Розмовляти українською - шляхетно, російською - соромно

Російська політика мовної асиміляції, безумовно, давалася взнаки. Хоча українська після здобуття незалежності й стала фактично єдиною державною мовою України, однак тривалий час чимало українськомовних використовували її поряд із російською у повсякденному житті. Чимало російськомовних демонстрували іронічне ставлення до української або навіть зневагу до неї відповідно до російських поглядів та ідеологій.

Не обходилось і без дискримінації українськомовних на вулицях, скажімо, Харкова, Донецька, Миколаєва, Севастополя чи Одеси, адже саме здебільшого в східних і південних містах України найбільш потужно працювала машина російщення. За такого формату тотальної манкуртизації непросто було почати впровадження української мови як повноправної господині відновленої 1991 року держави Україна.

Однак, ми зрушили з місця і підірвали цей надважкий блок, і вже до початку великої війни росії проти України підійшли підготовленими, з усвідомленням власної гідності, поваги та значущості.

Насправді, прикро, що саме війна в Україні стала одним із потужних пускових механізмів утвердження мови титульної нації як державної, прискоривши процес прийняття українцями себе як самодостатнього етносу. Проте, все має свій сенс і свою ціну.

Адже тепер, в процесі важкого, кривавого відстоювання своєї землі цивілізаційне протистояння стало «війною мов як сенсів». І сьогодні попри столітні намагання росії знищити нашу мову вона впевнено торує свій шлях.

У цій переможній ході української мови ми й вбачаємо наш тріумф та падіння рашистської імперії зла. Маємо підтвердження цього завдяки соціологічним дослідженням.

Зокрема, керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович зазначив, що українська вже починає превалювати в побуті, вдома на кухнях, хоча, може, й не так швидко, як нам хотілося б.

Соціологи стверджують, що цей процес відбувається не так швидко, як нам хотілося б, але при цьому російською мовою розмовляти вже стає соромно.

Українська мова однозначно визнається рідною абсолютною більшістю українців: останній соціологічний замір показав більше 80%. До речі, цьогорічне березневе соцопитування «Рейтингу» виявило, що українську мову вважають рідною 76% українців проти 57% у 2012 році.

Дуже важливо і те, що майбутнього російській мові українці фактично не дають.

Українська єдина державна мова — сказали соціологам мешканці України.

Також, за визначенням аналітиків «Рейтингу», російська незабаром перетвориться на мову кухонь, адже близько третини українців, котрі розмовляли вдома виключно російською, планують переходити на українську.

А серед тих, хто були двомовними — користувалися в побуті і українською, і російською, - взагалі дві третини планують переходити на українську. І з початку війни приблизно 40% цих двох російськомовних категорій почали частіше або постійно використовувати українську мову в побуті.

Отже, як бачимо, путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому під гаслом захисту російськомовних. Натомість його війна змушує українців по всій країні змінювати мову, прискорюючи зусилля зі знищення спадщини російського імперського правління.

Згадаймо виступ президента України на початку війни, у якому він звернувся до путіна щодо російської мови.

Зокрема, у березневому відеозверненні Володимир Зеленський, який виріс у російськомовній родині, сказав: ««Ви робите все, щоб наш народ відвернувся від російської. Тому що російська мова буде асоціюватися саме з вами і тільки з вами, з тими вибухами і вбивствами, з вашими злочинами».

Процес утвердження української мови, формування здорового україноцентризму і, зрештою, процес відновлення українського обличчя України, справжнього українського обличчя незворотній. Його вже не зупинити. І наші воїни захищають та відвойовують не лише територію. Вони героїчно боронять українськість, відстоюють наші цінності та свободу.

Тарас Кремінь