польщі й рекомендуватиме Єврокомісії не затверджувати державний план відновлення Польщі. Це питання у тому чи іншому вигляді з’явиться і під час засідання Ради ЄС, що розпочинається в четвер у Брюсселі.
Польща не піде на жорстке протистояння з Єврокомісією і погодиться на поступки. Брюссель також піде на компроміс. Відносини Варшави і Брюсселя хоч і залишатимуться напруженими, але різко не погіршаться: у принципових питаннях сторони завжди знайдуть конструктивні рішення. На фоні непростих відносин польської влади і Єврокомісії усе ж не варто очікувати на появу у Польщі якоїсь впливової Polexit party, оскільки вона наразі не матиме електоральної перспективи.
Утім, затяжна криза у відносинах Польщі й владних органів ЄС – не дуже добра звістка для Києва. Польща є ключовим партнером України у регіоні Центральної Європи й одним із найважливіших союзників у ЄС, зокрема в питаннях російської агресії та підтримки європейських перспектив Києва. Слабка позиція Варшави в ЄС відобразиться також і на можливості лобіювати інтереси України в європейських владних кабінетах.
Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: Beata Zawrzel / imago-images.de
