Чи втримає Макрон парламентську більшість, щоб зберегти всю повноту влади?

У неділю, 12 червня, у Франції відбувся перший тур виборів до нижньої палати парламенту – Національної Асамблеї.

З поміж 6 293 кандидатів, які представляють різні політичні партії та об’єднання, у мажоритарних округах французи обирали 577 депутатів. Другий тур виборів відбудеться за тиждень – 19 червня.

Національна Асамблея грає ключову роль у прийнятті законів. Також її парламентська більшість визначає склад уряду, від неї залежить, хто обійме посаду прем'єр-міністра.

Врешті, від складу парламенту залежатиме, яку роль у подальшому управлінні державою відіграватиме президент. Адже втрата більшості у парламенті ускладнить можливості Еммануеля Макрона впроваджувати заплановані реформи і програми розвитку, які він обіцяв під час своєї нещодавньої президентської кампанії. Крім того, це вочевидь посилить внутрішньополітичну боротьбу.

Якщо пропрезидентська коаліція "Разом!" не втримає більшості в парламенті, Макрону – хоч він і переміг на президентських виборах – доведеться мати не свій, як зараз, а коаліційний уряд на чолі з прем’єром від опозиції. Раніше вже згадувалося, що у Франції таке було не раз і навіть має свою назву — коабітація, тобто період вимушеного співіснування уряду та президента, представлених політичними силами, що перебувають в опозиції одна до одної.

ПЕРШІ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ

Французькі інститути, які досліджують виборчі процеси, дали хоча й різні, але близькі оцінки результатам першого туру парламентських виборів, віддавши перевагу альянсу лівих сил NUPES Жана-Люка Меланшона.

Так, телеканал France 24 з посиланням на Ipsos/Sopra Steria повідомив, що головні конкуренти на цих виборах, пропрезидентська коаліція “Разом!” і  об’єднання лівих NUPES, отримали однаковий результат – по 25,2 % голосів виборців, третє місце – в ультраправого “Національного об’єднання” Ле Пен із 18,9%, четверте – у правих, які разом із “Республіканцями” беруть 13,6%.

Le Figaro повідомила прогноз Ifop Fiducial про те, що NUPES зуміє взяти перше місце з 26,1%, випередивши конфедерацію макроністів «Разом!» з їхніми 25,6% голосів. Далі слідують “Національне об’єднання” з 19,2% та “Республіканці” з 11,3% голосів.

Також близькі до цих дані від соціологічної служби Elabe представляє телеканал BFMTV. Згідно з ними, пропрезидентська коаліція “Разом!” набирає 25,8%, тоді як об’єднання лівих NUPES – 26,2% голосів виборців. “Національному об’єднанню” прогнозують 19,1%, “Республіканцям” – 11,1% голосів.

ГОЛОВНІ КОНКУРЕНТИ

Пропрезидентську коаліцію “Разом!” було створено навколо президентської партії, яку перед виборами перейменували з “Вперед, Республіко!” на “Відродження”. До коаліції увійшла центристська партія “Демократичний рух”, яка раніше вже була у пропрезидентській більшості у парламенті. До них приєдналася нова партія «Горизонти», створена Едуаром Філіпом – колишнім прем'єр-міністром у перші роки президентства Макрона. Також до коаліції увійшла партія «Діяти», головою якої є Франк Рістер – міністр уряду Макрона протягом п’яти років.

Як вже згадувалося, головним конкурентом президентської партії та коаліції Макрона є новий народний соціально-екологічний альянс NUPES.

Народження цього альянсу за ініціативою ліворадикального лідера партії "Нескорена Франція" Жана-Люка Меланшона було непростим. Після багатотижневих складних перемовин, заради отримання більшої кількості місць у парламенті, до нього перед виборами приєдналися партія "Європа. Екологія. Зелені", а також комуністична і соціалістична партії Франції.

Меланшон, який на президентських виборах у квітні посів третє місце з майже 22% голосів, ще тоді заявив, що парламентські вибори стануть “третім туром”, на яких він пообіцяв зі своєю партією “Нескорена Франція” зайти великою силою в парламент і бути Макронові справжньою опозицією. Він також заявляє, що хоче стати прем’єр-міністром нового, опозиційного президентові уряду.

Меланшон є ліворадикальним політиком, який пропонує підсилити контроль парламенту над виконавчою владою, підвищити розмір мінімальної зарплати з 1300 до 1500 євро, запровадити контроль над цінами, зокрема, на деякі продукти харчування і пальне, а також виступає проти планів чинного уряду і президента підвищити пенсійний вік до 65 років тощо. Щодо зовнішньої політики, то ліві критично ставляться до ЄС і НАТО, водночас тема міжнародної політики не була в топі їх передвиборчих дебатів.

У виборах також беруть участь праві сили, найбільша з яких – “Республіканці”. І хоча їхня представниця Валері Пекрес на президентських виборах не змогла набрати і 5%, у парламенті “Республіканці” традиційно мають свою фракцію і протягом останньої каденції були головною опозиційною силою пропрезидентській більшості.

Крім того, взяти реванш за програш у президентських виборах намагається і ультраправа Марін Ле Пен із “Національним об’єднанням”. Радикально правий Ерік Земмур зі своєю партією “Реконкиста” також претендує на місця в парламенті. Але ці двоє правих участь у перегонах беруть не в блоці, а окремо.

ПРОГНОЗИ

Спостерігачі зазначають, що спрогнозувати результати виборів заздалегідь доволі складно. Хоча за місця в парламенті по суті змагаються партії, система виборів не є пропорційною, виборці в одномандатних округах голосують за кандидатів-мажоритарників (які є членами тієї чи іншої партії). Тому загальний передвиборчий рейтинг партій не може бути визначальним у результатах голосування. Натомість особистості кандидатів можуть відіграти значну роль, тому успіх залежить й від наявності в партійних рядах відомих політиків. Через що, власне, на пропрезидентському боці в сьогоднішніх виборах бере участь майже половина складу уряду, в тому числі, і прем’єр-міністр Елізабет Борн.

Згідно з прогнозами, зробленими Elabe для BFMTV, RMC і L'Express разом із SFR, саме пропрезидентська “Разом!” має отримати найбільшу групу в майбутній Національній Асамблеї – від 260 до 295 депутатів. Проте наявність абсолютної більшості в парламенті Макрону не гарантована, для подолання критичного порогу президенту потрібно щонайменше 289 депутатів.

Водночас союз лівих NUPES, відповідно до прогнозу, має здобути від 160 до 210 мандатів, підтверджуючи статус головної опозиційної сили.

Своєю чергою, у правих “Республіканців”, за прогнозом, скоротиться представництво у Нацасамблеї, вони отримають від 50 до 65 мандатів.

А ось ультраправа партія Марін Ле Пен “Національне об’єдання” зможе провести до парламенту від 25 до 35 депутатів і сформувати фракцію, чого досі не було, адже на сьогодні її представництво в Асамблеї становить лише 7 депутатів. Інший радикальний правий Ерік Земмур зі своєю партію “Реконкиста”, за прогнозом, до парламенту не проходить.

ПИТАННЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ

Отже, за першими оцінками, з невеликою перевагою союз лівих NUPES проходить до парламенту на рівні з президентською партією та її союзниками.

Як, наприклад, зазначає Liberation, це рахунок, який виглядає як подвиг для лівих, тому що останніми роками вони могли задовольнятися лише “крихтами” в опозиції. Рівно як і те, що вони можуть втілити в життя власні сподівання, якщо подолають “свої війни его і свої лавочні інтереси”, щоб відповісти на єдині устремління свого електорату.

Але перші прогнози щодо 577 місць не вирішують двох основних питань: чи вдасться главі держави зберегти абсолютну більшість у Національних зборах? І чи знайдуть ліві достатні резерви голосів, щоб добитися призначення Меланшона, як вони сподіваються, прем’єр-міністром?

Як резонно говорять спостерігачі, ключ до другого туру знову полягатиме в явці, яка цієї неділі була історично низькою для парламентських виборів – від 47 до 47,5% залежно від даних різних профільних інститутів.

Для президента наявність більшості у Національній Асамблеї має вирішальне значення – адже лише за цієї умови він матиме всю повноту влади. Як, власне, це і було у період першої президентської каденції Макрона.

Олена Милосердова, Страсбург