Музею Голодомору передали 1022 оцифровані кримінальні справи періоду Голодомору
Передача цих матеріалів музею пройшла у рамках презентації виставки "Намір", передає кореспондент Укрінформу.
“МВС сьогодні передає музею надзвичайно великий фонд справ, які були до сьогодні неможливі для загального доступу, фонд оцифрованих матеріалів, 1022 справи про злочини періоду Голодомору”, - заявила державний секретар Міністерства внутрішніх справ України Інна Ящук.
За її словами, значна кількість цих справ стосуються канібалізму і велика кількість цих матеріалів — це справи щодо ситуацій, коли один із членів сім’ї вже помер від голоду і коли на межі голодної смерті були діти.
“Кожна ця справа є надзвичайного сильною у контексті того, як голод використовувався як зброя проти людини. У кожній справі, яка є у сьогоднішніх наших електронних носіях, ми можемо прослідкувати, як під час допитів українців вони покроково були доведені до божевілля. Тому тут не про канібалізм, тут про доведення людей (до цього — ред.). І я б дуже хотіла, щоб ми це правильно читали і трактували”, - зазначила вона.
Держсекретар МВС висловила думку, що ці 1022 відкриті справи знімуть вагання багатьох країн щодо того, щоб визнати Голодомор геноцидом проти української нації.
Ящук поінформувала, що наразі Міністерство внутрішніх справ передало (до Музею Голодомору — ред.) весь формат матеріалів, які був у Галузевому державному архіві МВС.
“Однак у нас на ТОТ є переміщені архіви, і там залишається не оцифрованим пласт матеріалів. І я вірю у те, що після перемоги ми обов'язково відкриємо і додатково передамо (до Музею Голодомору — ред.) оцифровані матеріали”, - розповіла вона.
До слова, у Музеї Голодомору відбулася презентація мистецького проєкту “Намір”, який відображає злочини росіян у різні періоді існування України, зокрема злочин геноциду.
“Ми презентуємо виставковий проєкт, який має назву “Намір”. І ми підготували цей невеликий проєкт спільно із центром дослідження воєнної історії ЗСУ”, - сказала в.о. гендиректора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.
Цей проєкт пропонує громадянам подивитися на факти Голодомору та злочини росіян, вчинені в Україні під час повномасштабного вторгнення протягом 2022–2023 років, через концепцію злочину геноциду, у якій ключове значення має доведеність спеціального наміру.
На виставці представлено кілька десятків експонатів.
Серед них — щоденник дитячого письменника Володимира Вакуленка, який був закатований росіянами на Харківщині, щоденник свідка Голодомору 1932-1933 років Лавріна Нечипоренка, який розповідає про події 1933-го року у Києві, на Київщині і Житомирщині, спалене зерно із терміналів з Одеського порту і експонати, які розповідають про так званий партизанський рух на Макарівщині у лютому-березні 2022 року, різноманітні світлини щодо подій 2022-2023 років тощо.
Біля кожного з експонатів є табличка з коротким описом про нього і його значення. Поруч із ними розміщені Національні книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933; кожен том присвячений громадянам, які померли у той період у тій чи іншій області.
Директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський, присутній на презентації цього проєкту, зазначив, що для того, щоб знищити народ, потрібен намір з певної сторони.
“Але я хотів сказати не лише про намір, а і про мотив. А мотив (цих злочинів — ред.) — це одвічна ненависть Москви до України, це - заздрість, це - бажання перейняти те, що їм не належить, але те, що вони б хотіли забрати. Геноцид 32-33 років - це була війна страху перед українцями. Але 90 років тому Москві не вдалося зламати Україну попри страшні мільйонні жертви. Не вдасться і цього разу. Ми переможемо”, - вважає він.
Як повідомлялося, 26 листопада 2020 року МВС України із Національним Музеєм Голодомору підписали меморандум про співпрацю.
