Презентація аналітичного звіту «Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії»

Організатор: Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка.

Учасники: Іван Шемелинець - директор аналітичного центру «ОсвітАналітика»; Юлія Бреус - завідувачка навчально-наукового центру розвитку персоналу та лідерства Київського університету імені Бориса Грінченка; Лариса Колісник - доцентка кафедри історії та політичної теорії НТУ «Дніпровська політехніка»; Вікторія Меняйло - професорка кафедри загальної та прикладної фізики Запорізького національного університету; Євген Ніколаєв - науковий співробітник Аналітичного центру «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка, модератор; Олеся Ващук - докторка юридичних наук, доцент, професор кафедри криміналістики Національного університету "Одеська юридична академія"; Андрій Бутенко - кандидат історичних наук, заступник голови НАЗЯВО; Олена Єременко - докторка філологічних наук, заступник голови НАЗЯВО; Тарас Фініков - кандидат історичних наук, президент МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики»; Євгенія Поліщук - докторка економічних наук, заступниця голови Ради молодих учених при МОН України, професорка, «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Питання до обговорення:

Які є прогалини доступної статистичної інформації та особливості фінансування підготовки аспірантів в Україні.

Які чинники впливають на підвищення якості підготовки аспірантів.

Яку роль відіграє процес акредитації освітніх програм з підготовки докторів філософії у забезпеченні якості цих програм.

Які проблеми реалізації програм з малою кількістю аспірантів.

З якими складнощами може бути пов’язаний процес атестації докторів філософії під час організації та проведення захисту дисертацій.

Довідково. Аналітичний звіт висвітлює результати вивчення досвіду українських закладів вищої освіти і наукових установ з підготовки докторів філософії за новими правилами, які було запроваджено у 2016 році. Досліджено формування змісту освітньої складової підготовки аспірантів, роль процедури акредитації освітніх програм у забезпеченні їх належної якості, особливості функціонування освітніх програм з малою кількістю аспірантів. Запропоновано кроки з удосконалення процедури захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Лише 12% майбутніх докторів філософії виїжджають з науковими цілями за кордон - дослідження

Лише 12% українських аспірантів на здобуття наукового ступеня доктора філософії виїжджають з науковими цілями за кордон.

Такі дані дослідження «Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії», представленого в Укрінформі Аналітичним центром «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка за участі науковців провідних вишів України.

“Лише 12% аспірантів брали участь у реальній міжнародній академічній мобільності, тобто виїжджали з науковими цілями за межі України. Причому половина з них робили це з власних джерел інформації й за власні кошти, і тільки 6% - за сприяння вищих навчальних закладів або наукових установ”, - сказала доцент кафедри історії та політичної теорії НТУ «Дніпровська політехніка» Лариса Колісник, представляючи дослідження.

За її словами, для участі у міжнародних наукових заходах українським аспірантам насамперед бракує коштів і вільного часу, особливо на перших роках навчання в аспірантурі.

Крім того, згідно з дослідженням, пошуковці на здобуття наукового ступеня доктора наук не задоволені наповненістю освітньої складової навчання і прагнуть, щоб враховували їхню думку при виборі дисциплін.

“Велика частина аспірантів, керівників аспірантур і наукових керівників ставляться досить критично до освітньої складової та її наповненості. Аспіранти вважають, що в освітній складовій потрібні дисципліни для підготовки науковця. Вони також хочуть, щоб враховували їхню думку, коли відбувається відбір дисциплін”, - зазначила Колісник.

Крім того, аспіранти та їхні наукові керівники нарікають на дублювання дисциплін з різних освітніх рівнів у навчанні та невідповідність дисциплін темам дисертацій.

“Аспіранти та керівники аспірантур нарікають, що відбувається дублювання дисциплін з першого й другого освітніх рівнів — тобто, бакалаврів і магістрів. Аспіранти говорять, що мало дисциплін, які підходять саме до дисертацій. Достатньо важко підбирати дисципліни за темами дисертацій і формувати малокомплектні групи, коли це стосується невеликих навчальних закладів”, - сказала Колісник.

Аналітичний звіт висвітлює результати вивчення досвіду українських закладів вищої освіти і наукових установ з підготовки докторів філософії за новими правилами, які було запроваджено у 2016 році. Досліджено формування змісту освітньої складової підготовки аспірантів, роль процедури акредитації освітніх програм у забезпеченні їх належної якості, особливості функціонування освітніх програм з малою кількістю аспірантів.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк