Євросоюз закликають відмовитися від принципу консенсусу у питаннях безпеки

Євросоюз закликають відмовитися від принципу консенсусу у питаннях безпеки

Укрінформ
Під час обговорення річної доповіді щодо імплементації Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС (CFSP) у Комітеті Європарламенту із закордонних справ політики дійшли висновку, що агресія рф проти України примушує ЄС підвищувати ефективність прийняття рішень, зокрема, шляхом запровадження голосування кваліфікованою більшістю з питань безпекової політики, замість дотримання принципу консенсусу.

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена в четвер на сайті Європейського парламенту.

«Швидка відповідь на російську агресивну війну проти України є моментом випробовування для ефективності зовнішньої, безпекової та оборонної політики ЄС... З метою посилення ролі ЄС як надійного глобального гравця, яка має спиратися на спільні цінності та права людини, на демократію та верховенство права, ЄС має ухвалити та імплементувати процедури, що зроблять процес прийняття рішень більш гнучким та ефективним. Це дозволить ЄС приймати завчасні запобіжні заходи та швидко відповідати на поточні виклики», - йдеться у документі

У доповіді щодо імплементації CFSP члени Комітету закликали ЄС перейти до голосування за принципом кваліфікованої більшості під час прийняття рішень у зовнішній політиці та у політиці безпеки та зробити це щонайшвидше. На їхню думку, виняток із цього правила можна робити лише під час рішень щодо створення військових місій або початку операцій під виключним мандатом Спільної зовнішньої та безпекової політики - лише у таких випадках має зберігатися принцип консенсусу у прийнятті рішень.

Депутати визнали: за тим, як ЄС реагував на події в Україні, уважно спостерігали автократичні режими по всьому світу, і це матиме вирішальний вплив на їх поведінку на міжнародній арені. Виходячи з цього, депутати закликали ЄС та його країни-члени збільшити військову, політичну та гуманітарну допомогу для України.

Європейські політики зауважили, що ситуація в Україні, разом із посиленням глобальної автократії та підвищенням інтенсивності відносин між росією і Китаєм у впроваджені «наступальної» зовнішньої політики, а також наслідки глобальної пандемії COVID-19, спричинили тектонічні зсуви в усьому геополітичному середовищі. Така ситуація ставить країни ЄС перед необхідністю подальшого розвитку стратегічної автономії ЄС, посилення оборонних спроможностей Європи та посилення взаємодії між країнами-членами у цій сфері, як це передбачено у Стратегічному компасі ЄС, що був ухвалений у березні поточного року.

«2022 рік був найбільшим поворотним пунктом у нашій безпековій політиці з часів завершення «холодної війни». Світ знову повернувся до правил політики сили. У нашій зовнішній політиці нам потрібно адаптуватися до цих нових реалій, щоб забезпечити, що наші цілі відповідають засобам, які ми маємо. Для того, щоб бути глобальним гравцем, Європейському Союзу треба визначити стратегічні цілі, що можуть бути виконані. Лише тоді ми зможемо прояснити ситуацію всередині та зробити ЄС надійним міжнародним партнером», - зауважив з цього приводу голова Комітету Європейського Парламенту із закордонних справ Девід Макалістер.

Читайте також: Франція з партнерами опрацьовує пропозицію створити спецтрибунал для росії

Учасники зустрічі затвердили проєкт доповіді про імплементацію Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС у 2022 році більшістю голосів: за проголосували 48 членів Комітету, 6 – проти, ще 8 європейських політиків утрималися. Цей документ, за процедурою, буде винесений на голосування та затвердження у складі усього Європейського Парламенту.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-