Українське суспільство має імунітет від спроб знецінити Майдан - Дробович
На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі результатів загальнонаціонального соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності.
«Ми бачимо падіння по деяких дуже чутливих пунктах, які насторожують. Але у суспільства є певний запас резистентності проти дискримінації цієї теми, і великою мірою це пов’язано з тим, що загинули громадяни України, які безкорисливо боролися за свободу і практично на очах у всього світу загинули – герої Небесної Сотні, пам’ять яких ми вшановуємо», - сказав Дробович.
Він нагадав, що між двома дослідженнями Національного музею Революції гідності, проведеними 2018-го і 2020 року, відбулися вибори - парламентські, президентські і місцеві, - які вплинули на результати. Голова УІНП також зауважив, що «проросійські партії робили все для знецінення результатів Революції Гідності та атакували їх – тобто фактично скеровані були на дискредитацію», натомість велика кількість проукраїнських партій справді використовували цінності Майдану, його риторику.
«Але реальних інституційних кроків і практичних кроків, спрямованих на вшанування пам’яті, створення інфраструктури пам’яті, достатньо зроблено не було. Тобто, це були використання риторики, мобілізація електорату, а не підтримка, але не було підсилення ідеї», - зазначив Дробович.
У цьому контексті він закликав політичні сили «не використовувати риторику, не займатися мобілізацією електорату, а підсилювати культуру пам’яті, розвивати інфраструктуру пам’яті».
Водночас голова УІНП закликав всіх, хто замислюється над результатами Революції Гідності, поглянути на події останніх місяців у Росії та Білорусі, де режим розправляється з громадянським суспільством.
«Таке неможливе в Україні, це не можуть уявити собі ні на Сході, ні на Півдні. І одна з причин цього – Революція Гідності. Для України це була точка переходу й неповернення. Я собі не можу уявити, чим би закінчилась для будь-кого спроба так вчинити з громадянами України, як те, що робили режими в Росії і в Білорусі», - заявив голова УІНП.
Він також звернув увагу на особистісне вшанування героїв Майдану.
«Ми бачимо цікавий розрив, що дві третини людей вважають, що потрібно відзначати, але тільки третина це робить. Тож на цей момент треба зробити акцент, що держава має зробити те, що вона зобов’язана - створити повноцінну сучасну інфраструктуру пам’яті, перш за все побудувати Музей Революції Гідності, відповідні меморіальні простори у всіх місцях, де відбувалися події Революції Гідності», - зазначив Дробович.
За його словами, треба оживити роботу в регіонах, «де часто думають, що там нічого не відбувалося».
«В регіонах відбувалися, у світових столицях відбувалися мітинги на підтримку. Це треба підсилити, тому що якщо в регіонах нічого немає, що нагадує про події Революції Гідності, звісно, люди з часом будуть думати, що нічого й не було», - зауважив голова УІНП.
Як зазначив директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов під час презентації дослідження, частина українців вважає Революцію Гідності "державним переворотом".
«Як у 2018 році, так і в 2020 році для українців події Революції Гідності – в першу чергу це усвідомлена боротьба громадян на захист своїх прав та цінностей. По-друге, це боротьба за Незалежність України. По-третє, - і це в цьому році ми виявили, - це боротьба проти корупції та олігархії в Україні, і 25%, тобто четверта частина населення, це зауважує. П’ята частина на сьогодні вважає, що це був державний переворот, підготовлений опозиційними політиками. Якщо у 2018 році так вважали 17% населення, то у 2020-му є динаміка зростання до 20%. Тобто кожен п’ятий українець», - сказав Орлов.
Соціологічне опитування провели на замовлення Національного музею Революції гідності і проводилося з 4 по 18 грудня 2020 року Центром стратегічного розвитку територій. Опитано 2188 респондентів на всій території України, окрім тимчасово окупованого Криму та м. Севастополь, а також тимчасово непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей. Похибка не перевищує 2,1%. Дані порівнювалися з результатами дослідження, яке проводив Національний музей Революції Гідності у 2018 році.
