Запорукою макроекономічної стабільності України стали три чинники – економіст

Таку думку висловив професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко в ефірі Українського Радіо, передає Укрінформ.

Говорячи про фактори, які вплинули на оптимістичні прогнози щодо української економіки, Савченко зазначив, що торік допомога Заходу перевищила 28 мільярдів доларів, вона була "адекватною, але не регулярною": одного місяця Україна отримувала 1-1,5 мільярда доларів, іншого — 5-6 мільярдів. Цього року, зазначає експерт, все стабільно: допомога планується на рівні 42 мільярдів доларів.

"3,5-4 мільярди доларів ми отримуємо щомісяця. Все дуже чітко. Це є запорукою макроекономічної стабільності. У нас стабільна валюта та курс валют, знижується інфляція. Всі отримують регулярно пенсії та зарплати... Ці доходи люди спрямовують на купівлю товарів і надання послуг переважно українських виробників. Коли навіть відновлюється пошкоджений будинок або підприємство, це теж є ВВП", - наголосив професор, зауваживши, що Україна отримує допомогу "навіть більшу, ніж країни-члени ЄС".

За його словами, ці параметри дали змогу українському бізнесу не просто вижити, а й адаптуватися до нових реалій, і це є другим фактором економічної стабільності. Економіст нагадав, що торік, після повномасштабного вторгнення РФ, економіка України впала близько на 30%.

Третім фактором Савченко назвав успіхи української армії на фронті та ефективність ППО.

"Якщо такі успіхи конвертуються в економічний оптимізм, це спонукає бізнес вкладати гроші. Захід не інвестує і не вкладає гроші у створення нових підприємств і їхню модернізацію. А от бідні українці почали це робити. Ми - нація оптимістів. Вкладення невеликих грошей є зростанням ВВП", - наголосив професор.

Крім того, зауважив він, почали повертатися працівники з Заходу, які бояться "проспати" економічний ривок.

Водночас серед негативних факторів Савченко назвав численні атаки загарбників на соціальну, економічну і енергетичну інфраструктуру; нестабільність податкової системи, тиск на малий та середній бізнес щодо ПДВ.

"Ми не пішли на радикальну дерегуляцію: економіка скоротилася на 30%, чисельність людей впала приблизно на 20%, решта виїхали тимчасово. Чисельність бізнесу у нас стала меншою. А кількість чиновників не скоротилася. Тому має йтися про скорочення (чиновницького апарату — ред.) на 40%, не кажучи про дисбаланс у заробітних платах приватного та державного сектору. Ми - єдина країна, де держслужбовці та компанії держсектору отримують значно більше, ніж приватний бізнес", - заявив Савченко.

За його словами, перерахунки щодо сповільнення інфляції до 9% зробив Нацбанк.

"Ціни не будуть злітати на 14-15%, однак зростатимуть на рівні 10%. Чому це стало можливим? Багато країн нібито спонтанно починають більше нам допомагати: у нас з'явилася несподівано Японія, Корея, МВФ почав фінансування. Значно зросли золотовалютні резерви — йдеться про близько 40 мільярдів доларів", - пояснив Савченко.

За його словами, не всі ці кошти зараз витрачаються на економіку, частину вдається заощаджувати. І це є запорукою уникнення ризиків.

"Якщо, наприклад, Конгрес США не проголосує за таку допомогу наступного року, ми матимемо золотовалютні резерви. Відтак зможемо без допомоги міжнародних партнерів протриматися на цій "подушці безпеки" цілий рік", - пояснив фахівець.

За його словами, завдяки допомозі партнерів в Україні не лише стабілізувався курс гривні - національна валюта почала зростати проти долара.

Економіст відзначив політику Нацбанку щодо більш-менш стабільного курсу, зокрема зрівняння готівкового і безготівкового курсу. Це може призвести до незначних коливань в бік послаблення гривні, зауважив він.

Як повідомлялося, за даними Держстату, споживчі ціни у серпні порівняно з липнем знизилися на 1,4%; у річному вимірі інфляція становила 8,6%.