Архів українського німого кіно — онлайн

Організатор: Державна архівна служба України.

До участі у заході запрошені: Анатолій Хромов - голова Державної архівної служби України; Тетяна Ємельянова - перший заступник голови Державної архівної служби України; Лариса Брюховецька - керівник Центру кінематографічних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія», головний редактор журналу «Кіно-Театр»; Яна Примаченко - старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук; Леся Хемраєва - модератор.

Коротко. До Дня українського кіно Державна архівна служба України презентує онлайн доступ до низки шедеврів вітчизняного кінематографу, створених ще у 1920-30-ті роки в Україні, – «Архіву українського німого кіно».

Контактна особа: Леся Хемраєва (l.hemrayeva@arch.gov.ua).

Акредитація представників ЗМІ за тел.: (044) 275-27-77.

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В Україні зберігається до 20% створеного в державі німого кіно – Держархівслужба

Лише 10-20% створеного в Україні німого кіно зберігається в нашій державі.

Про це повідомила перший заступник голови Державної архівної служби Тетяна Ємельянова під час презентації в Укрінформі проєкту «Архів українського німого кіно - онлайн».

«В проєкті ми хочемо показати не тільки перші, найдавніші кінотвори українського національного кіно. Ми хочемо заявити про ці твори і як про кінодокументи. Іще спонукав нас до цього проєкту мотив ідентифікації всього архівного документального кіно, якому вдалося вижити. На сьогодні збережено всього лиш 10-20% від усього німого кіно, яке було створене нашими попередниками, починаючи від 1895 року. Завдяки праці істориків і кінознавців можемо сказати, що в ті роки близько 140 художніх кінострічок були створені на кінофабриках ВУФКУ, кількасот неігрових фільмів, кіножурналів, а також кінохроніки та частина мультиплікаційних творів. І якщо ми знаємо, що станом на сьогодні точно втрачено 60 художніх фільмів, це 54%, то щодо документального кіно, на жаль, точної цифри немає», – сказала Ємельянова.

За її словами, якщо 1927-ий брати як рік, коли кінохроніка стала регулярною, кіножурнали почали виходити щотижнево, то на сьогодні у фондах кіноархіву імені Пшеничного з 44-ох чисел, випущених на студії, зберігається лише 16. А за 1928 рік з 53-ох чисел зберігається тільки 33. Тому попереду велика робота для того, щоб зрозуміти, який обсяг вдалося зберегти саме в цій колекції.

«Іншим цікавим моментом є те, що ці документи надійшли до архівного сховища у 1956 році від Центрального державного кінофотоархіву СРСР. Це підтверджує той факт, що велика частина документальної кіноспадщини вивозилася в Москву, але ми не знаємо, з якою метою і яким чином вона потрапила до Красногорського архіву. Адже на той час у Києві вже існував Всеукраїнський кінофотоархів, створений у 1932 році, після створення ВУФКУ. За нашими даними, перших 50 тисяч метрів кіноплівки, яка зафільмувала будівництво ДніпроГЕСу, надійшло до цього архіву лише у 1940 році», - зауважила Ємельянова.

Вона зазначила, що над цими питаннями доведеться попрацювати архівістам у межах дослідницьких перспектив презентованого проєкту.

«Я сподіваюся, що вже за пів року ми зможемо не тільки ввести в науковий обіг нові факти і нові знання, а й оприлюднити їх широкому загалу у переддень відзначення 100-річчя ВУФКУ», - сказала перший заступник голови Держархівслужби.

Всеукраїнське фотокіноуправління було створено 13 березня 1922 року на базі Всеукраїнського кінокомітету.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк