Новий закон про медіа – крок до імплементації рекомендацій Єврокомісії
Організатор: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Спікери: Ольга Герасим’юк - голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; Тарас Шевченко - заступник міністра культури та інформаційної політики з питань євроінтеграції; Микита Потураєв - голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Євгенія Кравчук - заступниця голови Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; представники Офісу Ради Європи в Україні, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, громадського сектору, медійної галузі та іноземних дипломатичних місій.
Теми до обговорення:
Які зміни містить нова редакція законопроєкту, запропонована на розгляд народних депутатів?
Що чекає на медіасферу: яким буде нове регулювання?
Під час круглого столу йтиметься про результати напрацювань робочої групи з підготовки законопроєкту про медіа.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання під час брифінгу в Медіа Центрі Україна — Укрінформ о 13:00 (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація за тел.: 278-75-75, e-mail: presstvr@nrada.gov.ua (Пресслужба Національної ради з питань телебачення і радіомовлення)
Акредитація триватиме до 10:30 2 серпня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Український медіарегулятор має просувати справжню культуру незалежності - Герасим’юк
Український медіарегулятор повинен просувати справжню культуру незалежності.
Про це сказала голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк під час круглого столу в Укрінформі.
"Український медіарегулятор має просувати справжню культуру незалежності. ... Незалежний регулятор це незалежні медіа. Ось це дуже важливо. Посилення ролі українського медіарегулятора є посиленням можливості обміну інформації між європейськими колегами щодо інформаційого тероризму, щодо держави-агресора і щодо оперативної реакції на дії окупантів", - сказала Герасим'юк.
За її словами, робота над законопроєктом про медіа стане основою для швидкого та цілісного виконання умов Євросоюзу і дорожньою картою для впровадження необхідних швидких змін.
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано низку рекомендацій Єврокомісії.
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк вважає, що в Україні вистачить політичної волі для проведення реформи медійного законодавства в частині його адаптації до європейських норм.
Нову редакцію законопроєкту про медіа направлять на оцінку до Єврокомісії
Україна направить нову редакцію законопроєкту щодо медіа у Європейську комісію, яка має оцінити, чи імплементує документ рекомендації ЄС щодо реформи медіа.
Про це під час круглого столу в Укрінформі повідомила генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк.
Вона зауважила, що в оновленій редакції законопроєкту про медіа, яку опубліковано на сайті Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, усунуто майже всі розбіжності з Директивою про аудіовізуальні медіапослуги, які раніше були виявлені.
"Ми вже віддали в переклад версію (законопроєкту про медіа – ред.), яку оприлюднено на сайті, щоб офіційно нотою через МЗС направити Європейській комісії... Європейська комісія має оцінити, наскільки ця редакція закону імплементує рекомендацію, яку надали у рішенні щодо кандидатства України в ЄС", - сказала Форсюк.
Вона зауважила, що рекомендації Єврокомісії щодо законопроєкту обов'язково врахують до ухвалення у парламенті.
"Ми дуже розраховуємо, що цей законопроект буде підписаний Президентом до 1 грудня, тому що в грудні Єврокомісія буде здійснювати оцінку семи рекомендацій, які нам надавали, частиною яких є закон про медіа", - додала Форсюк.
Голова офісу Ради Європи в України Стен Ньорлов зауважив, що РЄ готова надати офіційну експертизу доопрацьованої версії законопроєкту про медіа, якщо буде такий запит українських органів влади.
"Ми вважаємо прийняття закону про медіа пріоритетом для вирішення викликів у аудіовізуальному секторі, які ще актуальні і не вирішені. Новий закон про медіа має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, яка призведе до ефективного регульованого медіасередовища", - сказав він.
Заступник міністра культури на інформаційної політики Тарас Шевченко наголосив, що процес ухвалення закону про медіа є невід'ємною складовою руху до ЄС, і він має бути пройдений швидко, відкрито і прозоро, з можливістю всім зацікавленим висловити позиції щодо законопроєкту.
"Цей закон є також питанням інформаційної безпеки, тому що ми повинні мати дієві механізми, як державні органи в умовах війни можуть реагувати на виклики", - сказав він.
Як повідомлялося, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, його перша заступниця Ірина Констанкевич і голова підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук внесли пропозиції до законопроєкту “Про медіа”. Вони спрямовані на вдосконалення проєкту закону про медіа (№ 2693-д), який Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики у липні 2020 року рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу.
Серед іншого, у проєкті закону уточнюється визначення онлайн-медіа — “медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим законом до аудіовізуальних медіа”. Також низка норм стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.
У проєкті закону зазначається, що документ спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа та визначає правовий статус, порядок формування, діяльності та повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення як єдиного органу державного регулювання у сфері медіа.
Парламент має ухвалити закон про медіа восени - Кравчук
Верховна Рада має ухвалити закон про медіа у двох читаннях восени.
Про це заявила заступниця голови Комітету Верховно Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук під час круглого столу в Укрінформі.
"Я переконана, що восени ми приймемо закон у двох читаннях. Якщо ми говоримо про дедлайни в цілому, то 1 грудня цей закон має бути підписаний Президентом України. Після цього відбудеться перевірка на виконання нами 7 пунктів від ЄС", - сказала Кравчук.
Вона зауважила, що якнайшвидше ухвалення цього акта є прямою відповідальністю депутатів, оскільки ухвалення закону про медіа є однією з вимог ЄС у контексті початку переговорів щодо членства.
За словами парламентарія, наразі обговорюється, як саме зміни до закону будуть імплементовані. Водночас вона запевнила, що ці зміни "врахують Директиви Європейського Союзу на 100%", зокрема додаткові вимоги стосовно інклюзії - для кращого медійного споживання людьми з інвалідністю, а також директиви щодо реклами.
Депутат додала, що закон містить розділ, який стосується агресії рф та захисту інформаційного простору України.
"Захист інформаційного простору прописаний Конституцією України та є обов'язком кожного громадянина", - наголосила вона.
Експерти зазначають, що закон про медіа мав один із найвищих показників відповідності серед євроінтеграційних законів: редакція першого читання від 2020 року відповідала європейським вимогам на 85% і була схвалена представництвом ЄС, дипломатичними представництв Швеції, Канади та інших країн.
За словами голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, такі результати стали можливими завдяки співпраці багатьох українських спеціалістів у галузі медіа, а також за сприяння гендиректора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інфтеграції Наталії Форсюк, голови Офісу Ради Європи в Україні, які вдосконалювали цей текст відповідно до європейських директив.
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано низку рекомендацій Єврокомісії.
Законопроєкт № 2693-д «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, у травні 2020 року парламент відправив його на повторне перше читання. Новий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.
Відео:
Video:
