Українцям роз'яснили, чим тимчасовий захист відрізняється від статусу біженця у ЄС
Як передає Укрінформ, про це повідомило у Фейсбуці Міністерство закордонних справ.
«Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.
Строк дії тимчасового захисту – один рік, цей період може бути автоматично продовжено на наступний рік залежно від ситуації в Україні
Особи, які користуються тимчасовим захистом, мають право на:
- дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження);
- доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців, на відміну від отримання статусу біженця, в цьому випадку немає);
- доступ до освіти: діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування;
- забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання);
- доступ до соціального забезпечення;
- доступ до медичного обслуговування;
- право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
- можливість отримати статус біженця у майбутньому;
- можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.
У МЗС зазначили, що конкретні права особи, яка звернулась по надання тимчасового захисту, визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися по дозвіл на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.
У зовнішньополітичному відомстві також пояснили, на які категорії осіб поширюється тимчасовий захист, і порадили за додатковою інформацією звертайтесь до відповідних відомств в країнах-членах ЄС.
«Питання надання тимчасового захисту або статусу біженця є винятковою прерогативою компетентних органів країни перебування», – зазначили в МЗС.
Українські дипломати також звернули увагу, що статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються у строках прийняття рішення про надання статусу, свободі вибору місця проживання, можливостях пересування, обсязі допомоги тощо.
«З огляду на те, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відмінностями, рекомендуємо приймати рішення щодо отримання того чи іншого статусу лише після отримання повної інформації від офіційних органів країни вашого перебування», – порадили у зовнішньополітичному відомстві.
У МЗС зазначили, що закордонні дипломатичні установи України оприлюднюють контактну інформацію таких органів, а також посилання на відповідні першоджерела (зокрема, у перекладі українською) на інтерактивній мапі tripadvisor.mfa.gov.ua та сторінках посольств/консульств у Фейсбуці.
Як повідомлялося, з України через російське вторгнення виїхало більше ніж 2 млн осіб.
