Робота за кордоном: міграційні настрої населення України
Організатор: ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування".
Учасники: Василь Воскобойник - президент ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування"; Олексій Антипович - керівник соціологічної групи "Рейтинг"; Микола Бровченко - керівник соціальних проектів ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування".
В ході прес-конференції були представлені результати спеціального дослідження стосовно таких напрямків:
1. Бажання поїхати на постійне місце проживання за кордон, еміграційні настрої серед громадян.
2. Скільки українців вже були на заробітках закордоном, скільки хотіли би знайти роботу закордоном, основні мотиви, можливості виїзду.
3. Побажання українців щодо працевлаштування за кордоном, бажаний термін перебування на роботі за кордоном, основні вимоги.
4. Джерела інформації про працевлаштування за кордоном, потреба в допомозі при працевлаштуванні за кордоном, очікування.
Довідково. Сьогодні більше 40% громадян України хочуть поїхати на роботу за кордон, а майже 80% відвідувачів візових центрів переконані, що економічна ситуація в Україні не покращиться настільки, щоб у найближчі кілька років вони б перестали цікавитись працевлаштуванням за кордоном.
Підсумкові матеріали:
У Києві презентували "Абетку трудового мігранта"
У столиці України презентували "Абетку трудового мігранта", яка покликана допомогти українцям у працевлаштуванні за кордоном.
Про це заявив керівник соціальних проектів ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" Микола Бровченко під час прес-конференції в Укрінформі.
"Асоціація, яка виникла у цьому році, має на меті певну місію - просвітницьку. Перше завдання, яке ми собі поставили - давайте будемо вчити наших людей, у яких виникло бажання працювати за кордоном, як там виглядати. Тому ми розробили на кілька років вперед плани соціальних проектів і почали з найпростішого: сьогодні ми хочемо презентувати "Абетку трудового мігранта”, - сказав Бровченко.
За його словами, розробники Абетки вирішили відійти від радянських стандартів і зробити її не у вигляді “совкової інструкції”, а у вигляді коміксу.
“Так, аби людина, взявши її у руки, зрозуміла найпростіші, але найважливіші речі”, - наголосив керівник соціальних проектів ГО.
Третина українців готові емігрувати за кордон - дослідження
Близько 40% українців хотіли б знайти роботу за кордоном, а майже 30% готові повністю емігрувати за кордон.
Такі результати дослідження представив керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович під час прес-конференції в Укрінформі.
"30% українців хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання. Це третина України. При цьому, бажання знайти роботу за кордоном, тобто не еміграція, а просто робота, цікавить близько 40%. Це високі цифри, але хто ці люди? В основному, люди, які хочуть емігрувати і шукати роботу за кордоном - це мешканці західних регіонів України, молодь або ж середній вік, скоріше чоловіки, скоріше вища освіта і скоріше забезпечені", - сказав Антипович.
Як зауважив експерт, понад 50% українців пояснили, що готові емігрувати за кордон, оскільки переконані, що там кращі умови для життя, понад 40% готові покинути Україну через бажання забезпечити краще майбутнє для своїх дітей, а ще 30% - через відсутність достойної роботи в Україні.
“Але які шанси, що українці отримають змогу або дійсно поїдуть у майбутньому за кордон? Про значні шанси говорить чверть опитаних - 27%. Цікаво також, що серед людей, які бажають працювати за кордоном і водночас уже працювали за кордоном, 40% оцінюють свої шанси на виїзд у майбутньому як значні. Тобто, грубо кажучи, половина українців, які уже були за кордоном, знову поїдуть за кордон”, - додав він.
При цьому, за словами Антиповича, 28% опитаних українців уже цікавилися можливостями працевлаштування за кордоном, а 11% осіб раніше уже мали такий досвід праці. Переважна більшість людей готові їхати на роботу за кордон від 1 до 5 років. Цікаво також, що серед тих, хто відстоює вступ України до ЄС, майже половина обирають 1-5 років. Натомість ті, хто орієнтовані на вступ до Митного союзу, готові поїхати за кордон не більше, ніж на рік.
Разом з тим, третина респондентів зазначили, що хотіли б працювати за кордоном за вже набутою спеціальністю, але кожен 5 готовий перекваліфіковуватися, аби бути затребуваним в нових умовах. І не дуже добрий показник - майже 40% говорять про те, що хочуть знайти будь-яку роботу, не залежно від спеціальності.
“Але у цьому всьому нашому дослідженні є дуже оптимістична цифра. Понад 60% опитаних українців говорять, що якби вони мали постійну роботу за кордоном, то вони все рівно через деякий час повернулися б в Україну. І це говорять як відвідувачі візових центрів, так і звичайні респонденти, які просто хочуть отримати роботу за кордоном. Найбільше хочуть повертатися мешканці західних регіонів, а найменше - східних. Тому звинувачувати людей, які їдуть за кордон в не патріотизмі, напевно, не можна, бо ми бачимо, що є люди, які не їздять за кордон, але вони уже задають собі питання, чи повернуться назад”, - наголосив керівник соціологічної групи.
Опитування проводилося 16-22 вересня 2016 року. Було опитано 2 тисячі респондентів віком від 18 років і старші.
Крім того, 16-27 вересня проводилося опитування відвідувачів візових центрів, які хотіли б працювати за кордоном (Львів, Житомир, Харків). Вибіркова сукупність: 450 респондентів.
Найцікавішою країною для еміграції українці вважають Польщу - експерт
Найпопулярнішим напрямком для еміграції серед українців є Польща.
Про це заявив президент ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" Василь Воскобойник під час прес-конференції в Укрінформі.
“Найцікавішим та найпопулярнішим напрямком для українців, які збираються виїхати за кордон є Польща. Наразі у Польщі знаходиться близько 1 млн українців. При цьому, починаючи з 2014 року, загальна кількість віз, які видаються українцям, щорічно зростає на 30%. Виникає питання, чому настільки у Польщі потрібні наші робочі руки? Перше питання, звісно, лежить на поверхні - економіка Польщі росте стрімкими темпами”, - сказав Воскобойник.
При цьому, за його словами, самі поляки виїжджають на заробітки до інших країн західної Європи, де мають змогу отримати більш високий заробіток, ніж на батьківщині. “Тому польська влада зацікавлена у залученні робочих рук із тих країн, які близькі полякам по ментальності і культурі. І тут мова йде про українців”, - наголосив президент ГО.
Заробітчани є вагомим фактором української економіки - президент ГО
Українці, які працюють за кордоном, уже давно стали вагомим фактором економіки, оскільки за останні 5 років в Україну перераховано близько 35 млрд доларів.
Про це заявив президент ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" Василь Воскобойник під час прес-конференції в Укрінформі.
“Наші заробітчани давно вже стали вагомим фактором української економіки. За останні 5 років в Україну було перераховано близько 35 млрд доларів”, - сказав Воскобойник.
За його словами, у 2013 році Національний банк України зафіксував рекорд із перерахунку грошей від заробітчан у сумі 8,5 млрд доларів. Ця сума значно перевищує всі іноземні інвестиції, що надходять в Україну.
Водночас, президент ГО зауважив, що більшість українців не мають на меті залишатися жити за кордоном, а, заробивши гроші, прагнуть повернутися додому.
“Але повертатися, ми сподіваємося, українці будуть уже європейцями, людьми, які звикли працювати по легальному трудовому контракту, легально платити податки, страхувати власне життя. Ми сподіваємося, що вони не будуть миритися як із чиновниками, так і з роботодавцями, які стараються максимально занизити рівень заробітних плат, таким чином виштовхуючи їх із країни. Сподіваємося, що, коли українці почнуть застосовувати свої знання на території України, то почнеться реальний процес євроінтеграції”, - підкреслив він.
Воскобойник також констатував, що наразі українцям заважають працювати за кордоном велика кількість шахраїв, які паразитують на ринку міжнародного працевлаштування. Так, наразі це близько 90% учасників ринку.
“Вирішити цю проблему може посилення умов роботи на цьому ринку. З одного боку, я виступаю за те, аби максимально полегшити вхід новим учасникам ринку шляхом переведення ліцензії виключно в ліцензію повідомного характеру, а інше - це введення окремої статті у Кримінальний кодекс з реально жорстким покаранням за протиправні дії, що здійснюються на цьому ринку”, - наголосив президент ГО.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
