росія домоглася закриття усіх польових місій ОБСЄ в Україні, зловживаючи керуючим у цій організації принципом консенсусу. Готуючись до повномасштабного вторгнення, ще у вересні минулого року москва заблокувала продовження мандату невеликої місії спостерігачів на українсько-російському кордоні, а з початком Великої війни була паралізована і робота Спеціальної моніторингової місії, розгорнутої внаслідок гібридної агресії рф у 2014 році. Далі росія заблокувала й оновлення мандату Офісу координатора проєктів ОБСЄ в Україні, який пропрацював в країні 23 роки. Відповіддю на таке блокування росією роботи ОБСЄ в Україні став запуск у листопаді нової Програми підтримки для України, яка формально не є польовою місією ОБСЄ і фінансується не з бюджету Організації, а окремими державами-учасницями.
У письмовому інтерв’ю Укрінформу генеральна секретарка ОБСЄ Гельґа Марія Шмід розкрила окремі деталі Програми та дала оцінку поточної ситуації.
ПІДТРИМКА УКРАЇНИ З БОКУ ОБСЄ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПОПРИ ПОЗИЦІЮ РОСІЇ
- Пані Генеральна секретарко, 1 листопада відбувся запуск нової Програми підтримки для України, яка фінансуватиметься державами-учасницями ОБСЄ. Скільки країн зголосилися брати участь? Як відбуватиметься адміністрування Програми, чи матиме вона офіс з реалізації проєктів в Україні?
- Ми були змушені закрити офіс Координатора проєктів ОБСЄ в Україні – місію, яка була започаткована ще в 1990-х роках – тому що відповідно до правил ОБСЄ для продовження мандату кожної місії необхідний консенсус. Російська Федерація чітко дала зрозуміти, що не збирається підтримувати жодну місію ОБСЄ в Україні. З цієї ж причини ми були змушені закрити Спеціальну моніторингову місію. Але робота, яку ми робили, залишається необхідною. Так само чітким є і бажання держав-учасниць ОБСЄ продовжувати підтримувати Україну. Саме тому низка держав-учасниць робить свій внесок до цієї нової програми, яка фінансується донорами і ґрунтується на роботі, що її ОБСЄ проводила в Україні протягом десятиліть. Програма також отримала широку підтримку під час зустрічі міністрів у Лодзі на початку цього місяця на нашій щорічній Раді міністрів.
Команда Програми, яка виконує цю роботу і налічує близько 60 осіб, базується в Україні – в Києві. Польське головування в ОБСЄ призначило посла Генріка Вілладсена Спеціальним представником - Координатором проєктів в Україні з тим, щоби він сприяв діалогу з зацікавленими сторонами щодо планування та координації проєктів ОБСЄ.
Проєкти є широкими за тематикою та масштабами і включають такі сфери, як подолання екологічної шкоди, завданої війною, протимінна діяльність, посилення спроможностей надавати соціальну та психологічну підтримку постраждалим від війни, підтримка свободи ЗМІ, протидія кіберзлочинності та боротьба з торгівлею людьми. Їх об'єднує зосередженість на підтримці українських інституцій, громадянського суспільства та населення у подоланні викликів, з якими стикається країна.
- Розкажіть, будь ласка, більше про проєкт протимінної діяльності, адже ця сфера зараз особливо важлива для України. Які інші важливі проєкти Програми Ви могли б ще виокремити?
- Ми знаємо, що протимінна діяльність є одним з ключових пріоритетів для українського уряду, і тому команда працює над тим, щоб проєкт міг адекватно відповісти на цей виклик. Масштаби проблеми є великими, і забезпечення того, щоб території, які постраждали від війни, були безпечними для громад, може бути коштовним і тривалим процесом. Однак це лише підкреслює нагальність питання. Ми тісно співпрацюємо з українською владою та іншими сторонами для того, щоб зробити все належним чином.
Ще одним важливим моментом є те, як ми допомагаємо посилити спроможності України реагувати на надзвичайні ситуації, пов’язані з хімічними речовинами. Це є критично важливим у мирний час, але ще більш важливе у контексті цієї війни.
НЕ МОЖЕ БУТИ ВИПРАВДАННЯ АТАКАМ РФ НА МІСТА УКРАЇНИ
- Посилення росією ракетних ударів проти критичної інфраструктури України загрожує мільйонам людей перспективою холодної зими без базових послуг. Чи планує ОБСЄ долучитися практично до подолання наслідків цих атак та посилення стійкості України?
- Я шокована атаками на цивільну інфраструктуру та міста по всій Україні. Не може бути жодного виправдання таким діям, які продовжують наражати на небезпеку мільйони українців.
Ці напади, які порушують доступ до основних послуг – водо-, електро- та теплопостачання – лягають величезним тягарем як на уряд, так і на населення, особливо з настанням зими.
Ми віддані підтримці України та її народу і перебуваємо в постійному контакті з нашими партнерами на місцях, вивчаємо, як ми можемо нарощувати і координувати наші зусилля на цьому напрямку. Я у черговий раз наголосила на цьому на недавній міжнародній Конференції на підтримку стійкості цивільного населення в Україні, яка зібрала понад 1 млрд євро для подальшої підтримки України та її народу. Ця підтримка є життєво важливою, і я дуже пишаюся тим, що ОБСЄ може відігравати свою роль.
- Програма запускається з огляду на закриття польових місій ОБСЄ в Україні після блокування росією продовження мандату СММ та офісу Координатора проєктів в Україні. Чи можна говорити, що запуск цієї Програми є відповіддю країн-учасниць ОБСЄ на блокування росією роботи Організації в Україні?
- Держави-учасниці демонструють свою підтримку Україні багатьма способами – у тому числі через нову Програму підтримки. Коли наші міністри зустрічалися в Польщі на початку грудня, вони чітко дали зрозуміти, що така підтримка буде продовжуватися. Як я уже зауважувала, вона ґрунтується на хорошій роботі, яка була виконана ОБСЄ, і допомагає долати величезні виклики, з якими стикаються Україна та її громадяни.
СПІВРОБІТНИКИ СММ МАЮТЬ БУТИ НЕГАЙНО ЗВІЛЬНЕНІ
- На окупованій росією території сходу України продовжують незаконно утримуватися троє національних членів СММ ОБСЄ. Чи не виглядає парадоксальною така ситуація, коли держава-учасниця ОБСЄ незаконно утримує співробітників місії ОБСЄ і не реагує на заклики керівництва щодо їх звільнення? Можливо настав час для більш радикальних заходів впливу на москву з метою звільнення співробітників СММ?
- Забезпечення звільнення наших співробітників є одним з пріоритетів мого порядку денного, як і Польського головування, відтоді, як ми вперше дізналися про їхнє затримання.
Наше послання всім зацікавленим сторонам є чітким – ці троє людей мають бути звільнені негайно і без будь-яких попередніх умов. Про це ми заявляли незліченну кількість разів, як публічно, так і приватно.
Хоча більшість наших зусиль відбуваються "за лаштунками", я можу запевнити, що ми робимо все можливе задля підтримки наших колег. Я вдячна усім, хто підтримує нас у цих зусиллях.
Ми продовжимо використовувати всі канали, щоб забезпечити можливість їх безпечного повернення до своїх родин.
ЧЕРЕЗ РОЗВ’ЯЗАНУ РОСІЄЮ ВІЙНУ ДОСЯГТИ КОНСЕНСУС В ОБСЄ ОСОБЛИВО СКЛАДНО
- Чи відчуваєте Ви спроби рф тиснути на ОБСЄ шляхом зловживання правилом консенсусу і наскільки Організація є готовою до такого тиску? Колись росія шантажувала Раду Європи несплатою фінансових внесків. Чи не вбачаєте Ви ризики повторення подібного сценарію уже стосовно ОБСЄ?
- Ми є організацією, яка керується консенсусом, а це означає, що достатньо лише однієї держави-учасниці, щоб рішення було зупинено. Коли є 57 держав, які приносять свої різні точки зору, порядок денний та ідеї, досягти консенсусу не було легко навіть у найкращі часи. І, на жаль, у минулому траплялися випадки, коли наш принцип консенсусу використовувався не за призначенням.
Зараз, коли Росія веде війну проти України, досягнення консенсусу є ще більш складним завданням, ніж будь-коли. Очевидно, що це має реальний вплив на те, як наша Організація працює на різних рівнях.
Я говорила про це багато разів і хочу ще раз підкреслити, що ми несемо спільну відповідальність. ОБСЄ ґрунтується на розумінні того, що держави-учасниці можуть отримати нашу підтримку при виконанні зобов'язань і проєктів у всіх трьох вимірах безпеки – військово-політичному, економіко-екологічному та людському.
Наше завдання – надавати таку підтримку, коли про неї просять. Як генеральний секретар, я ставлюся до цього завдання дуже серйозно.
Ось чому наша нова Програма підтримки для України є такою важливою. У серпні я відвідала Київ разом з міністром закордонних справ Польщі Рау – діючим головою ОБСЄ у 2022 році – і наголосила під час зустрічей з міністром Кулебою, високопосадовцями та представниками громадянського суспільства, що ОБСЄ залишатиметься залученою та відданою справі надання допомоги їх країні.
І я можу запевнити вас, що ми продовжуватимемо невтомно працювати над тим, щоб забезпечити продовження нашої важливої роботи в усьому регіоні ОБСЄ.
РОСІЯ ОБРАЛА ВІЙНУ ПОПРИ УСІ НАШІ ЗУСИЛЛЯ З ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ
- Які уроки для ОБСЄ дає нинішня агресивна війна росії проти України? Чи проводили Ви аналіз всередині Організації, наскільки ефективно спрацювали механізми ОБСЄ для запобігання та реагування на конфлікт? І що може бути зроблено на майбутнє?
- Ми завжди шукаємо шляхи вдосконалення нашої роботи, але я вже говорила і хочу чітко заявити, що ця війна не була спричинена провалом інструментів ОБСЄ із запобігання конфліктам чи будь-якого іншого міжнародного механізму. Ми невтомно працювали напередодні 24 лютого. У міру зростання напруженості я неодноразово висловлювала на засіданнях Постійної ради ОБСЄ своє глибоке занепокоєння нарощуванням військової присутності на кордонах України. 14 лютого я направила офіційне раннє попередження послам ОБСЄ, відзначивши зростаючі перспективи ескалації та насильства в цьому регіоні. Це був лише третій випадок в історії, коли цей інструмент був використаний. У той час, на прохання української влади, наші співробітники залишилися в країні – як з команди Координатора проєктів, так і зі складу Спеціальної моніторингової місії, яка на той час ще була на місцях і включала представників 40 країн.
Однак саме Росія зробила вибір на користь розв’язання агресивної війни проти України, незважаючи на всі наші зусилля, спрямовані на запобігання цьому. Як чітко зазначив Чинний голова ОБСЄ міністр Рау, жодні інструменти чи формати не можуть бути ефективними, коли "одна держава налаштована руйнувати, а не будувати".
Ця війна спрямована проти всього, що ми відстоюємо – і всього, заради чого ми працювали відтоді, як вперше зібралися разом під час "холодної війни" – не як союзники, а як держави, які розходилися в поглядах, але були зацікавлені в пошуку шляхів подолання розбіжностей і розбудови довіри. Протягом майже півстоліття держави-учасниці співпрацювали саме заради цього – допомогти зменшити ризики, зміцнити довіру, підвищити безпеку і знизити ймовірність конфлікту.
Ми робимо це з допомогою механізмів обміну інформацією про військові навчання та забезпечення моніторингу, шляхом нашої присутності на місцях і багато іншого – все це в інтересах зменшення вірогідності виникнення конфлікту. І ми присутні на місцевому рівні в багатьох країнах, що часто допомагає зменшити напруженість на початковому етапі. Це – та робота, яку ми будемо продовжувати, у тому числі на підтримку України із застосуванням абсолютно нового способу залучення, на підтримку Молдови, країн Центральної Азії, Південно-Східної Європи та в усьому регіоні ОБСЄ.
Василь Короткий, ВІДЕНЬ
Фото: OSCE