Звільненим з російського полону захисникам порадили, чого варто уникати у спілкуванні зі ЗМІ
Як передає Укрінформ, про це штаб повідомив у Телеграмі.
"Робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими розробила низку рекомендацій для родичів наших захисників, які перебувають у полоні, зниклих безвісти за особливих обставин, звільнених з полону, а також ЗМІ для того, щоби уникнути можливих ризиків для тих захисників, які тимчасово перебувають у полоні, під час комунікації у публічних джерелах", - ідеться у повідомленні.
Зокрема варто уникати передачі до ЗМІ персональних даних захисників. Не слід брати свідому чи несвідому участь у психологічних операціях ворога. Приклад - дзвінки із в’язниць родичам полонених: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте». Слід також уникати надмірної медійності полонених, які були публічно не широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес повернення.
Натомість, потрібно звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на росію з вимогами виконання Женевської Конвенції. Звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень. Підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом. Повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро (НІБ) та в матеріали кримінального провадження через слідчого.
«У випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти: форми, чат-боти тощо, розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо — негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи», - наголосили в КШППВ.
Звільненим з полону захисникам та захисницям, їхнім родичам та ЗМІ варто уникати повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
«Слід уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону», - зазначили у штабі.
Не слід поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені побратими та посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.
«Натомість, у розмовах зі ЗМІ потрібно наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій. Підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно. Допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ. Усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні. У тому числі і в «правовому» полі рф: може бути змінена класифікація дій оборонців», - порадили в КШППВ.
Як повідомляв Укрінформ, Національне інформаційне бюро координуватиме соціальний захист та підтримку українців, звільнених із ворожого полону.
