російська агресія проти України спонукала ЄС переглянути оборонну політику – Боррель

російська агресія проти України спонукала ЄС переглянути оборонну політику – Боррель

Укрінформ
Агресивна війна, яку росія неспровоковано розв’язала проти України, змінила все європейське середовище з безпеки та підштовхнула країни ЄС до перегляду власної оборонної політики та до розвитку Спільної політики оборони й безпеки ЄС (CSDP).

Про це у вівторок у Брюсселі перед початком другого дня роботи Ради міністрів ЄС за участю міністрів оборони заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми матимемо дві зустрічі. Перша – на рівні Керівної ради Європейського оборонного агентства, друга – це Рада міністрів оборони. Ми живемо у ситуації, коли середовище з безпеки в Європі змінюється, ми постаємо перед очевидними викликами. Весь континент страждає від наслідків (російської - ред.) війни в Україні. Ми маємо розвинути та підвищити нашу оборонну політику, нашу спільну політику з безпеки й оброни», – наголосив Боррель.

Він зауважив, що сьогодні європейські урядовці зосередять увагу навколо так званого документа CARD (Coordinated Annual Review on Defense), який є оглядом оборонної спроможності європейських армій та їхнього потенціалу для взаємодії і взаємосумісності у питаннях оборони. Міністри оборони зважать, яким чином нарощувати зусилля у сфері оборони та робити це разом та у найбільш ефективний спосіб, уникаючи надмірних та зайвих витрат.

Читайте також: У тренувальній місії для України братимуть участь всі країни ЄС – Боррель

«Європейські армії мають бути взаємосумісними. Ми маємо взаємодіяти, наскільки це можливо, для поповнення наших військових складів. Разом з Єврокомісією ми започаткували ініціативу із спільного замовлення для оборонної промисловості. Ми намагаємося проаналізувати кращі пропозиції та разом представити об’єднаний запит для промисловості, щоб оптимізувати те, що ми робимо, та найкращим чином використати фінансові ресурси. Тож CARD буде планом з відновлення складів та збільшення наших спроможностей», – наголосив високий представник ЄС.

Він визнав, що наразі багато з країн-членів ЄС постали перед необхідністю поповнювати власні військові склади, оскільки значна частина зброї та боєприпасів були передані на потреби української армії для забезпечення права України на самозахист.

«Ця зброя не виробляється на місці. Вона береться зі складів. Тож вони мають поповнюватися. Ми маємо зробити це найкращим шляхом, уникнути непотрібної конкуренції, зробити це всі разом і забезпечити, таким чином, кращу ціну за кращої якості за кращий час», – додав Боррель.

Читайте також: Загальна військова допомога Україні з боку ЄС і країн-членів сягає €8 мільярдів

Він зауважив також, що сьогодні під час зустрічі європейські міністри розглянуть практичну імплементацію Стратегічного компасу ЄС, ключовою складовою якого є створення спроможностей або сил швидкого розгортання для їх застосування в рамках Спільної політики ЄС з безпеки й оборони.

«Сьогодні ми проаналізуємо оперативні сценарії, за якими ми зможемо застосовувати спроможності швидкого розгортання, які є ключовим елементом Стратегічного компасу. Ці сили мають набути оперативної спроможності у практичній площині вже наступного року», – сказав високий представник ЄС.

Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС проявив дієву солідарність з боротьбою України за свободу й незалежність. Вперше в історії ЄС виділив суму у 3,1 млрд євро з так званого міждержавного Європейського фонду миру для закупівлі летальної зброї для України – країни, що перебуває у стані відкритого конфлікту.

За оцінкою ЄС, загальний обсяг військової допомоги ЄС на адресу України з початку російської агресії, включаючи внески від ЄС та постачання зброї й обладнання від окремих країн-членів, сягнув 8 млрд євро.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-