Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Колективний Захід і глобальний Китай: війна в Україні та баланс відносин

Колективний Захід і глобальний Китай: війна в Україні та баланс відносин

Укрінформ
«Останнє американське попередження» Китаю

Минулого тижня державний секретар Сполучених Штатів Америки Тоні Блінкен відвідав з візитом Китайську Народну Республіку. А нинішнього тижня лідер Китаю Сі Цзіньпін буде з візитом в Європі, він буде в Парижі, відвідає Сербію і Угорщину.

Чому важливий Китай? Перед усім Китай – це глобальний гравець, потужна економіка, країна, яка проводить свою власну зовнішню політику, і ця політика орієнтована не лише на лідерство в так званому Глобальному півдні, але також на розвиток і підтримку відносин з державами Заходу, Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом. Ці ринки потрібні Китаю, і технології, які є на Заході, також потрібні Китаю.

Яким є Китай сьогодні? Сі Цзіньпін вже третій термін очолює цю країну і прагне переробити світ, як він неодноразово про це заявляв. Він хоче розірвати мережу альянсів, створених Вашингтоном, і очистити міжнародні організації від західних цінностей. Це програма максимум, і, як було сказано в одній з нещодавніх публікацій у Foreign Affairs, китайський лідер намагається скинути з п’єдесталу американський долар і ліквідувати контроль Сполучених Штатів Америки над критично важливими технологіями.

Як вважає Сі Цзіньпін, Китай є впевненою, самодостатньою, відкритою та інклюзивною країною, яка створила найбільшу в світі платформу для міжнародного співробітництва і лідирує в реформуванні міжнародної системи.

Для того, щоб проводити це лідерство в життя, Китай проголосив і здійснює декілька глобальних програм. Першу з них, «Один пояс, один шлях», Сі Цзіньпін запровадив ще у 2013 році, коли очолив Китайську Народну Республіку. Це платформа, яку Пекін створив для задоволення потреб у розвитку інфраструктури країн з економікою, що розвивається, але також і з метою своєї власної експансії.

Друга ініціатива Китаю – це Глобальна ініціатива розвитку, це бачення КНР тих світових процесів, які відбуваються, і підтримка сталого розвитку в китайському розумінні. В рамках цієї ініціативи Китай фінансує програми, які реалізуються у співпраці з ООН і спрямовані на подолання бідності, цифровий зв’язок, боротьбу зі зміною клімату тощо, тобто, це програми глобального порядку денного.

Глобальна ініціатива безпеки фокусується на ширшому змісті і говорить про безпеку, теж в китайському розумінні. Ця ініціатива пропонує китайську мудрість і китайські рішення для того, щоб сприяти миру і спокою в усьому світі. При цьому Китай закликає відкинути менталітет холодної війни і виступає проти нібито односторонності і пропагує таким чином новий тип відносин.

І нарешті ініціатива глобальної цивілізації, остання з ініціатив Сі Цзіньпіна, яка була висунута в 2023 році, просуває ідею про те, що країни з різними цивілізаціями і різними рівнями розвитку можуть мати різні політичні та економічні моделі. І ця концепція стверджує, що держави визначають права і жодна інша держава не має мандату контролювати глобальний дискурс прав людини.

Слід враховувати, що ініціативи Пекіна підкріплені комплексними і добре забезпеченими ресурсами, а також виконавською і оперативною стратегією. Таким чином, Китай позиціонує себе як лідер і драйвер бажаних змін, а Сполучені Штати представляються в цих концепціях як країна, що намагається зберегти статус-кво.

Такою, якщо дуже стисло, є концепція зовнішньої політики Китаю, яка спрямована на збільшення власного глобального впливу, зокрема в країнах Глобального півдня, а також розвитку відносин з іншими центрами сили.

Подивимося тепер, як оцінюється Китай очима Заходу: НАТО, Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу.

У стратегічній концепції НАТО, яка була прийнята вже після початку російської повномасштабної агресії, зокрема сказано, що проголошені КНР цілі та силова політика кидають виклик нашим інтересам, тобто інтересам НАТО, безпеці і цінностям. Вони застосовують широкий спектр політичних, економічних і військових засобів з метою збільшення своєї глобальної присутності і поширення зони впливу.

Поглиблення стратегічного партнерства між Китайською Народною Республікою і Російською Федерацією, а також їхні взаємопідсилювальні намагання ослабити заснований на правилах міжнародний порядок ідуть всупереч нашим цінностям та інтересам, – сказано в стратегічній концепції НАТО.

Отже, Китай це виклик для НАТО, особливо через те, що Китай розвиває активне співробітництво з Російською Федерацією.

Європейський Союз у Стратегічному компасі (це головний документ Європейського Союзу, який визначає зовнішню політику і безпеку), окреме місце відводиться Китаю. Китай там оцінюється як економічний партнер і системний конкурент.

Європейський Союз зі свого боку теж став глобальним гравцем і відіграє дедалі більш вагому роль у світі, в тому числі і на фоні російського вторгнення в Україну, зокрема шляхом консолідації допомоги Україні, і фінансової, і військової, і постачання зброї та техніки.

Для Європейського Союзу, як сказала Урсула фон дер Ляйен, президентка Європейської Комісії, позиція Китаю стосовно ситуації в Україні визначатиме розвиток відносин Європейський Союз – КНР. Отже, Європейський Союз ставить в пряму залежність розвиток своїх відносин з Китаєм від того, як буде діяти Китай з Російською Федерацією в протистоянні агресії Росії проти України.

Звісно, інтереси Китаю відносно Європейського Союзу лежать в площині економічній – економіка, торговельний обмін, великий ринок, високі технології, а також логістика – це сфера інтересів Китаю на європейському просторі.

Разом з тим, як заявив Жозеп Боррель, високий представник ЄС, Європейський Союз не зможе розвивати нормальні відносини з Китаєм, якщо Пекін не скористається своїм впливом на Росію, аби переконати її вивести війська з України та закінчити війну.

Китай і Сполучені Штати Америки. Відносини між цими найбільшими країнами, найбільшими економіками світу теж складалися не просто і продовжують залишатися досить напруженими. В першу чергу це стосується економіки, але також велике значення має те, що Китай надає підтримку Росії, проголошуючи при цьому нейтралітет.

Важливим у цьому плані був минулорічний візит Сі Цзіньпіня до США і саміт Сі – Байден, який відбувся у Сан-Франциско. На цьому саміті були зроблені важливі заяви, але головний підсумок це те, що дві сторони показали, що вони можуть і готові вести діалог і що ця зустріч безумовно знизила напруженість між двома супердержавами.

Важливо також, що президент Байден назвав відносини між США і Китаєм відносинами між двома супердержавами. Важливо й те, що Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Сполучені Штати повинні поводитися як великі та  відповідальні держави і взяти на себе відповідальність за підтримання стабільності і миру в світі.

Заяви є, а справи свідчать про інше, і те, що відбувається у відносинах між Китаєм і Російською Федерацією, викликає особливу стурбованість. З самого початку вторгнення Росії в Україну Пекін заявляв про свій нейтралітет у війні, яку веде Росія проти України. І ці заяви залишаються чинними, вони повторюються Китаєм з китайською послідовністю, хоча наявні дані свідчать, про протилежне.

Контакти на вищому рівні між Україною і Китаєм відбувалися епізодично, фактично відбулася одна телефонна розмова Президента Зеленського з лідером Китаю, і це було рік тому, це наприкінці квітня 2023 року. Тоді з обох сторін були заяви про те, що врегулювання має відбуватися на засадах статуту ООН, і ми з цим згодні. Більше того, українська Формула миру також виходить зі статуту ООН.

Але заяви Китаю залишаються китайськими заявами. Більше того, Пекін намагався певний час брати на себе миротворчу функцію і запропонував, як це спочатку називалося, план мирного врегулювання, який насправді не є планом, а є переліком позиційних підходів Китаю щодо війни Росії проти України. І звичайно ж, у цих позиційних підходах Китаю війна не називається війною, Китай продовжує говорити про відстороненість від цієї агресії проти України.

Разом з тим, під час і після останнього візиту Блінкена до Китаю прозвучали дуже важливі заяви, які свідчать про те, що далі така ситуація продовжуватися не може. Китай не може говорити про нейтралітет, прагнути до нормалізації розвитку відносин з Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки і в той же час підтримувати Росію у війні проти України.

Блінкен зокрема сказав, що висловив серйозну стурбованість тим, що КНР постачає компоненти, які живлять жорстоку агресивну війну Росії проти України. Китай є великим постачальником верстатів, мікроелектроніки, нітроцелюлози, які мають вирішальне значення для виробництва боєприпасів і ракетного палива та інших товарів подвійного призначення, які Москва використовує для нарощування своєї оборонно-промислової бази.

Вибачте за досить довгу цитату, але в ній сконцентровано те, що відбувається під час так званого нейтралітету Китаю у відносинах з РФ: стрімко нарощуються економічні відносини, і значну частину цього економічного зростання складають товари подвійного призначення. Росія не могла би продовжувати свій наступ на Україну без підтримки Китаю, – такий висновок роблять фахівці на основі аналізу і спостережень.

Китай істотно підживлює військово-промисловий комплекс Росії. Саме завдяки цим постачанням путінській Росії вдалося досить швидко перевести економіку на військові рейки. Блінкен сказав, що він чітко дав зрозуміти лідеру Китаю позицію США: якщо Китай не вирішить цю проблему, це зробимо ми. Йдеться саме про проблему підтримки Росії у війні проти України.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також звернув на це увагу і зазначив, що минулого року Росія імпортувала з Китаю 90 відсотків мікроелектроніки, яка використовується для виробництва ракет, танків і літаків. При цьому Пекін продовжує прагнути розвитку відносин з Європейським Союзом і Заходом в цілому. Вони не можуть робити одночасне одне й інше, – наголосив генсек НАТО.

Отже, заява Столтенберга повністю перегукується з тим, що сказав Блінкен: або припиняйте, або не чекайте, що відносини з Заходом можуть бути поліпшені.

І от тепер візит Сі Цзіньпіна до Європи, зокрема до Парижа, наступного тижня. Звичайно, одна з цілей – це розвиток торговельно-економічних зв’язків. Так само звичайно, що однією з цілей, яка не буде оголошуватися, буде спроба привабити Євросоюз на свій бік і порушити, якщо це вдасться, єдність Сполучених Штатів і Європейського Союзу, оскільки економічні інтереси двох глобальних економічних гравців не завжди співпадають.

Ми в усякому разі чекаємо, що і в Парижі під час цього візиту таке ж застереження, яке було висловлено Сполученими Штатами через Блінкена і НАТО через Столтенберга, буде підтверджене. Тим більше, що наскільки відомо, передбачена і трьохстороння зустріч Макрона, Сі і Урсули фон дер Ляйєн.

Нам треба, щоб Китай припинив підтримувати Росію, нам треба, і це в інтересах країн Заходу, в інтересах Сполучених Штатів і Європейського Союзу, щоб Китай не надавав спроможності Росії нарощувати військове виробництво. І Китай має це зробити, якщо хоче будувати кращі відносини з Заходом.

Якщо ні, що буде тоді? Тоді, скоріше за все, буде знову холодна війна з іншими гравцями, Захід і замість Радянського Союзу тепер уже Китай. Китай, який перебрав на себе не тільки економічну потугу, але і глобальний вплив, а Росія при цьому буде відігравати роль сателіта.

Після більше ніж двох років війни ми прийшли до того моменту, коли все стало очевидним, і Китаю це пояснюють і будуть пояснювати буквально на пальцях: припиніть підтримувати військово-промисловий комплекс Росії.

Візит до Європи Сі Цзіньпіна також важливий в тому плані, що вже в середині червня відбудеться Глобальний саміт миру, який має розглянути і підтримати українські мирні ініціативи. Нам важливо, щоб Китай був там, нам важливо, щоб була максимальна підтримка країн Глобального півдня.

Побачимо, з чим приїде Сі Цзіньпін у Париж, і яким буде далі розвиток подій.

Ігор Долгов, український дипломат

Повну відеоверсію цього блог-проєкту дивіться на каналі Ukrinform TV

Читайте та дивіться й інші випуски проєкту «Блог Ігоря Долгова»:

Перемога України: якою буде стратегія США

США у суботу вирішать долю України: Конгрес голосуватиме за військову допомогу

Балто-Чорноморський регіон: безпека, співробітництво, формати, проєкти

Ювілей НАТО: Вік мудрості і час відповідальних рішень про власну роль у світі та роль України в НАТО

● Держава-терорист та міжнародний тероризм: грані стрімко зникають

● Європейський Союз: випробування на зрілість

● НАТО після двох років війни: розширення і приведення у повну бойову готовність Кремля

● Велика війна в Україні й ядерний шантаж РФ: небезпечна стратегія Кремля

● Два роки Великої війни: чому партнери не стали союзниками

● Від Вільнюса до Вашингтона: Україна, НАТО, безпека

● Мюнхенська безпекова конференція: Мир через діалог

● Чи залишиться Європа з Україною без підтримки США

● Стривожена Європа готується до війни

● Рамштайн: від Контактної групи з питань оборони України до “коаліції коаліцій”

● Формула миру: вища математика геополітики. Перший Глобальний саміт миру замість Третьої світової

● БРІКС: Що по той бік «стіни» та з якої цегли її складено

● Державний тероризм. Шлях злочинця

● Що показав досвід нейтралітету Фінляндії і Швеції

● Геополітичний вимір Євросоюзу: Як змінюється ЄС і як на це впливає Україна

● Глобальний Південь: що це таке, як з цим жити і куди рухатися далі

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-