Як Україна виконуватиме вимоги Європейського Союзу щодо кандидатства в медіасфері
Організатори: Медіа Центр Україна — Укрінформ.
Спікери: Ольга Герасим’юк - голова Національної ради; Ольга Стефанішина - віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Олександр Ткаченко - міністр культури та інформаційної політики; Микита Потураєв - голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Теми до обговорення:
Як Україна виконуватиме вимоги ЄС щодо кандидатства в медіасфері
Які зміни містить нова редакція законопроєкту, запропонована на розгляд народних депутатів.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Ухвалення закону про медіа закріпить відповідність України Копенгагенським критеріям членства в ЄС – Стефанішина
Україна шляхом ухвалення закону про медіа має законодавчо закріпити фактичну відповідність Копенгагенським критеріям членства у ЄС.
Про це заявила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на брифінгу “Як Україна виконуватиме вимоги Європейського Союзу щодо кандидатства в медіасфері” у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Урядовець пояснила, що Єврокомісія включила ухвалення закону про медіа до рекомендацій, виконання яких має передувати початку переговорів про членство у ЄС, оскільки це стосується базових прав і свобод людини.
«Європейський Союз, надаючи Україні статус кандидата, підтвердив, що ми відповідаємо Копенгагенським критеріям членства, що у нас є вільні медіа, плюралізм доступу до інформації. Це ті стандарти, яким вже відповідає наша держава. Сьогодні і законодавчо ми маємо це підкріпити», - сказала Стефанішина.
Вона зауважила, що наразі медійна сфера в Україні регулюється законодавством 1990-их років, водночас інформація - це вже "далеко не телебачення і друковані ЗМІ".
Віцепрем'єр-міністр також звернула увагу на те, що регулювання, яке пропонується законом про медіа, повністю узгоджується з відповідними директивами ЄС.
«Найважливішими для наших європейських колег є положення стосовно структури власності… Окрім того, вперше з часів незалежності регулятор наділяється не додатковими регуляторними повноваженнями, а зобов’язаний розвивати ринок. Це якраз і є ті унікальні новели, які сьогодні є в законі», - зазначила Стефанішина.
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
Законопроєкт № 2693-д «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, у травні 2020 року парламент відправив його на повторне перше читання. Новий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.
Заступниця голови Комітету Верховно Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук під час круглого столу в Укрінформі заявила, що Верховна Рада має ухвалити закон про медіа у двох читаннях восени.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано низку рекомендацій Єврокомісії.
Закон про медіа відповідає на виклики часу - Ткаченко
Український закон про медіа відрізняється від європейських законів тим, що в ньому прописана окрема новела, присвячена російській агресії.
Про це сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу у Медіацентрі Україна - Укрінформ.
"Там є важливе, що відрізняє цей закон від європейських законів, але відповідає також викликам часу. Це окрема новела, присвячена російській агресії. Ми вводимо норми, які дозволяють у законний спосіб, не через рішення судів, а користуючись законом, боронити український інформаційний простір від агресії варварів з росії. І найголовніше, що закон врешті-решт розблоковує всі ті латки вже перелатаних інших законів, які існують на сьогодні", - сказав міністр.
Він зазначив, що ухвалення закону вже давно на часі. За словами Ткаченка, там є багато новел новаторських з точки зору саморегуляції. "Ми залучаємо весь сектор медіа до саморегуляції спільно з Нацрадою. Цього ніколи не було, і моє прохання до колег: це унікальне вікно можливостей, щоб впливати на трансформацію сектору медіа, перед яким у нас є великі виклики через війну", - додав Ткаченко.
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано деякі рекомендації Єврокомісії.
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк вважає, що в Україні вистачить політичної волі для проведення реформи медійного законодавства в частині його адаптації до європейських норм.
Законопроєкт про медіа не регулює діяльності журналістів - Герасим'юк
Законопроєкт про медіа не стосується журналістської діяльності.
Про це сказала голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк на брифінгу у Медіацентрі Україна - Укрінформ.
"Для того, щоб позбутися побоювань, треба уважно прочитати той законопроєкт, який сьогодні поданий. Ви там побачите турботу про те, щоб національний регулятор сприяв розвитку інформаційного простору. Там ніде не прописано нічого, що могло б свідчити про можливість для регулятора стати цензором, монстром і ще тим, як його називають. Що він не регулює діяльності журналістів, тому що часто плутають і говорять, що нібито він стосується журналістської діяльності. Що він блокує блогерів, бо це теж поширений стереотип, а це не так", - сказала Герасим'юк.
За її словами, він навпаки дає можливість інтернет-медіа набути статусу медіа, а отже дістати певні преференції. Для регіональних медіа цей закон дозволяє бути незалежними від місцевої влади.
Герасим'юк додала, що законопроєкт про медіа вже давно на часі в суспільстві і його необхідно якнайшвидше ухвалювати.
"Незалежний регулятор - це незалежні медіа. Це абсолютно пряма формула. І ми як український регулятор, якому вже чверть століття, хочемо демонструвати нову культуру незалежності регуляції в інформаційному полі", - сказала вона.
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано кілька рекомендацій Єврокомісії.
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк вважає, що в Україні вистачить політичної волі для проведення реформи медійного законодавства в частині його адаптації до європейських норм.
Новий закон про медіа має регулювати онлайн-ЗМІ - Потураєв
Поширення повноважень медіарегулятора на онлайн-медіа зумовлене світовою практикою, а також доцільне з погляду професійної конкуренції та етики.
На цьому наголосив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ.
"Не може такого бути, щоби, як у Орвелла - «всі тварини рівні, але окремі - рівніші»: щоб в країні існували медіа, 50% із яких підпадали під регуляцію, а інші 50% ринку робили те, що хотіли. Це нечесно з точки зору економічної та професійної конкуренції, а також неприйнятно з позицій дотримання етики", - заявив він.
За словами Потураєва, відсутність регуляції у сфері інтернет-ЗМІ може спричинити неконтрольовані процеси у сфері комерційної реклами та становити загрозу пливу на політичні, зокрема виборчі, процеси в країні, що суперечить законодавству Європейського Союзу.
Водночас, як зазначив народний депутат, світова практика, яка стирає межі між традиційними та новітніми ЗМІ, також вимагає включення ринку онлайн-медіа до відання регулятора. У цьому зв'язку він звернув увагу на те, що впродовж останніх 15 років "відбувається міжмедійна дифузія: аудіовізуальний контент продукують усі - від онлайн-платформ до радіокомпаній".
"Не враховувати ці зміни в законодавстві означає створити проблеми не лише для держави чи суспільства, а й для самих медіа", - наголосив він.
Водночас Потураєв підкреслив, що закон про медіа, попри дискусії, які він викликає у суспільстві, має бути ухвалений, "якщо ми дійсно не на словах, а справами хочемо вести переговори про членство в ЄС".
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано кілька рекомендацій Єврокомісії.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
