Ткаченко хоче перегляду критеріїв держфінансування кіно
Як передає Укрінформ, про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив в інтерв'ю виданню "Україна молода".
"Тому мені видається наступним важливим етапом — обговорення з індустрією зміни положення Держкіно стосовно більш чітких критеріїв розподілу коштів на проєкти для того, щоб усе було більш прозоро, зрозуміло, яким чином вони виділяються", - сказав Ткаченко.
"Тобто зміна підходів і розробка критеріїв того, на що в першу чергу мають іти державні кошти — це питання наступного етапу. І ще важливий нюанс: кількість і якість — ці два фактори важливі. На мій погляд, можна зосередитися на кількох десятках, а не сотнях проєктів", - сказав Ткаченко.
Міністр додав, що треба не роздавати "всєм сьострам по сєрьгам", а враховувати ефективність проєктів. "Наскільки вони стали подієвими? Наскільки люди приходили на ці проєкти?Це питання було другорядним чи взагалі не зверталася на нього увага. Зате у звітності говорилося про великі цифри стосовно того, скільки зібрали грошей українські фільми", - сказав міністр.
Відповідаючи на запитання щодо рішень Держкіно про відмову у частковому державному фінансуванні фільмам про Олену Телігу, Лесю Українку і про виділення на "Скажене весілля-3" 7 млн грн, Ткаченко зауважив, що саме "Скажене весілля" зібрало багато коштів.
"Якщо подивитися уважно, які з фільмів зібрали багато грошей, то саме "Скажене весілля" зібрало левову частку — набагато більше, ніж їм давалося коштів. Подивіться перелік фільмів, які зібрали найбільший боксофіс у країні, і ви побачите "Я, ти, він, вона", "Скажене весілля", — тобто насамперед комерційні проєкти. Так, безперечно, там є "Захар Беркут" і "Кіборги", але комерційні проєкти брали найменше коштів і збирали найбільше", - зауважив Ткаченко та додав, що до проєкту "Скажене весілля" не має жодного відношення.
Також, відповідаючи на запитання, як зробити цікавими фільми про Лесю Українку чи Олену Телігу, щоб витрати окупилися, Ткаченко зазначив: "Я зараз не в ролі продюсера. Але повірте, з досвіду продюсера, це можливо зробити. Так само, як можливо зробити багато проєктів, які пов’язані не лише з трагічними історіями нашого життя українського, а й з видатними постатями, які здобували перемоги для України: Каденюком, Лобановським".
На думку міністра, такі проєкти можуть мати "як кажуть, касу" і глядачі дивитимуться їх або на екранах телебачення, або в кіно.
Міністр припустив, що наразі відсоток українських фільмів в українському прокаті становить 8-9%.
"Якщо порівнювати з попереднім періодом, то там був 0 чи 1. Це вже суттєвий крок уперед. Але цього все ж недостатньо. Для того щоб інвестувати таку кількість грошей, яку держава інвестувала в ці фільми — у різні часи 500, 700 млн грн, до 1 млрд — умовно кажучи, зворотній зв’язок охоплення глядачів мав би бути трохи кращим. Це не обов’язково комерційне кіно. «Кіборги» — не яскраво комерційний фільм, але він дуже успішний", - додав Ткаченко.
Крім того, коментуючи репліку про закиди щодо згортання українізації в підтримці кіно, Ткаченко зауважив, що не бачить для цього підґрунтя.
"Я не бачу жодного підґрунтя. Мені видається, що виправдовувати неуспіх деяких проєктів, які наполягали на своїй патріотичності, тим, що йдуть якісь зворотні процеси, — безпідставно. Тому що жодних проявів того, що таке відбувається, я, в принципі, не бачу", - сказав Ткаченко.
За його словами, усі фільми, які отримують зараз державні кошти, це фільми українською мовою, абсолютно різнопланові, про українських героїв, зокрема і комерційні фільми, і "артхаусні" проєкти.
Як повідомлялося, Держкіно відмовило у фінансуванні фільмів про Олену Телігу та Лесю Українку.
