Китай та російська війна проти України. Динаміка квітня 2023

Пошук шляхів припинення війни посідав помітне місце у китайсько-європейських переговорах на початку квітня у Пекіні. Після цього з'явилася інформація про спільну розробку Францією та КНР переговорного формату, щоб уже влітку запустити дипломатичний трек для пошуків виходу з російсько-української війни. Проявом серйозності миротворчих зусиль Китаю стали перші з початку російського вторгнення телефонні переговори Сі Цзіньпіна та В. Зеленського. Факт їхнього проведення був позитивно оцінений Україною та її західними союзниками. Водночас Пекін не зменшував обертів своїх комунікацій із москвою. Були проведені переговори прем'єрів, двічі зустрічалися міністри оборони, відбулася зустріч міністрів закордонних справ тощо.

Набирає обертів тема китайського посередництва у російсько-українському врегулюванні. На тлі фактичного заморожування китайсько-американських офіційних контактів помітно інтенсифікувався китайсько-європейський діалог. Це проявилося у візиті 5-7 квітня до Китаю президента Франції Е.Макрона та голови Європейської комісії У.фон дер Ляйєн. Втім, перед поїздкою Е.Макрон провів телефонну розмову з Дж. Байденом, за підсумками якої, серед іншого, було повідомлено: «Обидва лідери відзначили свою спільну готовність залучити Китай до прискорення закінчення війни в Україні та взяти участь у розбудові сталого світу в регіоні». Своєю чергою, У. фон дер Ляйєн перед поїздкою, 4 квітня, телефонувала В. Зеленському, і за підсумками розмови повідомила, що Україна буде важливою темою її зустрічей з керівництвом Китаю: «ЄС хоче справедливого світу, який поважає суверенітет і територіальну цілісність України».

За підсумками переговорів Е.Макрон та Сі Цзіньпін оприлюднили спільну декларацію, в якій серед іншого:

• підтвердили свою підтримку спільної заяви глав держав та урядів Китаю, Франції, росії, Великобританії та США від 3 січня 2022 р. про запобігання ядерній війні та гонці озброєнь;
• висловили підтримку усім зусиллям щодо відновлення миру в Україні на основі міжнародного права та цілей та принципів Статуту ООН.
• виступили проти бойових дій близько атомних електростанцій та інших ядерних об'єктів, та підтримали МАГАТЕ у його зусиллях щодо сприяння ядерній безпеці та захисту мирних ядерних установок.
• підтвердили прихильність до збалансованого сприяння трьом стовпам Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), а саме: ядерного роззброєння, ядерного нерозповсюдження та мирного використання ядерної енергії.

За повідомленнями французьких ЗМІ, під час приватної зустрічі з Сі Цзіньпіном Е.Макрон висловив стурбованість тим, що Пекін поставить зброю рф: «Президент закликав Сі не робити поставок до росії, які б допомогли їй у війні проти України. Сі сказав, що ця війна – не його». На спільній прес-конференції Сі Цзіньпін окремо наголосив, що важливо суворо дотримуватись міжнародного гуманітарного права, утримуватися від нападів на мирних мешканців та цивільні об'єкти. А також наголосив на необхідності глобальної співпраці «для подолання побічних ефектів української кризи у продовольчій, енергетичній, фінансовій, транспортній та інших сферах, а також зменшення негативного впливу кризи, особливо на країни, що розвиваються». Російсько-українське врегулювання було у центрі тристоронньої зустрічі Е.Макрона, У.фон дер Ляйєн та Сі Цзіньпін. Слідом за Е.Макроном та У.фон дер Ляйєн мав відвідати КНР і голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель, але візит був відкладений через позитивний тест на коронавірус.

У західних ЗМІ було оприлюднено інформацію, що Е.Макрон запропонував Китаю план, який потенційно може призвести до переговорів між рф та Україною. За словами джерел Bloomberg, радник президента Франції із зовнішньої політики Еммануель Бонн опрацьовує із завідувачем Канцелярією Комісії ЦК КПК із закордонних справ Ван Ї питання створення структури, яка може бути використана як основа для майбутніх переговорів. Французька стратегія передбачає, що переговори між рф та Україною можуть відбутися вже влітку, особливо у разі успішного весняного наступу України.

Питання російсько-українського врегулювання зайняло одне з центральних місць у ході переговорів Сі Цзіньпіна та президента Бразилії Луїса Інасіу Лули да Сілви, під час його державного візиту до Китаю 12-14 квітня. За підсумками переговорів сторони заявили, що «єдиним можливим способом врегулювання «кризи в Україні» є діалог та переговори» і всі зусилля, що сприяють його мирному вирішенню, повинні заохочуватись та підтримуватися. «Лідери двох держав закликали більше країн відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні «кризи в Україні», – зазначило МЗС КНР, додавши, що президенти домовилися продовжувати спілкуватися з цього питання.

Центральною подією місяця стали перші з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну телефонні переговори В.Зеленського та Сі Цзіньпіна, які відбулися 26 квітня. Згідно з протокольних повідомлень, Сі Цзіньпін заявив, що діалог та переговори є єдиним дієвим виходом із «української кризи», а в ядерній війні не може бути переможців. За словами лідера КНР, Китай і надалі сприятиме мирним переговорам, докладатиме зусиль для якнайшвидшого припинення вогню та відновлення миру. КНР направить в Україну та інші країни спецпредставника уряду у справах країн Євразії, «щоб докладно обмінятися думками з питань політичного врегулювання». Після розмови МЗС КНР заявило, що китайську спеціальну делегацію очолить Лі Хуей, колишній посол КНР у рф (2009-2019), з 2019 р. спеціальний представник уряду КНР у справах Євразії.

В.Зеленський схарактеризував розмову із Сі Цзіньпіном як «довгу і змістовну». У повідомленні Офісу Президента зазначалося: «Під час продуктивного годинного спілкування глави держав обговорили весь комплекс актуальних питань двосторонніх відносин. Окрему увагу було приділено шляхам можливої взаємодії з метою встановлення справедливого і сталого миру для України». Серед конкретних тем, які обговорювалися, були теми безпеки Запорізької АЕС, недопущення військово-технічної допомоги рф, пролонгація чорноморської «зернової угоди» та ін. Пізніше на прес-конференції у Києві В.Зеленський заявив: «Щодо майбутньої зустрічі про це не говорили. Щодо важливих речей, про які ми говорили, то насамперед вони стосувалися безпеки. Для нас дуже важливо залучити до нашого формату, нашої формули миру якнайбільше країн, які могли б потім тиснути на російську федерацію, щоб відновити мир, відновити нашу територіальну цілісність». І далі додав: «Про територіальну цілісність, про суверенітет, про всі ці питання ми говорили і почули повагу до всіх цих принципів».

Сам факт проведення китайсько-українських переговорів на найвищому рівні був позитивно оцінений західними союзниками України. Офіційний представник Єврокомісії Е.Мамер, коментуючи китайсько-український контакт на найвищому рівні, зазначив: «Це важливий, давно назрілий перший крок Китаю у виконанні своїх обов'язків як члена Ради безпеки ООН». Позитивну оцінку озвучив Білий дім, хоч і висловив сумнів, що поки що незрозуміло, чи дасть ця розмова імпульс миру. Посол Великобританії в Україні М. Сіммонс розмову В. Зеленського із Сі Цзіньпіном назвала добрим чинником, бо під час війни треба говорити з людьми, яких хочеться мати на своєму боці. Водночас, вона сказала, що в діях Китаю багато такого, що викликає питання.

росія оцінила розмову досить стримано. 27 квітня прессекретар Кремля д.пєсков відмовився коментувати переговори Сі Цзіньпіна та В.Зеленського, зазначивши при цьому, що росія вітає все, що може сприяти закінченню конфлікту на «російських умовах». Він також уточнив, що у ході візиту до москви у березні лідер КНР не обговорював з в.путіним відновлення територіальної цілісності України в межах 1991 р.

Щодо китайських оцінок розмови, то зазначимо слова глави МЗС КНР Цінь Гана: «Це важливий крок, зроблений Китаєм для сприяння політичному врегулюванню української кризи». Крім того, звернемо увагу на коментар директора Центру дослідження росії та Центральної Азії Шанхайської академії суспільних наук Сунь Ці. Він висловив думку, що відправка спецпредставника Китаю в Україну свідчить про те, що Пекін перейшов до практичних дій: «Ця інформація була особисто озвучена головою Сі Цзіньпіном. Це також ще раз показує, що Китай почав робити практичні дії за посередництвом у російсько-українському конфлікті, а також робити реальні дії для політичного врегулювання української кризи». Сунь Ці також висловив думку, що розмова відкрила нові можливості для просування мирних переговорів.

Після розмови із Сі Цзіньпіном В.Зеленський призначив нового посла України в Китаї. Відповідний указ з'явився на сайті глави держави якраз 26 квітня. Ним став ексміністр з питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін, про кандидатуру якого неодноразово говорилося раніше. 27 квітня офіційний представник МЗС КНР Мао Нін привітала призначення Україною нового посла і пообіцяла надавати йому необхідну підтримку. Звернімо увагу на слова О.Резнікова, що станом на сьогодні на рівні міністерств оборони України та Китаю немає комунікації. При цьому він висловив сподівання, що все може змінитись після призначення П.Рябікіна послом у КНР: «У нього місія буде непроста, але сьогодні всі кажуть, що будь-який impossible – possible».

26 квітня Китай підтримав резолюцію Генасамблеї ООН про співпрацю із Радою Європи. Документ голосується щорічно, але в поточній у ньому є згадка про російську агресію проти України та Грузії, про відшкодування збитків постраждалим та притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у порушенні міжнародного права. У зв'язку зі значним резонансом місія КНР при ООН зробила заяву, що позиція Китаю залишається незмінною і при цьому було озвучено, м'яко кажучи, дивне пояснення: голосування начебто було за увесь текст, а не якийсь один пункт. Схоже, що китайська міжнародна позиція все-таки зазнає змін, але поки що Пекін не хоче напружувати москву.

росія та КНР не знижували темпи комунікацій на високому політичному рівні. 4 квітня відбулися телефонні переговори прем'єра Держради КНР Лі Цяна та прем'єр-міністра рф михайла мішустіна. […]

13 квітня на полях міністерської конференції країн-сусідів Афганістану в Самарканді відбулася зустріч с.лаврова та Цінь Гана. […] Зокрема, Цінь Ган заявив, що «сучасна міжнародна ситуація змінюється буквально на очах, що диктує необхідність збереження стратегічних контактів між росією та Китаєм». І додав: «Китайська сторона готова разом із російськими партнерами на виконання важливих домовленостей на найвищому рівні просувати високу динаміку двосторонніх відносин».

16-19 квітня москву відвідав міністр оборони КНР Лі Шанфу, вперше після обіймання посади. 16 квітня його прийняв в.путін, до речі, це сталося у неділю, що для російського лідера рідкість. Протокол повідомив про проведення робочої зустрічі, в якій також взяв участь с.шойгу. На ній президент відзначив «успішну та різнопланову взаємодію москви та Пекіна у військовій сфері» […]

18 квітня на двосторонній зустрічі з с.шойгу Лі Шанфу зазначив: «Збройні сили росії та Китаю обов'язково уважно реалізовуватимуть домовленості, досягнуті главами держав, і просуватимуть військову та військово-технічну співпрацю, і військову торгівлю між росією та Китаєм. Ми обов'язково виведемо їх на новий рівень». Він також заявив, що візит до росії покликаний продемонструвати всьому світу твердий намір КНР посилювати «стратегічну взаємодію збройних сил Китаю та росії». У свою чергу, с.шойгу […] наголосив, що росія та Китай продовжать координувати свої дії при підготовці спільних морських та повітряних патрулювань, військових навчань як на двосторонній основі, так і у багатосторонніх форматах – у рамках ШОС та «СМОА плюс» (механізм взаємодії між оборонними відомствами десяти країн АСЕАН та дев'яти держав - партнерів з діалогу, включаючи росію, Китай та США). У рамках візиту було підписано Меморандум про взаєморозуміння між військовою академією генштабу зс росії та Академією національної оборони Народно-визвольної армії Китаю. На цьому фоні міноборони рф заявило, що буде збільшено кількість китайських слухачів військової академії генерального штабу зс росії, які проходитимуть навчання на спеціальному факультеті академії. Зокрема, восени 2023 р. понад 20 старших офіцерів з Китаю розпочнуть навчання на вищих академічних курсах. 28 квітня на полях наради глав військових відомств країн ШОС пройшла ще одна, як повідомили росЗМІ, «позапланова» зустріч с.шойгу та Лі Шанфу. Предмет переговорів та їх результати не деталізувалися.

17 квітня в Пекіні пройшли консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ рф та КНР А.Грушка та Ден Лі. […] 18 квітня відбулися російсько-китайські консультації між МЗС з міжнародної інформаційної безпеки.

24 квітня перший заступник міністра закордонних справ росії В.Титов у Пекіні зустрівся із заступником глави МЗС Китаю Ма Чжаосюєм та міністром Цінь Ганом. […] Зокрема, В.Титов ознайомив китайську сторону із ключовими положеннями нової редакції Концепції зовнішньої політики рф. Як зазначили в міністерстві, сторони провели поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації у світі, широкого кола регіональних та країнових сюжетів, взаємодії у багатосторонніх форматах, низки дестабілізуючих тем, включаючи «українську кризу».

Китайсько-білоруський політичний діалог, після сплеску початку березня через візит о.лукашенка до КНР, знову завмер. Зазначимо лише двосторонню зустріч 27 квітня на полях засідання міністрів оборони країн-учасниць ШОС В.Хреніна з Лі Шанфу. Вони обмінялися думками щодо стану та перспектив розвитку взаємодії у військовій сфері, а також обговорили плани подальшої співпраці військових відомств білорусі та Китаю. Раніше, у контексті заяв в.путіна та о.лукашенка про плани розміщення російської ядерної зброї на білоруській території заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан назвав ядерну зброю дамокловим мечем і закликав «усі ядерні держави не розміщувати ядерну зброю за кордоном».

Високу медійну та публічну активність, інколи не межі, демонстрував посол КНР у рб Се Сяоюн. Так, 22 квітня він взяв участь у Міжнародному антифашистському форумі «Завдання Міжнародного комуністичного руху в боротьбі за солідарність прогресивних сил проти нової фашистської загрози людству». Цей захід проходив на полях з'їзду комуністичної партії білорусі. В ньому взяли участь голова кпрф г.зюганов та голова забороненої компартії України п.симоненко, які очікувано відзначилися антиукраїнськими заявами. Про їхню зустріч із послом КНР нічого не повідомлялося, але у своєму виступі він зазначив: «Китай високо оцінює і захоплюється зусиллями та рішучою боротьбою білоруського уряду та народу щодо захисту історичної правди про Другу світову війну. Китай готовий разом з усіма миролюбними силами світу, включаючи білорусь, рішуче виступати проти будь-яких дій та спроб заперечувати, спотворювати та переписувати історію Другої світової війни, твердо протистояти підйому неофашизму, спільно захищати підсумки перемоги у Другій світовій війні та відстоювати міжнародну неупередженість та справедливість, уникнути повторення минулих катастроф і трагедій, цінувати та оберігати так нелегко завойований мир».

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства