МКІП готове до діалогу щодо законопроєкту про медіа - Шевченко
Про це сказав заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко під час публічного обговорення в Укрінформі на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України».
«І саморегуляція, і співрегуляція є важливими питаннями, по яких багато років точаться дискусії, по яких ми, на жаль, не доходимо якихось чітких рішень. Що стосується саморегуляції, безперечно, важливий як діалог, так і ясність позицій всіх сторін. На цей момент є законопроєкт про медіа, де саморегуляція фактично не згадана. І є позиція авторів законопроєкту, які стоять на позиції, що раз це саморегулювання, то воно не є предметом правового регулювання. З іншого боку, зокрема, Комісія з журналістської етики стоїть на позиції, що саморегуляцію слід прописати в законі. На мою думку, позиції будуть значно чіткіші й прояснені, якщо з боку і КЖЕ, й інших, хто пропонує законодавчі норми, будуть конкретні, чіткі пропозиції – що саме там має з’явитися», - сказав Шевченко.
За його словами, виглядає так, що між сторонами діалогу наразі немає повного розуміння, про що йдеться.
Водночас заступник міністра зазначив, що лунають аргументи про відповідні приклади в Європі, зокрема, про досвід правового регулювання саморегулювання медіа в Данії.
«Але величезне питання, чи справді данського досвіду хочуть українські медійні організації. В Данії орган саморегулювання затверджується міністром юстиції – ми точно саме це пропонуємо? І в Данії парламент голосує за кодекс журналістської етики – ми точно хочемо цього? Бо якщо не цього, то тоді має бути чітко сказано, чого саме. Тому в дискусії про правове регулювання саморегулювання, в першу чергу, сторона, яка пропонує це регулювання, має чітко, абсолютно однозначно сказати свою позицію, а бажано, текст статті законопроєкту. Тоді можна предметно говорити», - зауважив Шевченко.
Коментуючи спроби послатися на досвід Швеції, він зазначив, що там саморегулювання не регулюється абсолютно жодним законом.
«Тому коли ми говоримо про законодавство, юридичні правила, про саморегулювання, нам потрібно розуміти, а що саме пропонує інша сторона, яку модель. Ми швидше виходимо з позиції, що не потрібно законами регулювати саморегулювання", - сказав заступник міністра.
Він зазначив, що саморегулювання зазвичай – це коли об’єднуються організації або люди і встановлюють правила для себе, всередині своєї спільноти. За цими ознаками ані Комісія з журналістської етики, ані Незалежна медійна рада не є класичними саморегулівними організаціями, тим не менше, ці обидві інституції є надзвичайно важливим кроком і рухом в бік саморегулювання, хоча і не відповідають повністю їхнім критеріям.
"Мені здається, по саморегулюванню є багато дискусійних і спірних питань, коли організації, які за саморегулювання, не підтримують законопроєкт про медіа. Нам дуже важливо ці застереження зняти. А зняти їх можна через відкритий діалог і дискусії», - резюмував Шевченко.
Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки в лавах монобільшості його не вносили до сесійної зали.
