У перемогу України у війні вірять 83% українців
У перемогу України у війні з Росією вірять 83% українців, при цьому 38% із них вважатимуть перемогою вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року.
За даними соціологів, 83% опитаних вірять у перемогу України у війні (72% жителів півдня країни, 75% жителів східного регіону, 87% жителів західного та 88% жителів центрального регіонів), не вірять – 11% (від 7% у центральному регіоні до 21% на півдні країни).
Стосовно термінів настання перемоги, то серед респондентів, які в неї вірять, 39% вважають, що вона настане через 1-2 роки, 19,5% – що вона настане до кінця цього року, 15% – що для цього знадобиться від 3 до 5 років, 5% – більш ніж 5 років, 2% – що перемога відбудеться «навряд чи за мого життя».
Найбільш оптимістичними очікування перемоги були у лютому-березні 2023 року – тоді 50% вважали, що перемога настане до кінця 2023 року.
«Стосовно того, що можна вважати перемогою, відносна більшість (38%) тих, хто вірить у перемогу, відповідають, що перемогою можна буде вважати вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року», – йдеться у повідомленні. Ще 17,5% вважатимуть перемогою знищення російської армії та сприяння повстанню/розпаду всередині Росії. 17% вважатимуть перемогою відновлення статус-кво станом на 23 лютого 2022 року, 7,5% – вигнання російських військ з усієї території України, окрім окупованого Криму, а 8% – припинення війни, навіть якщо російська армія залишиться на територіях, які були захоплені внаслідок повномасштабного вторгнення (після 24 лютого 2022 року).
При цьому відносна більшість (47%) українців вважають, що дозвіл з боку країн Заходу для України бити західною зброєю без обмежень по цілях на території Росії більш імовірно приведе до миру в Україні, ніж переговори між Україною і Росією (такі переговори вважають більш дієвим способом досягнення миру лише 29% респондентів).
Частіше вважають, що дозвіл з боку країн Заходу для України бити західною зброєю без обмежень по цілях на території Росії більш імовірно приведе до миру в Україні, ті респонденти, які вірять в перемогу України (52%, тоді як віддають перевагу переговорам 25% з-поміж них). Водночас ті, хто не вірить в перемогу, більш ефективним способом досягнення миру вважають переговори (відповідно 18% і 56%). Такої ж позиції частіше дотримуються ті, хто вважатиме перемогою припинення війни, навіть якщо російська армія залишиться на територіях, які були захоплені внаслідок повномасштабного вторгнення (відповідно 15% і 67%).
У контексті наступу Сил оборони в Курській області РФ респондентів також запитували, як вони ставляться до того, що українські війська ведуть бойові дії не лише на території України, а й на території Росії. 58% поставилися до цього позитивно, лише 20% – негативно і 7% – байдуже (16% не визначилися).
Позитивно до цього ставляться більшість (65%) тих респондентів, які вірять в перемогу України (негативно – лише 15%), тоді як ті, хто не вірить в перемогу, ставляться до цього частіше негативно (відповідно 22% і 50%). Також частіше негативно до цього ставляться ті, хто вважатиме перемогою припинення війни, навіть якщо російська армія залишиться на територіях, які були захоплені внаслідок повномасштабного вторгнення (відповідно 29% і 47%).
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.