Справа «Україна та Нідерланди проти Росії»: слухання у Страсбурзі
У Страсбурзі в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) 12 червня відбулися безпрецедентні за тривалістю та кількістю залучених слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії».
До міждержавної заяви щодо повномасштабного вторгнення приєдналися 26 країн та одна неурядова організація. На слуханнях офіційно були присутні представники 21 країни. Окрім України, свою позицію представив уряд Нідерландів, який заявляв скарги щодо збиття літака рейсу МН17. Уряди Британії та Польщі озвучили свої окремі позиції, а Норвегія – спільну позицію третіх сторін, в них ішлося про питання екстратериторіальної юрисдикції, а також співвідношення міжнародного гуманітарного права й Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
До складу делегації України входили заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, представники Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України. Їм допомагали юридичні радники Бен Емерсон, Тімоті Отті та Лорд Гульєльмо Вердіраме.
Отже, чи з’явилася в суді російська сторона, коли очікувати рішення Європейського суду з прав людини та які наслідки воно матиме для РФ.
ЧОТИРИ МІЖДЕРЖАВНІ ПОЗОВИ
Нагадаємо, як формувалася ця масштабна і комплексна справа «Україна та Нідерланди проти Росії», яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну об'єднує в собі вже чотири міждержавні позови.
У 2020 році було об’єднано три міждержавні справи в одну – «Україна та Нідерланди проти Росії»:
● «Україна проти Росії (щодо східної України)» за заявою №8019/16, яка стосується масових та систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
● «Україна проти Росії» за заявою №43800/14 щодо викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію Російської Федерації у 2014 році;
● «Нідерланди проти Росії» за заявою №28525/20 щодо збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17.
У січні 2023 року Велика палата ЄСПЛ ухвалила рішення щодо прийнятності спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» за вищенаведеними трьома заявами (щодо східної України, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу МН17), визнавши її прийнятною.
Після повномасштабного вторгнення Україна звернулася в ЄСПЛ із новою заявою і 17 лютого 2023 року ЄСПЛ повідомив Уряд України про об’єднання з міждержавною справою. Тож четвертою у провадженні «Україна та Нідерланди проти Росії» стала справа «Україна проти Росії» за заявою №11055/22 (щодо повномасштабного вторгнення РФ).
Як зауважила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, для цього позову українська сторона документувала та подавала інформацію «по гарячих слідах», він великий і має багато аспектів.
До міждержавної справи приєдналася як третя сторона такі країни: Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Данія, Естонська Республіка, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Ірландія, Італійська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Королівство Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Словацька Республіка, Словенська Республіка, Королівство Іспанія, Королівство Швеція, Ісландія, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії та Болгарія.
ПОНАД СІМ ГОДИН СЛУХАНЬ ТА ДОДАТКОВІ 15 ХВИЛИН ДЛЯ УКРАЇНИ
Усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» в ЄСПЛ стартували о 9:15 ранку за місцевим часом і тривали понад сім годин.
Першою слово у суді мала Україна. Зазвичай кожній стороні виділяється 45 хвилин на виступ. Однак, враховуючи унікальність міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії», великий обсяг порушень, що тривають вже десять років, від початку збройної агресії Російської Федерації проти України, суд дав українській делегації годину.
Відкривала виступ української сторони заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра. Вона підкреслила, що Росія із 2014 року намагається знищити державний суверенітет України, а з початком повномасштабного вторгнення продовжує зазіхати на основи правопорядку всієї Європейської спільноти.
«На жаль, повернути втрачені життя та здоров’я, розірвані в буквальному сенсі долі, подолати особисту трагедію кожного, хто постраждав від злочинних дій Росії, об’єктивно неможливо. Але водночас існує міжнародна система правосуддя, в основу якої покладено захист фундаментальних прав людини та забезпечення відповідальності за їх порушення. Тож для України ця справа має сакраментальне значення, адже мова йде про глобальне питання встановлення справедливості шляхом притягнення агресора до міжнародної відповідальності за масові та систематичні порушення прав людини на території нашої держави і, відповідно, забезпечення належного відшкодування жертвам порушень та державі в цілому», – сказала в коментарі Укрінформу Ірина Мудра.
Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко підсумовувала та завершувала виступ української сторони. «У нас складні юридичні питання та порушення прав людини, які тривають з 2014 року, тобто десять років. Крім того, дві держави-заявниці, тобто ми і Нідерланди. У моїй практиці за 12 років роботи це були найдовші слухання», – розповіла вона в коментарі Укрінформу.
Під час свого виступу в суді українська сторона наголосила, що російська агресія – це довготривала та послідовна політика Російської Федерації.
Україна протягом 10 років працювала над тим, щоб надати Європейському суду з прав людини найповніші докази тривалої та жорстокої діяльності Росії.
Викрадення та примусові зникнення, убивства та позасудові страти, тортури, незаконні арешти та затримання, захоплення та утримання цивільних осіб, сексуальне насильство, придушення мирних зібрань і свободи поглядів, залякування, утиски та переслідування релігійних груп, захоплення та знищення власності, придушення вживання української мови – все це набуло системного характеру на окупованих територіях України, починаючи ще з 2014 року.
Після повномасштабного вторгнення Росія продовжує скоювати величезну кількість жахливих злочинів.
Українці стикаються з постійними ракетними обстрілами житлових будинків та цивільної інфраструктури, масовими депортаціями та переміщеннями цивільного населення, утриманням мирних громадян у «фільтраційних» центрах.
«Порушення прав людини є масовими та системними. Жахливі злочини мають місце на окупованих територіях з 2014 року, і після повномасштабного вторгнення ці злочини стали ще ганебнішими, а їхня кількість з боку Росії збільшилася. Я також звернула увагу Суду на випадки, коли взагалі були вбиті, розстріляні наші люди, які намагалися залишити небезпечну територію, вийти з-під окупації. Постійно об'єктами нападу було саме цивільне населення, цивільні будівлі», – сказала Сокоренко.
Зі свого боку Нідерланди, представляючи свою позицію у частині їхніх скарг щодо збиття пасажирського літака рейсу МН17, підкреслили, що трагедія забрала життя 298 людей і винних досі не покарано. Комплекс «Бук», з якого було знищено МН17, був транспортований із території Росії, а після того, як літак був збитий, комплекс «Бук» повернули в РФ. Також від імені родичів загиблих рейсу МН17 у Суді виступив нідерландець Піт Плуг, член правління фонду «Авіакатастрофа», який у трагедії утратив брата, невістку та племінника. Останків його брата досі не знайшли. Піт Плуг розповів суду, як дії Росії назавжди змінили життя родичів загиблих, що Росія несе відповідальність за смерті їхніх найрідніших і має бути покарана за страшну війну в Україні.
«Сьогодні у Суді я побачив багато країн, які приєдналися як третя сторона та підкреслюють важливість притягнення Росії до відповідальності щодо збиття рейсу MH17 і війни в Україні. Чути таку підтримку було надзвичайно приємно. Як на мене, це обнадійливий знак того, що Суд може ухвалити рішення на нашу підтримку. Через багато років після збиття МН17 це слухання показало, що наша думка широко підтримується. Сподіваюся, що для родичів загиблих настав час незабаром почути рішення ЄСПЛ», – сказав у коментарі Укрінформу родич трьох жертв трагедії МН17, член правління фонду «Авіакатастрофа» Антон Котте, який також був присутній на слуханнях в ЄСПЛ.
Росія не була присутня на слуханнях щодо суті справи «Україна проти Росії (щодо Криму)», які відбулися у грудні 2023 року. Так само Росія не з’явилася і на слуханнях 12 червня 2024 року. Утім, це жодним чином не перешкоджає можливості суддів ЄСПЛ розглянути цю справу та винести рішення.
ЩО ДАЛІ
Після виключення з Ради Європи Росія вже не є стороною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод з 16 вересня 2022 року. Водночас за Росією залишилося право брати участь у розгляді справ проти неї, і ЄСПЛ повідомляв російську сторону про слухання.
Те, який юридичний вплив на Росію матиме майбутнє рішення суду, Укрінформу прокоментувала Ірина Мудра: «Варто підкреслити, що зобов’язання виконувати рішення ЄСПЛ не має обмежень у часі. Тобто якщо Росія коли-небудь у майбутньому матиме намір повернутися до Ради Європи, вона буде зобов’язана виконати всі рішення ЄСПЛ. Важливо й те, що встановлення відповідальності РФ за порушення прав людини в Україні у згаданій вище міждержавній справі створить міцну основу для потерпілих, які подали індивідуальні заяви до ЄСПЛ проти Росії, зокрема у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Таким чином постраждалі матимуть правові підстави вимагати від РФ компенсації за порушення їхніх прав та завдані збитки».
Вона зазначила, що суддям ЄСПЛ доведеться вивчити величезну кількість доказів, і водночас навела приклади по часу розгляду справ по Криму і Донбасу. «Можна згадати, що на попередньому етапі розгляду міждержавних справ щодо прийнятності й у міждержавній справі по Криму, й у справі щодо Донбасу між слуханнями щодо прийнятності та винесенням ЄСПЛ рішення щодо прийнятності пройшов приблизно 1 рік, що є доволі швидким результатом, зважаючи на попередній досвід винесення рішень ЄСПЛ у міждержавних справах щодо інших країн».
Ірина Мудра також нагадала, що у попередньому рішенні у частині щодо Донбасу з 2014 року Україна вже отримала надзвичайно хороше рішення, адже ЄСПЛ установив, що Росія контролювала так звані ЛДНР з травня 2024 року, а розгортання регулярних російських військ на території України відбулося не пізніше серпня 2014 року. Також у цьому рішенні було вказано, що скарги щодо збиття рейсу МН17 у липні 2014 року підпадають під юрисдикцію Росії, адже літак був збитий з території, яку контролювали російські сили.
«Отже, у рішенні щодо суті стосовно Донбасу та повномасштабного вторгнення ми очікуємо встановлення судом юридичного факту масових порушень прав людини та відповідальність Росії за такі порушення. Ми очікуємо, що ЄСПЛ встановить наявність таких порушень з боку РФ. Та більше того, що порушення, вчинені Росією, є «адміністративною практикою», тобто що вони мали системний характер і найголовніше – погоджений державою-агресором, тобто вчинялися з відома російської влади», – підкреслила Ірина Мудра.
За її словами, ця справа є нічим іншим як можливістю для України встановити справедливість на міжнародному рівні, показати світовій спільноті реальні докази злочинів Росії, оцінені незалежним міжнародним судовим органом.
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко розповіла, що одразу після слухань суд має почати підготовчу роботу щодо того, яким має бути рішення. «Я знаю весь обсяг матеріалу, який був поданий, усі деталі, тож розумію, що суддям доведеться витратити дуже багато часу, щоб усе зважити та якісно опрацювати. Попереднє рішення тільки по прийнятності справи складало більше 200 сторінок», – зазначила вона.
Утім, Маргарита Сокоренко сподівається, що рішення ЄСПЛ нам чекати не через багато років, а все ж у більш видимій перспективі. «Півтора року, рік – але це моє найкраще сподівання», – підсумувала вона.
Ірина Драбок, Гаага
