У Грузії шість проєвропейських партій підписали «Декларацію єдності»
Про це повідомляє Эхо Кавказа, передає Укрінформ.
Документ підписали «Єдиний національний рух», «Гірчі – більше свободи», «Лело», «Ахалі», «Дроа» та «Стратегія Агмашенебелі».
Партії мають намір домогтися перемоги на виборах 26 жовтня і формування коаліційного уряду.
Опозиціонери заявляють, що занепокоєні діями правлячої партії «Грузинська мрія» на чолі з олігархом Бідзіною Іванішвілі, а також уряду, який «підпорядковується олігарху, ігнорує основні цінності демократії та навмисно перешкоджає прагненню Грузії вступити до ЄС та НАТО».
У «Декларації єдності» не зазначено, чи партії вийдуть на вибори єдиним списком. Вони обіцяють не пізніше 8 липня «знайти найбільш ефективну конфігурацію єдності, яка принесе максимальний результат на виборах».
Партії зобов'язуються не брати участь у затвердженні після виборів такого уряду, у якому братиме участь «Грузинська мрія». Після парламентських виборів вони підтримають єдиного кандидата у президенти.
Партії пропонують приєднатися до документа й іншим опозиційним силам.
«Грузинську хартію», запропоновану президентом Саломе Зурабішвілі, підписали представники понад 15 опозиційних партій та опозиційні члени парламенту. Документ передбачає створення тимчасового уряду після парламентських виборів 26 жовтня; проведення комплексних реформ, у тому числі скасування скандального закону про «іноагентів»; проведення дострокових парламентських виборів «у вільних та справедливих умовах». Приєднання до Хартії не зобов'язує йти на вибори єдиним списком.
Як повідомляв Укрінформ, високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу обговорять у Люксембурзі ситуацію в Грузії і можливі санкції у зв'язку із затвердженням Тбілісі закону про «іноагентів».
14 травня парламент Грузії у третьому читанні ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу» (про «іноагентів»). Документ було ухвалено попри протести та зростання напруженості у країні.
18 травня президент Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на документ, наголосивши, що він «повністю повторює дух російського закону», а його зміст є неконституційним. Парламент 28 травня подолав президентське вето, остаточно затвердивши закон.
Венеційська комісія Ради Європи рекомендувала Грузії скасувати закон «Про прозорість іноземного впливу» в його нинішньому вигляді. Водночас Євросоюз та його країни-члени розглядають заходи реагування на рішення парламенту Грузії, який відхилив вето президента на цей закон.
Фото: Новини-Грузія
