Чи мають доступ до правосуддя люди з обмеженими інтелектуальними можливостями?

Організатор: ГПО «Права людини».

Учасники: Віталій Дроботун - директор ГПО «Права людини»; Раїса Кравченко - виконавчий директор ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень»; Михайло Жернаков - директор ГО «Фундація ДеЮре», головний експерт Судової групи РПР; Руслан Імереллі - президента ВГО користувачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР»; Богдан Мойса -  координатор аналітичного напряму Української Гельсінської спілки з прав людини; Олег Полозюк - спеціаліст відділу нормативно-правового забезпечення ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України».

Коротко. За результатами дослідження, яке провело ГПО «Права людини» в серпні - жовтні 2017 року у місті Києві, були проаналізовані юридичні та фактичні бар'єри, що перешкоджають доступу осіб з порушеннями психічного здоров'я та обмеженими інтелектуальними можливостями до правосуддя в Україні. 

Під час заходу експерти презентують рекомендації щодо забезпечення доступу до правосуддя таких осіб  шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

У заході візьмуть участь представники громадських організацій, судової та виконавчої влади, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, експерти.

Підсумкові матеріали:

Київські суди торік розглянули 281 справу про визнання фізичних осіб недієздатними - дослідження

У судах Києва торік було розглянуто 281 справу про визнання фізичної особи недієздатною. 

Про це повідомив директор ГПО «Права людини» Віталій Дроботун під час круглого столу в Укрінформі, презентуючи результати дослідження «Доступ до правосуддя осіб з порушенням психічного здоров'я та обмеженими інтелектуальними можливостями в Україні».

За його словами, метою дослідників було вивчення юридичного та комунікаційного бар'єрів, з якими стикаються люди з порушенням психічного здоров'я та обмеженими інтелектуальними можливостями в процесі доступу до правосуддя.

«Ми провели аналіз судових рішень про визнання фізичної особи недієздатною судами міста Києва за 2016 рік. Можемо побачити, що загальна кількість справ, які за 2016 рік розглядалися районними судами міста Києва, складає 281. Ми змогли зробити аналіз 261 справи, оскільки щодо 20 справ інформація закрита, бо є певні заборони згідно з законом України про доступ до судових рішень», - зазначив Дроботун.

За його словами, із проаналізованих експертами справ у 247 випадках суди ухвалили рішення визнати особу недієздатною. 

«Якщо проаналізувати у відсотковому співвідношенні, то це становитиме 95% від загальної кількості справ, які взагалі розглядалися судами», - зазначив Дроботун, додавши, що відсоток відмов у визнанні фізичної особи недієздатною становить 1%.

Фахівець зауважив, що присутність особи під час розгляду судом справи про визнання її недієздатною є дуже важливим, проте результати дослідження свідчать, що торік тільки 2 особи були присутні на судовому засіданні.

«Згідно з практикою Європейського суду з прав людини присутність особи на слуханнях щодо питання визначення дієздатності цієї особи вкрай важлива. Є дві причини: коли людина присутня, вона має можливість висловити свою думку. Друга причина -  суд має можливість особисто оцінити психічні та інтелектуальні здібності особи. Якщо людям не давати цієї можливості, то рішення приймаються виключно на підставі документів, наданих до судової справи. Можуть бути зловживання», -  наголосив Дроботун.

У цьому зв'язку він вважає за необхідне внесити зміни в чинне законодавство і визначити як обов'язкову присутність на судовому засіданні особи, щодо якої слухається справа про визнання недієздатною.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк