Закон про медіа може включати згадку про саморегуляцію – Потураєв
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час публічного обговорення в Укрінформі на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України».
«Щодо саморегулювання – я уважно ознайомився з усіма пропозиціями - і не бачу проблеми в тому, щоб внести в текст закону згадку про саморегуляцію. Єдине, що це виглядає, на мій погляд, дивним, коли держава визначає, як спільнотам саморегулюватися. Питання саморегуляції – не ті, які закон має визначати», - сказав Потураєв.
Водночас він зазначив, що є законодавчі кейси, якими держава визнає наявність таких органів саморегулювання. Зокрема, нещодавно була спроба прийняти закон, який дозволив би саморегуляцію медичним спільнотам, але він не пройшов у парламенті.
«У випадку з творчими професіями, як журналістика, я би більше віддавав свободи саме людям, які тут працюють. Єдине, що мене бентежить, що закон про медіа - це не закон про журналістів, це закон про медіа. І я не переконаний, що медіа як юридичні суб’єкти можуть якось саморегулюватися. Давайте обговоримо це. Я не бачу проблеми в тому, щоб зазначити в законі, що якісь форми саморегуляції медіа - не журналістів, про журналістів треба окремо розмовляти і окремо писати закон - давайте визначимо, якщо щось вписуємо, то що конкретно. Але щоб ми не плутали речі, які не є однорідними», - зауважив голова гуманітарного комітету.
Він зазначив, що журналісти можуть створювати якість спільноти, вирішувати спільно якісь завдання, але там є ситуації, в яких кожен відповідає за себе. А медіа – це колективи, вони є різної форми власності.
Щодо співрегуляції, за його словами, важливими є питання визначення певних контентних вимог і стандартів, оскільки надмірне кодифікування цих питань з боку держави може призвести до негативних наслідків.
«Я вважаю, що медіа самі мають спільно виробляти стандарти висвітлення тих чи інших тем, співпраці з законодавцями, вимог до реклами, в тому числі до її контенту. Окреме питання - це що стосується політичної реклами, взагалі висвітлення політичної діяльності тих чи інших суб’єктів або інших політиків. І тут якраз та сфера, де медіа самі мають визначити певні стандарти і критерії, як це має бути. І вже на підставі цих документів, рішень Національна рада буде приймати відповідні рішення щодо тих, хто порушує (закон - ред.). Хотілося б, щоб ви самі вирішували принципові для вас питання, щоб не держава за вас вирішила. Тому що функція парламенту – це приймати закони, які потрібні суспільству, а не парламентарям», - сказав Потураєв.
Повертаючись до питання саморегулювання, парламентарій ще раз повторив, що він не проти того, щоб це було законі саморегуляцію, якщо медійники так хочуть.
«Але там багато пунктів, і я абсолютно не переконаний, що всі вони мають бути в законі. Це не закон про журналістів. Це закон про медіа, а не про журналістів, які працюють у медіа», - додав він.
Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки в лавах монобільшості його не вносили до сесійної зали.
