Спецпредставник ЄС: Наше завдання - накласти санкції на максимальну кількість «тіньових танкерів» РФ
Про це під час дискусії у брюссельському Центрі європейської політики заявив спеціальний представник ЄС із санкцій Девід О’Салліван.
Саме так він відповів на запитання кореспондента Укрінформу, з чим пов’язане потроєння кількості суден (яка значно перевищила 1000 одиниць), залучених до нелегальної торгівлі російською нафтою. А також про те, яким чином ЄС викриває та піддає санкціям фірми, котрі Росія масово створює, аби оминати санкції.
«Ваше питання стосується «тіньового флоту». Це головний наш клопіт, ми маємо справу зі значним флотом суден, які використовується, щоб обходити граничну ціну на нафту. Ці судна, як правило, у поганому стані, і ми не маємо жодного уявлення щодо їх страхування. В той же час, вони переміщуються у відкритому морі із дуже небезпечним вантажем. Тож перше, що ми робимо, - ми працюємо із морськими організаціями, щоб країни були більше обізнані з такими ризиками», - сказав представник ЄС.
Він зауважив, що накладення цільових санкцій проти окремих суден, залучених до незаконних оборудок з нафтою, є для ЄС відносно новою справою, яку розпочали лише кілька місяців тому.
«Ми передбачили таку можливість наших дій у 14-му пакеті (санкцій – ред.), збираючи інформацію. Наше завдання - накласти санкції на максимально можливу кількість таких суден. Я не заперечую, що ми можемо говорити про значну кількість суден. Ви говорите про тисячі, я не знаю точно про це, але їх кількість точно перевищує багато сотень. Але кожного разу, коли ви піддаєте санкціям такі судна, ви ускладнюєте функціонування усієї цієї системи», - вказав О’Салліван.
За його словами, йдеться лише про ті судна, які належать до «тіньового флоту», та порушують встановлений ціновий ліміт на продаж російської нафти. У разі дотриманням такої цінової стелі танкери можуть легально використовуватися, у тому числі ті, що належать європейським компаніям і державам.
«Що викликає занепокоєння у вимірі «тіньового флоту», - він знаходиться поза контролем, спричиняє величезний екологічний ризик, має низьке страхування і не поважає обмеження на ціну. Але я не маю жодного сумніву, що європейські компанії, наприклад, грецькі та кіпрські, роблять все можливе, щоб дотримуватися цінового обмеження», - сказав європейський дипломат.
Стосовно численних малих підставних компаній, залучених до нафтового тіньового бізнесу Росії, ЄС постійно веде роботу над їх ідентифікацією та включенням у санкційні списки. За словами О’Саллівана, близько трьох сотень таких компаній були утворені протягом першого місяця після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
«Росія насичує світ величезною кількістю підставних компаній. Ми зараз працюємо набагато краще, коли ідентифікуємо та включаємо ці компанії до санкційного переліку. Але не треба мати жодних ілюзій, - ви накладаєте санкції на компанію, і вони просто змінюють її назву. Американці ввели систему санкцій за певними адресами, коли з’ясували, що 20 компаній можуть бути зареєстровані за тією самою адресою, Тож, коли вони санкціонують одну кампанію, вони накладають санкції на все, що пов’язано з її адресою. Наші правові служби все ще розглядають, чи можемо ми робити так само» - повідомив спецпредставник ЄС.
Він наголосив, що ця робота являє собою постійний виклик. ЄС наполегливо працює з третіми країнами, більшості з яких не подобається, що їх територія або юрисдикція використовуються для нелегальної торгівлі. Адже йдеться про репутацію, яка є важливою для країн, котрі дуже часто залежать від прямих інвестицій від держав G7.
Як повідомлялося, від початку повномасштабного військового вторгнення в Україну ЄС застосував проти Росії вже 14 раундів персональних та секторальних економічних санкцій, щоб позбавити її доступу до високих технологій та спроможності фінансувати агресивну війну.
Євросоюз разом із партнерами по G7 запровадив цінову стелю для російської нафти морського походження у розмірі 60 доларів за барель. Наразі Росія намагається обійти таке цінове обмеження за допомогою «тіньового» танкерного флоту.
