Нобелівську премію миру отримала японська організація, що бореться за ядерне роззброєння
Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.
Як зазначається, організація об’єднує людей, які пережили атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі та їхніх родичів.
У відповідь на ядерні бомбардування в серпні 1945 року виник глобальний рух, відомий як «Хібакуша» (Hibakusha), учасники якого «невтомно працювали над підвищенням обізнаності про катастрофічні гуманітарні наслідки застосування ядерної зброї». Поступово сформувалася потужна міжнародна норма, що таврує застосування ядерної зброї як морально неприйнятне. Ця норма стала відома як «ядерне табу».
Свідчення тих, хто вижив у Хіросімі та Нагасакі - є унікальними в цьому широкому контексті, наголошується у заяві. «Ці історичні свідки допомогли сформувати та консолідувати широку опозицію щодо ядерної зброї в усьому світі, спираючись на особисті історії, створюючи освітні кампанії на основі власного досвіду та виступаючи з нагальними застереженнями проти розповсюдження і застосування ядерної зброї», - зазначили у Норвезькому Нобелівському комітеті.
Там відзначили, що за майже 80 років ядерна зброя не застосовувалася у війні. «Надзвичайні зусилля Nihon Hidankyo та інших представників "Хібакуша" зробили великий внесок у встановлення ядерного табу. Тому викликає занепокоєння те, що сьогодні це табу знаходиться під тиском», - йдеться у заяві.
Як наголошують у комітеті, ядерні держави модернізують і вдосконалюють свої арсенали, нові країни готуються до набуття ядерної зброї, також лунають погрози застосувати її у поточних війнах. «У цей момент історії людства варто нагадати собі, що таке ядерна зброя: найбільш руйнівна зброя, яку коли-небудь бачив світ», - йдеться у заяві.
Зазначається, що основою світогляду Альфреда Нобеля була віра в те, що віддані своїй справі люди можуть змінити світ на краще. «Присуджуючи цьогорічну Нобелівську премію миру Nihon Hidankyo, Норвезький Нобелівський комітет хоче вшанувати всіх тих, хто вижив, хто, незважаючи на фізичні страждання і болючі спогади, вирішив використати свій цінний досвід для плекання надії і залучення до боротьби за мир», - йдеться у заяві.
Як повідомляв Укрінформ, торік Нобелівський комітет присудив премію миру правозахисниці з Ірану Наргес Мохаммаді, яка виступає за права жінок та була ув'язнена владою країни.
В понеділок, 7 жовтня, розпочався Нобелівський тиждень. Лауреатами Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 2024 року стали американські вчені Віктор Емброс та Гарі Равкін за відкриття мікроРНК та їхньої ролі в посттранскрипційній регуляції генів.
У вівторок Нобелівську премію в галузі фізики 2024 року здобули американський науковець Джон Гопфілд та канадський дослідник Джеффрі Гінтон.
Лауреатами Нобелівської премії з хімії 2023 року стали вчений з США Девід Бейкер «за обчислювальний дизайн білка» та британці Деміс Хассабіс та Джон Джампер «за передбачення структури білка».
Лауреат премії з економіки у пам'ять про Альфреда Нобеля буде оголошений 14 жовтня.
Нобелівська премія – одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума премії змінюється залежно від доходів Фонду Нобеля. Цього року вона становитиме 11 млн шведських крон (близько $1,1 млн).
Церемонія вручення Нобелівської премії відбудеться в мерії Стокгольма 10 грудня – у річницю смерті Альфреда Нобеля.
