Багаторівневе врядування в Україні. Презентація результатів соціологічного дослідження

Організатори: Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та у партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології.

Спікери: Володимир Паніотто - генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (онлайн); Клаудія Лучіані - директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; Олександр Корнієнко - народний депутат України, перший заступник Голови Верховної Ради України (онлайн); Віталій Безгін - народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Олексій Рябикін - заступник міністра розвитку громад та територій України; Лариса Білозір - народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Анатолій Ткачук - консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні»; Даніель Попеску - голова Департаменту промоції місцевої демократії, секретаріат Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Модераторка: Ольга Шевчук - менеджерка проєктів Центру експертизи багаторівневого врядування, керівниця Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні», Секретаріат Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. 

Чому це важливо?

Організатори заходу зазначають, що зміцнення системи багаторівневого врядування в Україні відповідно до Європейських стандартів важливе для відбудови та відновлення України, яка зіткнулася з жорстокою російською агресією та величезними руйнуваннями, а також для інтеграції країни до Європейського Союзу. Продовження удосконалення законодавчої бази у цій сфері та сприяння у наданні якісних публічних послуг населенню з урахуванням положень міжнародно-правових договорів Ради Європи, зокрема Європейської хартії місцевого самоврядування, буде слугувати ефективним інструментом для досягнення цієї мети.

Ключові теми дослідження:

• Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади: поточний стан, пріоритети та очікування.
• Стан справ у громаді: оцінка поточної ситуації, динаміка з початку широкомасштабного російського вторгнення, пріоритети, очікування.
• Оцінка населенням роботи державної та місцевої влади на  місцевому, районному та обласному рівнях.
• Залученість населення до місцевих справ: оцінка впливу, досвід участі.
• Відновлення від наслідків війни, в тому числі на деокупованих територіях: стан, роль держави та громади;
• Відчуття населенням рівня безпеки/небезпеки та готовність до зимового періоду.
• ВПО: задоволеність рівнем допомоги у громадах, потреби тощо.

Довідково. Дослідження проводилося у вересні-жовтні цього року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Це вже восьме дослідження, яке проводилось з тематики багаторівневого врядування в Україні з 2015 року (з результатами попереднього дослідження 2022 року можна ознайомитись тут). 

Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» Центром експертизи багаторівневого врядування, що функціонує в межах Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Запитання спікерам: andriy.guk@coe.int до 17 листопада 2024 року, з темою email “Запитання до презентації в Укрінформі 18 листопада”.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Понад 77% українців чекають на відновлення процесів децентралізації після війни - дослідження

Понад 77% громадян України очікують, що після завершення війни процеси децентралізації відновляться.

Про це сказала директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Клаудія Лучіані під час презентації результатів дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», передає кореспондент Укрінформу.

«Згідно з результатами дослідження, громадяни з нетерпінням чекають відновлення процесів децентралізації після завершення війни. 38% опитаних відповіли, що безумовно чекають, 39,3% - скоріше чекають (разом 77,3%). Можна зробити висновок, що люди розуміють значення децентралізації і хочуть якнайшвидшого її поновлення», - зазначила Лучіані.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, представляючи результати дослідження, поінформував, що 40,1% опитаних вважають пріоритетними сферами діяльності громад на найближчий час програми допомоги учасникам бойових дій та військовим. Крім того, 32,1% опитаних вважають пріоритетом наявність резервних/децентралізованих джерел електропостачання, 26,7% - створення робочих місць та підтримка місцевого підприємництва.

«Якщо говорити про підтримку і фінансування Збройних сил, то 45,3% респондентів вважають, що воно має здійснюватись за рахунок державного бюджету та обов'язкового часткового фінансування з місцевих бюджетів громад. На їхню думку, могли б бути скорочені для перенаправлення на фінансування ЗСУ з бюджетів громад: видатки на утримання закладів культури та проведення культурних заходів (36,8%), видатки на благоустрій населених пунктів (36,2%), видатки на будівництво та ремонт доріг (35,6%)», - сказав експерт.

Серед першочергових кроків місцевої влади для допомоги ВПО понад 52% респондентів назвали надання житла, 30,1% - надання гуманітарної допомоги, 25,3% - перекваліфікацію та працевлаштування.

Своєю чергою 75% опитаних переселенців зазначили, що не планують переїжджати з населеного пункту, де сьогодні проживають.

Як відзначив перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, результати дослідження засвідчують, що рівень зацікавленості українців у завершенні реформи місцевого самоврядування та децентралізації зберігається і навіть прогресує. Він також висловився за доцільність обговорення даних опитування на засіданнях профільного комітету ВР.

«Можливо, ініціюємо більш широкі формати, як-от консультативна рада з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради. Потрібно якомога ширше обговорити цю інформацію, аби з правильними висновками будувати нашу роботу в наступному календарному році», - зауважив він.

Водночас голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін зауважив, що жодного разу за п’ять років показник підтримки децентралізації не був меншим за 70%.

«Мені здається, що важко знайти такі європейські приклади, коли реформи мають такий суттєвий рівень підтримки з боку населення. А це означає, що зміст реформи та комунікаційна складова були вибудовані правильно», - підкреслив парламентарій

На його переконання, держава та місцеві громади мають спиратись на ці дані при плануванні та розвитку інфраструктури.

«Те, що ключові показники стабільні, це ознака того, що попри скруту, попри повномасштабне вторгнення, попри жертви нам вдається тримати рівень стабільності з точки зору багаторівневого врядування і державного управління», - вважає Безгін.

Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариса Білозір зазначила, що парламенту потрібно попрацювати над ініціативами щодо адміністрування податків на місцях, розмежування повноважень, сплати ПДФО, ефективного використання коштів на місцях.

Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін зауважив, що міністерство протягом досить короткого часу має намір запропонувати суспільству і парламенту з підтримкою європейських колег нові моделі спроможності, вирівнювання доходів місцевих бюджетів.

Дослідження проводилось на всій території України, крім тимчасово окупованих територій. В опитуванні брали участь громадяни віком від 18 років, а також ВПО. Всього було опитано 2207 респондентів, у тому числі 804 ВПО.

Вибірка розроблена на основі випадкового генерування телефонних номерів з подальшим статистичним зважуванням вибірки за регіоном, типом населеного пункту (місто / село), статтю і віком

Похибка з довірчою імовірністю 95% не перевищує 2,7% для всеукраїнської вибірки і 4% для вибірки ВПО.

 Відео:

 Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк