Вибори в Німеччині: У Мерца попереду - непрості коаліційні переговори

За попередніми результатами Федеральної виборчої комісії, наявними на момент публікації матеріалу, блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів отримав 28,52% голосів.  

На другому місці, як і очікувалося, – праворадикальна «Альтернатива для Німеччини» з 20,8%. Результат цієї політсили, який удвічі більший за той, що вони здобули на попередніх виборах, – величезний успіх для партії, історія якої налічує усього 12 років.

Соціал-демократи дійшли до фінішу з найгіршим для себе результатом в історії – 16,41%.

«Зелені» здобули лише 11,61%, хоча рейтинги обіцяли їм близько 15%.

Ліва партія неочікувано виборола дуже добрий результат на рівні  8,77 % і бурхливо радіє, адже Блок Сари Вагенкнехт, політсила, яка на початку минулого року скандально вийшла з Лівої партії, не змогла подолати 5-відсотковий барʼєр – 4,9%.

Ліберали з Вільної демократичної партії, які до листопада минулого року входили в правлячу коаліцію, набрали лише 4,33%. Вони стали найбільшими «лузерами» цих виборів. Лідер партії Крістіан Лінднер пізно ввечері заявив, що після такої розгромної поразки йде з великої політики.

КОАЛІЦІЯ РОЗБРАТУ

Із закриттям голосування насправді нічого не закінчилося, як би щиро не святкували в Konrad-Adenauer-Haus (штаб-квартирі ХДС), де за ходом і завершенням виборів слідкувала й авторка.

Попереду – тижні дуже важких коаліційних переговорів.

Мерц, який отримав мандат на формування наступного уряду, у своєму короткому зверненні ввечері неділі до соратників визнав, що бажав би мати одного партнера, «але сталося так, як сталося». Очевидно, консерватори розраховували мінімум на 33%, а то й більше. Особливо майбутній канцлер наголосив на необхідності якнайскорішого, бажано до Великодня, формування дієздатного уряду зі стабільною більшістю в парламенті. 

І якраз у цьому полягає проблема. Якщо подивитися на актуальні цифри та провести нескладні арифметичні дії.

У сукупності найбільше голосів мають консерватори з правими радикалами. Але такий сценарій – «нічний жах» для всіх притомних. При цьому і сам Мерц у кільканадцятий раз повторив, що за жодних умов і за жодних обставин не піде на співробітництво з «Альтернативою для Німеччини».

Самі праві натомість у першій же своїй заяві наголосили, точніше, повторили, що якраз готові до кооперації з консерваторами. На великому традиційному ток-шоу, так званому Elefantrunde, яке відбулося ввечері після виборів, лідерка АдН (яка була кандидаткою в канцлери на виборах) сказала, що її «рука простягнута» до переможців, і вони залюбки увійдуть у наступний уряд, адже без них, мовляв, він усе одно не буде дієздатним і скоро розвалиться.

Тож залишимо наразі (і, сподіваємося, узагалі) правих радикалів осторонь. І що залишається? 

Найбільш логічним і «природним» є так звана Велика коаліція (GroKo) – консерватори та есдеки, які керували країною багато років. Ще ввечері неділі ситуація виглядала так, що більшість їм не створити. Потрібний був третій партнер. З нашої точки зору, це мали би бути «Зелені». З нашої, але не «молодшої сестри» у консервативному блоці, ХСС.

Утім, на ранок понеділка стало зрозуміло, що через провал лібералів і «вагенкнехтівців» двопартійна коаліція між ХДС/ХСС і СДПН суто математично можлива зі 208 голосами консерваторів і 120 есдеків. У новому парламенті, де кількість місць зменшиться майже на сотню, до 630, – це більш ніж половина. Але міцною таку більшість вважати важко.

Тож доведеться покладатися на підтримку «Зелених». Сумно, що коаліцією буде не вона, адже це партія, яка дуже симпатизує Україні, її позиції саме стосовно допомоги Україні дуже близькі підходам Мерца. Але лідер ХСС і прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер ще в період виборчої кампанії виключив таку опцію, пояснивши це непримиренністю підходів до міграційної політики. Та, здається, тут криється щось дуже особисте, у такому несприйнятті екологічної партії.

У парламенті ще залишається Ліва партія. Опція для співпраці не дуже добра, проте краща, ніж праві. Але дуже малоймовірно, щоб вони змогли домовитися з Мерцом, який виступає за не просто продовження, а за посилення військової допомоги Києву аж до передачі (сподіваємося) далекобійної зброї, тоді як ліві – «миротворці», які вважають найкращим способом завершення кривавої війни переговори з Путіним і зупинення військової допомоги. 

За будь-яких умов, консерватори певною мірою загнали самі себе в кут. Їм буде дуже важко вести переговори. І приклад коаліції «Світлофор» (СДПН, «Зелені» та ліберали) показав, що такі «трикутники» – конструкція досить крихка та нестабільна. 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРЕС

Фрідріх Мерц заявив, що він готовий узяти на себе відповідальність за країну й повернути їй ніби втрачений авторитет на міжнародній арені (свого роду «Зробимо Німеччину впливовою знову»). Роль ФРН як лідера могла би стати дуже в пригоді тепер, коли трансатлантичний партнер знущається з Євросоюзу, зокрема стосовно його участі у переговорах з досягнення миру для України. У згаданому ток-шоу Мерц назвав серед завдань необхідність якнайскоріше так посилити Європу, щоби досягти незалежності від США, та піддав Вашингтон критиці, навіть порівнявши її спроби впливу на вибори в Німеччині з російським.

Майже 30% виборців висловили Мерцу довіру та розраховують, що він виведе державу з політичного шторму й економічного провалу. 

Водночас п’ята частина суспільства обирає правих популістів, які отримують майже чверть місць у парламенті та дедалі частіше наполягають, що з такою підтримкою вони – «народна партія» (наразі такий «статус» визнаний лише за ХДС/ХСС і СДПН) і відповідають запиту на зміни. Ба більше, Аліс Вайдель закинула консерваторам, що вони безпардонно використали месиджі її передвиборчої програми, а тепер не хочуть мати з нею нічого спільного.

Те, що проголосували на позачергових виборах 2025 року 84% громадян, які мають таке право, свідчить про дуже високу зацікавленість та надії. Чи зможе реалізувати їх новий канцлер Фрідріх Мерц – покаже час. Поки що канцлер Олаф Шольц визнав, що результат виборів є для його партії «гірким», і він також є відповідальний за це. Шольц раніше заявляв, що не працюватиме в уряді свого суперника, буде просто депутатом бундестагу. Подивимося. Під питанням – що буде з одним із найпопулярніших його міністрів Борисом Пісторіусом. Відверто бракуватиме Анналени Бербок, якщо «Зелені» все ж опиняться за бортом нової коаліції. 

Нас, зрозуміло, дуже непокоїть саме питання допомоги Україні. Усі демократичні партії зазначають, що підтримка не припиниться. Цікаво, що під час репрезентативного опитування громадяни з-поміж перших чотирьох питань, які вони вважають пріоритетними для майбутнього уряду, вказали встановлення миру в Україні. Майбутній канцлер і сам називав цю проблему серед пріоритетів свого уряду. Під час ток-шоу за результатами виборів про потребу підтримки говорили і Мерц, і Шольц, і лідер «Зелених» Роберт Габек. 

Чекатимемо на появу нової коаліції кілька тижнів, і це в найкращому разі. Це будуть тижні невизначеності. Поки що ж працює уряд Шольца.

Ольга Танасійчук, Берлін