У Грузії набрав чинності суперечливий закон про «іноагентів»

У Грузії набрав чинності суперечливий закон про «іноагентів»

Укрінформ
У Грузії у четвер, 1 серпня, запрацював реєстр для реєстрації профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та ЗМІ, створений на основі суперечливого закону про «іноагентів».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NewsGeorgia.

Закон зобов'язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили».

До 1 січня 2025 року вони мають надати Мін'юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.

Читайте також: У Грузії діяльність деяких держустанов усе більше нагадує риторику Кремля - ISW

За ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів США). Згодом за кожен місяць «прострочки» стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів США).

Закон про іноагентів, який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето, проте 28 травня парламент його подолав.

У народі закон прозвали «російським» — за подібність до чинного в РФ.

ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний «змусити замовкнути критичні голоси». На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори в Грузії.

Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе запевнив, що, незважаючи на ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Глава правлячої партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, між тим, заявляв, що у разі невиконання вимог рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.

Читайте також: До Конституційного суду Грузії подали вже третій позов щодо закону про «іноагентів»

Понад двісті НУО ще до ухвалення закону заявили, що не мають наміру реєструватися в реєстрі. Вони звернулися до Конституційного суду Грузії, вимагаючи скасування спірної ініціативи. Позови з аналогічними вимогами до КС направили президент Грузії та опозиційні політики у парламенті.

Заявники стверджують, що закон порушує статті Конституції про інтеграцію країни до ЄС та НАТО, про права на об'єднання, недоторканність приватного життя та рівність.

У КС Грузії заявили, що позови буде об'єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».

Як повідомляв Укрінформ, учора уряд Сполучених Штатів призупинив виділення допомоги грузинському уряду на суму понад 95 мільйонів доларів через його антидемократичні дії.

Фото з сайту sova.news

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-