Презентація дорожньої карти законопроєктів для захисту постраждалих від війни

Організатор: Центр прав людини ZMINA.

Учасники: Ольга Скрипник - голова правління Кримської правозахисної групи; Віолета Артемчук - координаторка ГО “Донбас-СОС”; Марія Красненко - юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”;  Альона Луньова - менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA, модераторка.

Коротко. У лютому 2022 року виповнюється 8 років від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Весь цей час питання захисту постраждалих від конфлікту не втрачають своєї актуальності. 1 лютого 2022 року розпочинає свою роботу 7 сесія Верховної Ради України ІХ скликання. Тому саме в цей день Коаліція організацій, які опікуються захистом прав людини в умовах збройного конфлікту, розкаже про 11 найважливіших кроків, які має зробити влада для захисту прав українців, постраждалих від війни і окупації, а також презентує дорожню карту законопроєктів.

Довідково. До складу Коаліції організацій, які опікуються захистом прав людини в умовах збройного конфлікту, входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “Крим СОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Громадські організації розробили рекомендації для влади щодо постраждалих від окупації

Україна має скасувати обмеження для вступників з тимчасово окупованих територій і дозвільну систему для перетину лінії розмежування, спростити отримання українського паспорту людьми з окупованих територій і переглянути адресну допомогу переселенцям.

З таким рекомендаціями до уряду звернулося ГО “Донбас-СОС” під час пресконференції в Укрінформі на тему: "8 років російської агресії: як Україна може захистити своїх громадян, постраждалих від війни і окупації".

Як зазначила координаторка ГО “Донбас-СОС” Віолета Артемчук, пропозиції, крім іншого, ґрунтуються на зверненнях людей на “гарячу лінію” цієї організації. Зокрема, пропонується створити умови для збільшення кількості отримувачів освіти з окупованих територій.

“Ми бачимо проблему в тому, що є окремі положення в нормативних актах, які не дають безперешкодно вступити випускникам з окупованих територій. Йдеться про певні обмеження для них”, - сказала Артемчук.

Пропонується також скасувати дозвільну систему при перетині людьми з тимчасово окупованих територій лінії розмежування.

“Електронну перепустку для в’їзду на підконтрольну урядові територію України було введено в 2015 році. Тоді дозвільна система була логічною, але зараз, коли на КПВВ працює система “Гарт”, окремі перепустки ускладнюють процедуру і є зайвими”, - вважає громадська активістка.

За її словами, невиправдано складною є процедура отримання людьми з тимчасово окупованих територій українського паспорта.

“Якщо людина звідти губить український паспорт, процедура отримання нового є досить складною. Треба надати свідків, документи, які підтверджують, що вона справді там проживала. Ця процедура складна, займає багато часу і не завжди завершується позитивно. Також проблемно отримати український паспорт молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях”, - зазначила Артемчук.

Крім іншого, на думку громадських активістів, неефективно використовується адресна допомога на покриття житлово-комунальних послуг для ВПО.

“Адресну допомогу було запроваджено в 2014 році, коли до України поїхала перша хвиля переселенців. Відтоді розмір цієї допомоги не змінювався і становить 442 гривні. Чи всі переселенці справді потребують цієї допомоги? Слід змінити підходи до надання цієї допомоги, справді зробити її адресною і для того, хто її потребує”, - наголосила представниця ГО "ДонбасSOS” .

Ці пропозиції лягли в основу рекомендацій для української влади, які розробила Коаліція організацій, що опікуються захистом прав людини в умовах збройного конфлікту. До складу Коаліції входять Центр прав людини ZMINA, ГО “ДонбасSOS”, ГО “КримSOS”, БФ “Право на захист”, БФ “ВостокSOS”, ГО “Громадський холдинг “Група впливу”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Громадськість відправила до ВР «дорожню карту» законопроєктів, які треба ухвалити або відхилити

Громадські організації розробили та відправили на ознайомлення до Верховної Ради «дорожню карту» законопроєктів, які треба ухвалити або ж відхилити для того, аби захистити громадян, які постраждали внаслідок війського конфлікту на сході України.

Про це під час пресконференції в Укрінформі на тему "8 років російської агресії: як Україна може захистити своїх громадян, постраждалих від війни і окупації" повідомила юристка Громадського холдингу «Група впливу" Марія Красненко.

«Дорожня карта є практичним інструментом для депутатів, помічників народних депутатів у розумінні позиції громадського сектору, правозахисних організацій щодо теми і тих законопроєктів, які розробляються і реєструються у ВР», - повідомила Красненко, додавши, що така дорожня карта готується на кожну парламентську сесію.

Як пояснила юристка, дорожня карта законопроєктів складається із трьох секторів, поділених на три кольори – зелений, жовтий та червоний, що означають рівень підтримки чи непідтримки того чи іншого законопроєкту.

«Тут зазначені не просто сектори, а ми надаємо практичні роз’яснення щодо короткого змісту законопроєкту, його суті і тих позицій, які ми підтримуємо або бачимо неохідність у внесенні змін», - пояснила Красненко.

Вона відзначила, що таке ранжування може враховуватись при розробці і внесенні змін народними депутатами під час опрацювання документів.

«Ми можемо пишатись тим, що на практиці цей інструмент – дорожня карта – використовується, оскільки попередні сесії Верховної Ради показали нам те, що вона реалізується, і ми можемо пишатись тим, що ряд законопроєктів в попередні періоди були винесені в зелену зону, підтримані. І ми можемо говорити, що ця дорожня карта частково виконана», - наголосила юристка.

Учасники заходу закликали народних депутатів та їхніх помічників ознайомлюватись із «дорожньою картою» та активніше комунікувати з громадським сектором. На прийняття низки законопроєктів, які знаходяться в зеленій зоні, очікують громадяни по обидва боки від лінії розмежування, оскільки ряд законодавчих актів спрямовані на забезпечення прав ВПО, на захист прав власності та інших речових прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, а також законопроєкти, спрямовані на визначення статусу та соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок війни.

Ці законопроєкти є не просто вимогами часу, вони матимуть довгостроковий вплив на реінтеграцію, тому надважливо, аби вони були проголосовані й набули чинності, наголосили учасники заходу.

Красненко також звернула увагу на те, що законопроєкти, розміщені у червоній та жовтій зоні (а таких - 11), потребують суттєвого доопрацювання або відхилення, а їх прийняття може мати негативний вплив на громадян, тож вони не повинні бути проголосовані.

Презентована «дорожня карта» направлена сьогодні до народних депутатів на ознайомлення та для подальшої роботи.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк