У Раді Європи назвали головних жертв дискримінації в Україні
Зокрема, як повідомляє DW, у звіті говориться, що в 2014 і 2015 роках в Україні спостерігалося загострення насильства проти осіб з ЛГБТ-спільноти.
В окремих випадках йшлося про атаки із застосуванням зброї та вибухових пристроїв. ЄКРН висловила свою стурбованість повідомленнями про інциденти, коли українські поліцейські демонстративно не втручалися у напади та насильницькі атаки на представників ЛГБТ.
За даними міжнародних експертів, головними жертвами расової дискримінації в Україні стають переважно роми. Ромських дітей найчастіше виключають зі шкіл і їх найбільше цькують та залякують однокласники. Крім того, для багатьох ромів є великою проблемою отримати документи, які засвідчують особу. У Раді Європи звертають увагу, що українська стратегія захисту та інтеграції етнічної меншості ромів до 2020 року, яка була ухвалена у 2013 році, досі не має бюджету, а більшість її положень не імплементовані.
Автори звіту констатують, на тлі "антиросійської риторики", спричиненою незаконною анексією Криму Росією та збройним конфліктом на Донбасі, посилилася "релігійна ворожнеча та напруження між різними церквами, в залежності від їх лояльності до Києва чи Москви".
Через війну на сході України до категорії вразливих до дискримінації груп населення додалися і внутрішньо переміщені особи.
Читайте також: Генсек ООН закликав боротися з расизмом після трагедії в Шарлотсвіллі
У звіті вказується, що попри те, що "в українському суспільстві існує висока ступінь солідарності з ВПО, і більшість із них були прийняті з розумінням та підтримкою у 2014 році, схоже, що наразі рівень співчуття серед населення поступово зменшується".
Переселенці починають зазнавати труднощів під час реєстрації, що значно обмежує їх права, ускладнює доступ до отримання житла та роботи.
Доповідачі Ради Європи критикують недосконалість українського законодавства щодо дискримінації. Зокрема, Кримінальний кодекс України не передбачає покарання за підбурювання до ненависті, мотивованої гомофобією, а в законі про засади запобігання та протидії дискримінації не згадується про те, що сексуальна орієнтація може бути підставою для дискримінації. Загалом в українському судочинстві рідко застосовуються положення про злочини на ґрунті расової ненависті, і як наслідок кількість вироків за цими статтями дуже низька, констатують експерти РЄ.
Звіт ЄКРН охоплює період з 2011 року по березень 2017 року та не враховує ситуацію в анексованому Росією Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
