Мова як національний інструмент єдності та ідентичності
Організатори: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Державна агенція промоції культури України.
Учасники: Андрій Наджос - заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції; Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови; Наталка Цмоць - Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні; Юлія Чернобров - українська мовознавиця, голова Національної комісії зі стандартів державної мови; Антон Процюк - менеджер проєктів громадської організації «Вікімедіа Україна»; Наталія Кривда - голова Наглядової ради Українського культурного фонду; Анастасія Образцова - директорка Українського центру культурних досліджень; Юлія Шелудько - виконавча продюсерка Українського радіо, координаторка Всеукраїнського національного радіодиктанту; Тарас Шамайда - журналіст, український громадський діяч, співкоординатор руху добровольців «Простір свободи»; Ольга Чібісова - виконавча директорка, співзасновниця проєкту Strichka; Анжеліка Рудницька - співачка, телеведуча, художниця, науковиця, письменниця, громадська діячка, волонтерка, президентка мистецької агенції «Територія А», заслужена артистка України; Олена Герасимʼюк - українська поетеса, письменниця, громадська діячка, волонтерка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри»; Данило Гайдамаха - блогер, популяризатор української мови.
Модератор: Сергій Стуканов - керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, ведучий Українського радіо.
До участі запрошені: державні та громадські діячі, провідні митці української культури, науковці, волонтери, ветерани та військові, представники медіа.
Коротко. Панельна дискусія «Мова як національний інструмент єдності та ідентичності» завершує серію мовно-просвітницьких заходів у рамках Культурно-просвітницької платформи до Дня української писемності та мови, які тривали з 15 жовтня 2024 року.
Учасники заходу обговорять роль української мови у формуванні та збереженні національної ідентичності, вплив війни на використання української мови в побуті та медіа, а також ініціативи та проєкти для підтримки української мови в Україні та за кордоном.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Питання створення штучного інтелекту українською мовою впишуть у Стратегію розвитку української культури - МКСК
Питання підготовки штучного інтелекту українською мовою буде вписано в Стратегію розвитку української культури до 2030 року.
Про це сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос під час панельної дискусії на тему: «Мова як національний інструмент єдності та ідентичності» в Укрінформі.
"Для того, щоб відповіді від штучного інтелекту були в проукраїнському контексті, нам треба готувати штучний інтелект українською мовою. Це дійсно буде новаторське завдання. Я думаю, що воно буде вписано в Стратегію розвитку української культури, над якою зараз працює міністерство разом з українською громадою", - сказав Наджос.
За його словами, завершити підготовку цієї Стратегії планується найближчим часом. Наджос запевнив, що питання щодо штучного інтелекту буде належним чином там виписано.
Як повідомлялося, влітку 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України розпочало роботу над Стратегією розвитку української культури до 2030 року.
Кремінь: у містах-мільйонниках продовжується порушення мовних прав громадян
Офіс уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати в українських містах-мільйонниках випадки порушення мовних прав громадян.
Про це сказав мовний омбудсмен Тарас Кремінь під час панельної дискусії на тему: «Мова як національний інструмент єдності та ідентичності» в Укрінформі.
"Ми бачимо, що в таких великих містах-мільйонниках, як Київ, Харків, Одеса, а також таких містах, як Дніпро, Запоріжжя і Кривий Ріг, які ледь не кожного дня піддаються ракетним атакам, продовжується порушення мовних прав громадян України", - заявив Кремінь.
Він зазначив, що в Україні є близько 200 місцевих мовних програм, а також працюють безоплатні волонтерські мовні курси. Водночас, за його словами, немає жодних державних мовних курсів.
Уповноважений наголосив, що необхідно завершити імплементацію закону про забезпечення функціонування української мови як державної. "В тому числі забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою", - сказав мовний омбудсмен.
Як повідомлялося, у першому півріччі до уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1062 звернення громадян про порушення мовного закону.
Кабінет міністрів 15 березня схвалив розроблену Міністерством культури та інформаційної політики Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
