Клімат vs війна: як боротьба із кліматичною кризою може допомогти Україні
З 11 по 22 листопада 2024 року в Азербайджані проходила Кліматична конференція зі зміни клімату (COP), яку щороку проводить ООН. Основна увага COP 2024 зосереджена на фінансуванні, адже для скорочення викидів потрібні передусім інвестиції. Тож наприкінці конференції країни уклали угоду, за якою розвинені країни мають збільшити допомогу країнам, що розвиваються, зі $100 млрд до $300 млрд для їхньої боротьби зі змінами клімату до 2035 року.
Загалом на заході було присутньо майже 200 країн та понад 70 тисяч делегатів, у тому числі й з росії. Країни, яка зачіпає усе живе та неживе, зокрема спричиняє жертви серед цивільних і військових, руйнує міста, на відновлення яких підуть роки. Проте тема клімату серед українців непопулярна, а дехто і зовсім вважає її «не на часі». «Вокс Україна» розібрала основні міфи щодо клімату, вплив російської агресії на нього в Україні та можливі шляхи розв’язання проблем під час війни.
МІФ: «ПРОБЛЕМИ З КЛІМАТОМ НАДУМАНІ»
У мережі справді можна зустріти думки, що проблеми з кліматом є «вигадкою» окремих політичних сил, які начебто використовують цю тему для піару, і роздмухуванням проблеми там, де її «немає». Однак такі тези помилкові. Основною ознакою кліматичної кризи є глобальне потепління, тобто тривале підвищення загальної температури планети. Рушієм глобального потепління є дії людей, зокрема використання викопного палива, вирубка лісів, надмірне споживання товарів тощо.
Найбільше на клімат впливає викопне паливо — вугілля, нафта, природний газ. Людство впродовж століть використовує його, наприклад, для виробництва тепла, електроенергії, хімікатів, пального для транспорту. При спалюванні викопне паливо утворює так званий «парниковий ефект», адже деякі гази затримують тепло і не дають йому вийти з атмосфери. Саме це надлишкове тепло і призводить до підвищення глобальної температури Землі.
За даними ООН, концентрація парникових газів досягла піка за останні 2 мільйони років. Через це, десятиліття 2014-2023 років вважають найтеплішим, адже середня температура Землі стала на 1,2°C вище порівняно з доіндустріальним періодом 1850-1900 років. Глобальне потепління впливає безпосередньо на людей. До прикладу, такі погодні явища, як хвилі спеки, шторми, повені можуть призвести до смерті людей, поширення різних хвороб, забруднення навколишнього середовища, у тому числі й води. Так, за даними Всесвітньої метеорологічної організації, 2024 рік став найтеплішим за всю історію спостережень. Цього року рекордні температури фіксували у країнах ЄС, Африці, Азії, Америці. Кліматичну кризу, а саме аномальну спеку, цього літа відчули на собі й українці. Крім того, зміна клімату, спричинена діями людей, збільшила кількість опадів та посилила вітер урагану «Хелен», який зачепив американські штати — Флориду, частину Джорджії, Теннессі — наприкінці вересня цього року.
Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляє, що близько 3,6 мільярда людей живуть у регіонах, чутливих до зміни клімату. Через це організація прогнозує понад 250 тисяч додаткових смертей щороку у період з 2030 по 2050 роки.
МІФ: «КЛІМАТ НЕ НА ЧАСІ»
В умовах російських обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна намагається все більш активно впроваджувати відновлювальні джерела енергії (ВДЕ), але насправді це є одночасно і інструментом у боротьбі із кліматичною кризою. Також зменшення споживання викопного палива в ЄС, яке частково йде через Україну, допоможе посилити ізоляцію росії.
У 2021 році близько 40% трубопровідного газу в ЄС отримували з рф, а найбільшим імпортером була Німеччина. Одним із транзитерів цього газу є Україна. Ще у 2009 році «Нафтогаз» та «Газпром» уклали транзитний договір на 10 років, за яким газ до ЄС йшов через Україну. Після завершення попереднього договору Україна та рф у 2019 році уклали новий договір вже на 5 років, термін якого завершиться наприкінці 2024 року. Як каже прем’єр-міністр Денис Шмигаль, угоду про транзит газу після 2024 року продовжувати не планують.
Після повномасштабного вторгнення країни ЄС на тлі санкцій проти рф повністю припинили імпорт російського вугілля, а також зменшили імпорт нафти з 28% у 2021 році до 3% у 2023 році. Разом із цим впав й імпорт трубопровідного газу з 40% у 2021 році до 8% у 2023 році. На рішення про скорочення імпорту газу впливав, зокрема шантаж росії. У березні 2022 року путін відмовився приймати оплату в доларах і євро від «недружніх країн» та вимагав ЄС сплатити за газ в рублях. У такий спосіб росія намагалася обійти санкції.
У коментарі VoxCheck експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод каже, що рішення країн ЄС зменшити імпорт російського викопного палива підтримує Україну в кількох важливих аспектах: «По-перше, це посилює економічну ізоляцію росії, обмежуючи її можливості фінансувати війну. Втрата ринку ЄС знижує доходи росії від експорту, тим самим скорочуючи її ресурси для продовження агресивних дій. По-друге, таке рішення дозволяє посилити стратегічне партнерство між Україною та ЄС, що має ключове значення для довгострокової енергетичної безпеки регіону».
Але до чого тут клімат? Насправді зменшення імпорту російського викопного палива ще й сприяє більшому виробництву чистої енергії в ЄС. Для вироблення електроенергії більше використовують відновлювальні джерела — сонце і вітер, а натомість менше російський газ.
Тема відновлювальної енергетики важлива і в умовах російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Старша експертка у сфері відкритих даних DiXi Group Оксана Зуєва зазначає, що за 2022-2023 роки енергосистема України втратила близько 21 ГВт потужностей. Станом на жовтень 2024 року через атаки дронів і ракет було втрачено ще понад 9 ГВт теплової та гідрогенерації. Тож у цьому випадку Україні може допомогти «зелена» енергетика, як-от вітрові й сонячні станції. Хоча і їх росіяни руйнували, а обладнання на тимчасово окупованих територіях розкрадали.
Генеральний директор компанії «ДТЕК ВДЕ» Олександр Селищев зазначає, що у найближчій і середньостроковій перспективі втрачену енергетику може надолужити саме вітрова генерація. Побудувати таку станцію можна за рік, а масштабні об’єкти за 2-3 роки.
До того ж будівництво та експлуатація вітрових електростанцій має набагато менший вплив на навколишнє середовище, ніж викопне паливо. Використання цих станцій допоможе зменшити викиди парникових газів і вплив на зміну клімату. Так Україна зможе розв’язати одразу дві проблеми — забезпечити більше вироблення електроенергії для населення в умовах обстрілів енергооб’єктів, а також виконувати умови Паризької кліматичної угоди, підписаної Україною у 2016 році. На прикладі даних аналітиків DiXi Group можна побачити, що використання відновлювальних джерел енергії в Україні вже зростає. У 2021 році на них припадало 14,7% виробництва електроенергії (6,7% ГЕС і ГАЕС та 8% інші ВДЕ). У 2024 році це показник зріс до 22,1% (11,8% ГЕС і ГАЕС та 10,3% інші ВДЕ).
У коментарі VoxCheck директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак зазначає, що перевага відновлювальних джерел енергії в умовах війни — їхня децентралізація. Тобто це не велике джерело, як-от АЕС, яке сконцентроване в одній точці, а навпаки розгалужена система: «Це дуже велика кількість не дуже потужних джерел, які забезпечують потребу на місцях. Тобто немає стратегічного об’єкта, як ТЕС, у які поцілили і одразу відбуваються великі втрати для електромережі…Якщо ми говоримо про сонячну станцію, де стоять ряди панелей і у яку сталося влучання, то руйнуються, наприклад, 5, 10 або 20 панелей, які можна замінити і далі станція продовжує працювати. Вугільні та газові станції так не працюють. Якщо є влучання, то вся система зруйнована».
Є і мінуси, адже, до прикладу, сонячні панелі, за словами Гозак, є сезонним приладом. Панелі залежать від сонця та відповідно взимку вироблятимуть менше енергії, а під час снігопаду потребуватимуть ще й додатково очищення. Водночас сонячні панелі з погляду на вартість обслуговування є дешевшим та швидшим джерелом енергії на противагу атомному реактору, який потребує постійного палива і на побудову якого може піти до 20 років.
Щобільше, у майбутньому, на думку директорки Greenpeace, Україна зможе експортувати зелену енергетику: «З розвитком відновлювальної енергетики в Україні пізніше ми зможемо експортувати її в Європу. Ми бачимо це як джерело надходження в бюджет і загалом експорт важливий для держави. У нас точно є сусідні країни Євросоюзу, які зацікавлені в зеленій енергетиці, тому тут є значний потенціал».
Експертка DiXi Group Альона Корогод додає, що перехід на ВДЕ є важливим кроком у боротьбі з кліматичною кризою, однак лише цього недостатньо: «Для ефективного подолання кліматичної кризи необхідний комплексний підхід, що включає не лише розвиток ВДЕ, але й підвищення енергоефективності та декарбонізацію різних галузей економіки, передусім транспорту й промисловості. Лише інвестиції у ВДЕ можуть бути недостатніми через притаманну їм нестабільність виробництва електроенергії (залежність від погодних умов), тому ключовим є також розвиток систем зберігання енергії та інтелектуальних мереж (smart grids), що дозволяють ефективніше управляти енергоспоживанням і зберігати надлишки енергії».
Варто зазначити, що клімат варто розглядати й у контексті вступу України до ЄС. Європейська комісія вказує, що для членства в ЄС Україні треба докласти значних зусиль, аби відповідати законам ЄС щодо клімату. Деякі кроки, як-от ухвалення планів щодо контролю промислового забруднення, встановлення шкідливих речовин у повітрі для його покращення Україна вже зробила. Однак для, наприклад, промислової діяльності та тваринництва, які підпадають під законодавство ЄС про промислові викиди, необхідні значні законодавчі зміни та інвестиції. Згідно з загальним висновком Єврокомісії, Україна поки що лише частково узгодила своє кліматичне законодавство з вимогами ЄС, а впровадження змін перебуває на ранньому етапі. Тож тему клімату не варто оминати, зважаючи на те, що вступ до ЄС є стратегічно важливою ціллю для України.
МІФ: «ВІЙНА НЕ ВПЛИВАЄ НА КЛІМАТ»
Від початку повномасштабного вторгнення росіяни не лише системно вбивають цивільних і військових та руйнують міста, а й завдають великих збитків екосистемі України. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, сума збитків, завданих довкіллю, внаслідок війни становить майже 2,8 трлн грн.
Як зазначав нині ексочільник Міндовкілля Руслан Стрілець, станом на травень 2024 року викиди вуглекислого газу внаслідок великої війни становлять близько 180 млн тонн. Згідно зі звітом Центру екологічних ініціатив «Екодія» та Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів, найбільше викидів спричиняють бойові дії, ландшафтні пожежі та пошкодження енергетичної інфраструктури. Наприклад, багато викидів утворюється від виробництва і використання зброї, постачання техніки із-за кордону. Також для захисту цивільного населення, а саме для укриттів, Україна використовує бетон, який збільшує викиди вуглецю. Однак саме росія відповідальна за те, що українцям доводиться нарощувати виробництво зброї для захисту власної території та робити мобільні укриття для цивільних з малоекологічних матеріалів.
Також автори звіту припускають, що близько 80% викидів від російського викопного палива, використаного у воєнних діях, сталися саме на окупованих територіях України й лише 20% на території самої росії.
Росія не лише завдає шкоди навколишньому середовищу в Україні, а й просуває ідею використання неекологічних ресурсів на міжнародних конференціях. Наприклад, на цьогорічній Кліматичній конференції зі зміни клімату росія обговорювала з Азербайджаном розширення співпраці у сфері нафти та газу, хоча ціль заходу — навпаки сприяти його зменшенню. Росіяни активно просували викопне паливо та назвали його «останнім паливом для людства», а ядерну енергетику «найчистішою у світі». Президент російського дослідницького центру «Курчатовский институт» міхаіл ковальчук взагалі заявив, що їхня енергетика є «найчистішою у світі», а Захід ще й має платити росії за «очищення планети», а точніше ліси, які поглинають вуглекислий газ. Насправді ж росія не докладає достатніх зусиль до подолання кліматичної кризи та є четвертою за величиною країною у світі з викидів парникових газів.
ЩО УКРАЇНА МОЖЕ РОБИТИ ТА ВЖЕ РОБИТЬ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ З КЛІМАТОМ?
Найбільше на зміну клімату впливає енергетика, адже три чверті світових викидів парникових газів виникають саме через спалювання вугілля, нафти і газу для опалення, виробництва електроенергії, транспорту. У коментарі VoxCheck експерти «Екодії» кажуть, що для зменшення викидів необхідно впроваджувати енергоефективні заходи, аби потребувати менше енергії. І переходити на відновлювану енергетику, щоб виробляти енергію без викидів парникових газів: «Це можна робити і в себе у квартирі. Наприклад, обрати енергоощадні електроприлади або вимикати їх із розетки, коли не користуєтеся. Можна в будинку разом з сусідами, наприклад, повністю утеплити фасад (бо клаптикове утеплення не працює і шкодить стінам) або встановити сонячні панелі. Фонд енергоефективності може навіть частково покрити витрати на такі заходи для ОСББ в рамках програм “ГрінДім” чи “Енергодім”».
Також за словами фахівців «Екодії», енергоефективність має бути пріоритетом у всіх секторах на державному рівні. Будувати нову інфраструктуру мають за найвищими стандартами енергоефективності, щоб нові будівлі споживали мінімум. Крім того, варто із вищими показниками енергоефективності також відбудовувати і пошкоджене росією житло.
Окрім цього, 30 жовтня 2024 року набув чинності закон «Про основні засади державної кліматичної політики». Україна зобов’язується сприяти досягненню кліматичної нейтральності, тобто максимально скоротити викиди газів, до 2050 року. Для цього встановили проміжну ціль — зменшити викиди парникових газів на 65% до 2030 року, яке буде дорівнювати рівню викидів 1991 року. Людям, які сприятимуть адаптації до зміни клімату, надаватимуть кредити на пільгових умовах та фінансову підтримку. Тоді як галузям, які працюють з викопним паливом і не відповідають вимогам зменшення викидів, навпаки зменшать або скасують державну підтримку.
Екологічна безпека також входить до «Формули миру», ініційованої Президентом України. На державному рівні Україна закликає міжнародну спільноту допомогти оцінити рівень шкоди навколишньому середовищу від російського вторгнення і притягнути рф до відповідальності за це. А також відновити навколишнє природне середовище розмінуванням земель, відродженням знищених лісів, створенням нових парків тощо.
ЩО ВИ МОЖЕТЕ РОБИТИ ДЛЯ БОРОТЬБИ ІЗ КЛІМАТИЧНИМИ ЗМІНАМИ?
На державному рівні Україна впроваджує різні проєкти із боротьби зі змінами клімату. Однак їхня реалізація може значно пришвидшитися, а результати стануть більш відчутними завдяки активній участі кожного з нас. Ось декілька порад, що ви можете робити вже сьогодні для протидії проблем з кліматом:
- відмовитися від спалювання сухої трави і листя на території приватних будинків, адже це може спричинити пожежу та як наслідок шкідливі викиди в атмосферу, замість цього придбайте садовий компостер;
- користуватися багаторазовими предметами, сортувати сміття, яке забруднює навколишнє середовище (найближчий пункт сортування у своєму місті можете знайти тут);
- подумати про встановлення сонячних панелей, обладнання на які у деяких випадках може профінансувати держава через Фонд енергоефективності;
- більше користуватися транспортом, який не спричиняє викидів (велосипед, електротранспорт);
- долучатися до щорічних заходів, пов’язаних із кліматом, як от Всесвітній день прибирання або Всеукраїнський молодіжний екологічний форум;
- стати кліматичним активістом та просувати ідею боротьби із кліматом.
В умовах війни Україна не може на 100% впроваджувати усі рекомендації ООН щодо подолання кліматичної кризи. Російські обстріли змушують використовувати зброю для захисту та неекологічні, але життєво необхідні засоби, такі як бетонні укриття. Проте кожен із нас щоденно може поступово змінювати підхід до, наприклад, використання речей. Єдність, згуртованість українців допомогла вистояти проти росіян в перші дні повномасштабного вторгнення, а отже і глобальні зміни нам також під силу.
Автори:
Єлизавета Ткаченко, аналітикиня VoxCheck
реклама