У Бундестазі відбулася дискусія про допомогу Україні

Це вчергове засвідчили дебати щодо України в Бундестазі в п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Німеччина допомагає потужно, але в співвідношенні до ВВП вона на 14-му місці. Тож можна зробити більше», - заявив депутат від опозиційного Християнсько-демократичного союзу Йоганн Давід Вадефуль.

Він підкреслив, що Володимиру Путіну не буде дозволено з такими «ексцесом насильства» намалювати нову політичну карту Європу, для цього допомогу Україні треба посилити. Вадефуль нагадав про заклик глави ХДС і кандидата на посаду канцлера Фрідріха Мерца до європейських країн разом зробити «контактну групу», в рамках якої визначитися з допомогою Україні.

Цю ініціативу згадав і представник тої ж партії Томас Ерндл, зазначивши, що такий механізм буде покликаний виробити європейський шлях до миру. За його словами, потрібні чіткі цілі в допомозі Україні, а не позиція: «Допомагати стільки, скільки буде потрібно». Чинному канцлеру Олафу Шольцу політик закинув те, що він «торгує страхом» і робить передвиборчу кампанію за рахунок українців.

Критика на адресу глави уряду пролунала також з боку Крістіана Дюрра, представника Вільної демократичної партії (яка кілька тижнів тому вийшла з урядової коаліції, що призвело до політичної кризи в ФРН). Говорячи про телефонний дзвінок Шольца Путіну, він запитав канцлера (який не був присутній в залі), чи то «була наївність чи передвиборча боротьба?». Дюрр назвав висловлювання Шольца про те, що «з безпекою Німеччини не можна грати в російську рулетку» повторенням путінських наративів, як і позицію, що «той, хто постачає далекобійну зброю, може спровокувати ядерну війну». Ліберал дорікнув Шольцу і за те, що він весь час говорив, що Німеччина в питанні надання військової допомоги «іде в ногу з американськими друзями», але після того як США мали мужність дозволити використання ATACMS, не дав зелене світло на передачу Taurus. «Треба діяти зараз. Це стало б мирним рішенням у Європі», - підсумував депутат.

Слово «наївність» пролунало також у виступі представниці «Зелених» Дебори Дюрінг. Вона назвала наївними заклики тих політиків, які вимагають зупинки постачання Україні озброєнь, щоби заохотити Росію до переговорів. Змусити Путіна сісти за стіл переговорів може, на її думку, підтримка України зброєю, а також послідовне дотримання санкцій, яке послабить російську економіку. «Для людей в Україні Путін є найбільшим хорором (жахом - ред.), для нас – найбільшою загрозою», - зазначила депутатка.

Від фракції СДПН, яка наразі є правлячою, Ральф Штегнер просував повістку Шольца, підкресливши, що Німеччина «має довге дихання» в питанні підтримки України. «Ми не хочемо ескалації війни, ми маємо подбати, щоби не стати стороною війни», - заявив Штегнер і додав, що саме так думає німецький народ. Позиція есдеків така: «Рішуча підтримка України без ескалації та при максимальних дипломатичних зусиллях». Водночас парламентарій наголосив на неприпустимості ухвалення рішень за спиною українців. «Домовленість між Трампом і Путіним була б поганою для України», - сказав він.

Праві та ліві популісти як завжди заявляли, що це не війна Німеччини, але вони мають платити за неї, і закликали: «Жодного центу, жодної зброї, жодного німецького солдата Україні».

Ініціювала дебати Вільна демократична партія. В обґрунтуванні йдеться: Україна має бути забезпечена «всією необхідною зброєю та боєприпасами без подальших зволікань і без обмежень радіусу дії». Федеральний уряд повинен усіма силами протистояти нападу Росії на Україну, щоб країна змогла відновити свою повну територіальну цілісність у своїх кордонах, які були також Росією в 1991 році, і свій повний суверенітет, - заявили ліберали. Вони також закликають спрямувати зусилля на «конкретну перспективу вступу України в НАТО» та подальший пакет підтримки України, узгоджений з європейськими партнерами до вступу Дональда Трампа на посаду президента США 20 січня 2025 року.

Як повідомляв Укрінформ, офіційний Берлін категорично відкидає ідею направлення в Україну своїх солдатів у будь-якій якості та кількості зараз, але німецькі військові обговорюють різні сценарії на час, коли активні бойові дії на фронті завершаться.