Щорічні збори МВФ та СБ: компліменти й нові «домашні завдання» для України

Щорічні збори МВФ та СБ: компліменти й нові «домашні завдання» для України

Укрінформ
Міжнародний валютний Фонд покращив прогноз цьогорічного зростання української економіки до 2% та порадив, як краще адмініструвати доходи

Вплив російської агресії на глобальну економіку та на основні ресурсні ринки – одна з ключових тем Щорічних зборів Міжнародного валютного фонду і Світового банку, які відбуваються цього тижня у Марракеші. Про Україну на марроканському саміті так чи інакше згадували щодня: і в межах Міністерського круглого столу на підтримку нашої країни, й під час зустрічей і переговорів із керівництвом українських Мінфіну та Національного банку, і на пресконференції очільниці МВФ та на презентаціях аналітичних звітів, і при обговореннях ситуації на ринках продовольства, металів та енергоносіїв.

Висновок: по завершенні пандемії темпи зростання світової економіки найбільшою мірою залежатимуть саме від розвитку подій в Україні, загострення протистояння на Близькому Сході та від ймовірного розширення кола безпосередніх учасників цих воєнних конфліктів. Хоча це й далеко не єдині виклики.

Фото: IMF
Фото: IMF

ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ, АФТЕРШОКИ ПАНДЕМІЇ ТА НОВІ ПРОБЛЕМИ, ЯКИХ (НЕ)МОЖНА УНИКНУТИ

Як наголосила перед відкриттям Щорічних зборів директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва, пандемія COVID-19, агресія Росії проти України, кліматичні катаклізми, криза вартості життя, політична нестабільність – це все “різні обличчя цього світу, схильного до шоків”. І проведення чергового саміту керівництва провідних світових валютно-кредитних та фінансових інституцій, а також національних фінансових відомств та банківських регуляторів саме на Африканському континенті дозволяє, за її словами, побачити усі ці проблеми “мов під збільшувальним склом”. До того ж, проведення зборів у Марракеші, за задумом організаторів, стало символічним жестом підтримки міжнародною спільнотою Марокко, яке у вересні зазнало руйнівних землетрусів із численними жертвами.

Останнім часом до всіх цих проблем додалася ще й різка ескалація на Близькому Сході. У четвер під час презентації в Марракеші Глобальної програми заходів економічної політики-2023 Георгієва назвала жахливим новий виток збройного протистояння між Ізраїлем і палестинським рухом ХАМАС. Це, поміж іншого, створює нові загрози для й без того незахищеної світової економіки.

“Що стосується економічного впливу, ми уважно стежимо за тим, як розвивається ситуація, як вона впливає, особливо на нафтові ринки”, – сказала глава Фонду, нагадавши, що зараз, зокрема, відбуваються коливання цін на нафту. Але остаточні прогнози щодо можливих змін цінової ситуації робити зарано.

Проте, незважаючи на всі глобальні та силу-силенну регіональних викликів, у першій половині року світова економіка, за оцінками глави МВФ, продемонструвала “надзвичайну стійкість”. У середньостроковій же перспективі сповільнення темпів світового економічного зростання, вочевидь, не уникнути.

За підсумками 2023 року Міжнародний валютний фонд очікує на зростання глобальної економіки у межах 3%, а також на сповільнення цього показника у наступному році до 2,9%. Це набагато менше від середнього історичного рівня у 3,8% до пандемії. Про це повідомив у вівторок, представляючи новий огляд “Перспективи світової економіки” головний економіст Фонду П’єр-Олів’є Горінчас.

Поміж причин – те, що світ ще не повністю оговтався від пандемії, а також згадані уже нові виклики, зокрема війна в Україні.

Найшвидші темпи відновлення серед потужних економік демонструють Сполучені Штати Америки, де динаміка зростання ВВП цьогоріч перевищить “доковідні” показники. Перспективи відновлення у країнах зони євро менш оптимістичні. Адже на регіон безпосередньо впливають події в Україні, а також пов’язані з російською агресією та з міжнародними санкціями проти РФ зміни умов торгівлі й проблеми в енергетиці, зокрема підвищення вартості енергоносіїв.

Не все гаразд і в Піднебесній. Адже через пандемію та кризу в секторі нерухомості національне виробництво зменшилося на 4,2%. Відновлювати втрачене досить складно – через афтершоки цих двох ключових для китайської економіки проблем. Більше того, криза сектору нерухомості в КНР, за прогнозами, може поглибитися, що позначиться на експортерах сировини. А це вже – безпосередній вплив на глобальну економіку та нові виклики для багатьох держав – особливо тих, чиї надходження критично залежать від кон’юнктури сировинних ринків.

Плюс проблема збереження інфляційного тиску, що позначається на кредитних ставках. А дорогі гроші – не найкращий варіант для економічного розвитку. Експерти Світового банку та МВФ не виключають і впливу додаткових чинників, пов’язаних із кліматичними та геополітичними потрясіннями, що можуть призвести до нових стрибків цін на продовольство та енергоносії. Тож і не дивно, що більшість країн з ринком, що формується, а також економіки, які розвиваються, відновлюються вкрай повільно.

“Це особливо стосується країн з низьким рівнем доходу, де втрати виробництва в середньому становлять понад 6,5%. При цьому країни з нижчим рівнем доходу потерпають додатково від підвищення відсоткових ставок за кредитами та знецінення валюти”, – йдеться у звіті МВФ.

Поміж позитивних для глобальної економіки новин – розв’язання проблеми “стелі” держборгу США та ефективність заходів із запобігання фінансовій нестабільності у Сполучених Штатах і в Швейцарії.

І про Україну. В МВФ очікують на зростання нашого національного ВВП за підсумками року на 2%. І це – неабиякий прогрес порівняно з квітневим прогнозом Фонду, коли нам “вангували” тривідсоткове падіння. Наступного року, згідно з останніми оцінками МВФ, українська економіка зросте на 3,2% – через очікування подальшої стабільності в умовах продовження активних бойових дій.

Нагадаємо, прогнози Світового банку – ще оптимістичніші, там кажуть про ймовірне зростання ВВП України цього року на рівні 3,5%.

Інші наведені у звіті МВФ параметри:
● індекс споживчих цін знизиться з 20,2% у 2022 році до 17,7% у нинішньому та до 13% наступного року;
● показник безробіття зменшиться з 24,5% до 19,4% цього та до 10,6% наступного року.

При цьому, як зазначається у звіті, припинення війни, розв’язаної Росією проти України, – один з визначальних чинників покращення перспектив світової економіки та забезпечення глобальної стабільності на фінансових ринках. Натомість через загострення війни можуть виникнути збої на товарних ринках, а також посилиться тиск на глобальні продовольчі ціни.

ОСІННЯ “РЕВІЗІЯ”: УКРАЇНА В ОЧІКУВАННІ ДРУГОГО ПЕРЕГЛЯДУ ПРОГРАМИ МВФ

Поміж іншого, найближчими тижнями на Україну чекає другий перегляд програми розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду. За словами голови Національного банку Андрія Пишного, програма визначає чіткий периметр трансформації та реформування, які мають пройти наша країна та зокрема її фінансовий сектор.

“Кожен перегляд за програмою – це певна якісна верифікація виконаних завдань як для нас, так і для партнерів та донорської коаліції. Експертність Фонду на високому рівні й довіра до його висновків відповідна”, – вважає Пишний.

Андрій Пишний
Андрій Пишний

При цьому дуже важливо, що Україна демонструє високу спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання навіть у складних умовах війни та повної невизначеності. Міжнародні партнери це розуміють. Хоча заплющувати очі “на все” вони, звісно ж, не будуть.

“Обговорили поточні результати – із чим підходимо до перегляду. НБУ виконав усі зобов’язання, проте загалом маємо дискусійні питання на порядку денному майбутньої місії МВФ. Готуємося дуже ґрунтовно. Якщо піде усе за планом, то цього року Україна сукупно отримає від МВФ $4,5 млрд”, – наголосив глава Нацбанку.

Нагадаємо, з кінця вересня місія Фонду проводить технічні консультації з керівництвом України щодо майбутнього перегляду. А команда МВФ на чолі з заступницею директора Європейського департаменту Фонду Умою Рамакрішнан з 1 до 11 жовтня зустрічалася в Києві з представниками нашої влади та з іншими ключовими партнерами.

Місія має надати висновки, що ляжуть в основу рішення про другий перегляд чинної кредитної програми, а також рекомендацій від МВФ для Києва. Деякі поради керівники місії вже оприлюднили на брифінгах та в інтерв’ю українським ЗМІ. Поміж іншого, йдеться про необхідність зосередження влади на посиленні спроможностей збирати внутрішні доходи.

“До кінця року влада планує впровадити так звану Національну стратегію доходів. Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому країні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування. На це треба зважати, бо зокрема після закінчення війни зростатимуть потреби у фінансуванні соціальних видатків. Тому владі треба зосередитись на посиленні спроможностей збирати доходи – як податкові, так і митні”, – наголосив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей в інтерв’ю “НВ”.

Гевін Грей
Гевін Грей

Також від України очікують прогресу в питаннях контролю витрат. У цьому зв’язку в МВФ позитивно сприйняли ухвалення закону про відновлення електронного декларування.

“У процесі підготовки до другого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) для України Міжнародний валютний фонд констатує щонайменше три важливі досягнення України, пов’язані зі стабілізацією економіки, – сказала на пресконференції у четвер директорка-розпорядниця Фонду Крісталіна Георгієва, відповідаючи на запитання Укрінформу.

Крісталіна Георгієва
Крісталіна Георгієва

По-перше, за її словами, йдеться про відновлення економічного зростання. “Зараз ми прогнозуємо зростання приблизно до 3%. Спочатку був діапазон від 1% до 3%, і ми схиляємося до вищої його межі”, – пояснила посадовиця.

Другим здобутком вона назвала досягнення однозначного показника інфляції, чого можуть досягти не всі економіки навіть у мирний час. Глава МВФ вважає, що рівень інфляції в Україні знизився завдяки “продуманій політиці”.

По-третє, Україна накопичила солідні міжнародні резерви, тож НБУ почав втілення заходів щодо керованої гнучкості обмінного курсу. Георгієва нагадала, що МВФ відновив постійну роботу свого офісу в Києві. Це “дозволяє взаємодіяти з українською владою на щоденній основі”.

Незважаючи на те, що з виконанням деяких ключових критеріїв, структурних маяків, передбачених програмою співпраці з Міжнародинм валютним фондом, Україна, так би мовити, затягнула, – Київ сподівається на позитивні результати другого перегляду програми та на отримання до кінця року ще одного кредитного траншу. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на щорічних осінніх зборах МВФ та СБ, нагадав, що наступного року Україна потребуватиме до $42 мільярдів фінансової допомоги від партнерів. “Міжнародна підтримка – один з основних факторів, що допоміг Україні вистояти проти повномасштабної російської агресії. Дефіцит бюджету наступного року становитиме майже 21% ВВП. Розраховуємо на підтримку партнерів, яка дозволить Урядові виконувати основні соціальні зобов’язання: виплачувати пенсії, зарплати лікарям та вчителям, допомагати тим, чиї домівки зруйнувала Росія”, – наголосив глава уряду.

Ярослава Железняк
Ярослав Железняк

За оцінками першого заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, попри об’єктивні перепони (як-от, особливості “політичного моменту” у провідних країнах світу), отримання необхідної допомоги, як і остаточне затвердження “глобальніших” програм підтримки – програми МВФ на $115 млрд та допомоги від ЄС у €50 млрд на наступні чотири роки, – передовсім, залежатиме від самої України, від її здатності виконати “домашні завдання” та сформувати чіткий план виходу на більш самостійне фінансове забезпечення.

“Ключовий для нас меседж майже у всіх виступах: Україна має йти шляхом погоджених реформ і мати реалістичний план залучати інвестиції, а не гранти і кредити (якщо перекладати з дипломатичної мови – не розраховувати на іноземні гроші, нічого не роблячи, толеруючи корупцію та ще й “кидаючи” партнерів)”, – робить висновок парламентарій.

Зрозуміло, що навіть якщо Україна створить ідеальні умови для інвестування, під час війни приватні мільярди навряд чи потечуть до нас повноводною рікою. Проте дуже важливо використати цей час, щоб сформувати сприятливе інвестиційне поле повоєнного майбутнього. Відповіді на найбільші страхи інвесторів, які думають про капіталовкладення в Україну в мирний час, – упередженість судової системи, відсутність гарантій захисту приватної власності, високий рівень корупції, – треба давати вже зараз. Рішення для мінімізації цих проблем треба ухвалювати вже сьогодні (чи ще вчора). Приміром, у Міжнародному валютному фонді кажуть про прогрес у реформуванні наших антикорупційних органів.

Проте цей процес іще не завершено. Зокрема, Гевін Грей нагадує про необхідність доопрацювання зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктів про підвищення інституційної автономії САП (один зі згаданих структурних маяків за програмою EFF).

“Окрім урядового законопроєкту, представлено ще два. Необхідно виконати певну роботу з доопрацювання пропозицій, щоб ухвалити остаточний закон, який відповідатиме програмі, а також зобов’язанням України перед ЄС та іншими зацікавленими сторонами”, – сказав представник Фонду на брифінгу.

Також у Фонді очікують на продовження зусиль Києва в побудові ефективної системи фінмоніторингу, належної перевірки політично значущих осіб (так званих ПЕПів), зміни системи банківського нагляду, завершення корпоративної реформи ОГТСУ (оператора газотранспортної системи України) та на низку інших реформаторських кроків.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-